Рішення

від 04.09.2008 по справі 07/230-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/230-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2008 р.                                                            Справа № 07/230-08

вх. № 6365/5-07

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Лисенко О.В.; Кріщук М.І.;  відповідача - Тарасов А.Г.;

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Холдінгова компанія "Аверс", м. Харків  

до  Харківська міська рада, м. Харків  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач -  ЗАТ „Холдінгова компанія „АВЕРС” звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12  нежитлової будівлі літ. „Р-2”, розташованої в м. Харкові, пр. П”ятдесятиріччя СРСР № 147, загальною площею 1470,3 кв.м. Судові витрати просить покласти на позивача.

Представник відповідача відзив на позов не надав але проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на порушення позивачем порядку вирішення питань, пов*язаних із самочинним будівництвом, встановленого рішенням Харківської міської ради від 23.06.04 р. № 90/04.

Дослідивши надані документи та докази, визнавши їх достатніми для розгляду справи по суті, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

На підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Широковою В.А. за реєстр.  № 6999, зареєстрованого у КП „ Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 24.01.07 р. за реєстр. „ 17596621, номер запису 3026 в книзі 1,  позивач – ЗАТ „Холдингова компанія „АВЕРС” придбала у власність  від  ЗАТ „Харківська автобаза № 2 нежитлову будівлю літ. „Р-1”, загальною площею 1271,0 кв.м.,  розташовану в м. Харкові по пр. П”ятдесятиріччя СРСР, № 147.

Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення., у розмірах, встановлених  договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій в користування,  то, у разі їх відчуження,  до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені та частиною ділянки, яка необхідня для їх обслуговуванню.

У червні 2007 року позивачем, за рахунок власних коштів, з метою подальшого розвитку підприємницької діяльності, було розпочато часткову реконструкцію будівлі, придбаної за договором купівлі-продажу, а саме, до нежитлової будівлі літ. „Р-1”  було прибудовано виробничі та підсобні приміщення, а також побудовано приміщення на другому поверсі.  В травні 2008 року реконструкція була закінчена і 10.07.08 р. КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації був виготовлений технічний паспорт з урахуванням проведеної прибудови  нежитлової будівлі літ. „Р-2”, а саме:  приміщення  1-го поверху № 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 та приміщення 2-го поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, загальною площею 1470,3 кв.м.

Після закінчення робіт з реконструкції та добудови, за заявою позивача ПП „Моду лор – сервіс” ( державна ліцензія АВ № 358726 від 19.10.07 р.) було видано Технічний висновок про стан будівельних конструкцій нежитлової будівлі, а також визначення можливості його експлуатації за адресою м. Харків, пр. 50- річчя СРСР № 147, літ.”Р-2”.

Згідно вказаного висновку, технічний стан конструкцій забезпечує надійну їх експлуатацію та безпечність для життя і здоров”я персоналу, відвідувачів та перехожих. Обстеженням встановлено, що будівельні конструкції об”єкту не мають дефектів та пошкоджень, які б вказували на зниження їх несущіх здібностей, з позиції жорсткості та надійності відповідають вимогам ДБН України (СНіП), санітарним, пожежним нормам та можуть експлуатуватися за призначенням, тобто, як нежитлові приміщення.

Оскільки,  у позивача відсутнє належним чином зареєстроване право власності на зазначену будівлю, ним пред”явлено даний позов до суду.

Згідно ст. 331 ЦК України,  право власності на новостворене нерухоме майно(житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

У відповідності до ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій в користування, то, у разі їх відчуження,  до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вини розміщені та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Право тимчасового користування землею продавця за вищезазначеним договором купівлі-продажу не житлових будівель – ЗАТ „Харківська автобаза № 2” підтверджено договором на право тимчасового користування землею № 1100 від 30.05.97 р. за адресою м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 147, загальною площею 5,8183 гектарів.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, що передбачає юридичну можливість власника панувати над нею, здійснювати щодо неї свою волю, використовувати  корисні можливості майна та можливість встановлювати, змінювати, припиняти його юридичну долю.

Стаття 319 ЦК України дає власникові майна право володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.  Тобто, власник має право здійснювати свої правомочності за власною волею та не зобов*язаний отримувати на це  дозвіл інших осіб.

Статтею 4 Закону України „Про власність” передбачено право власника, на свій розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном.  Вланик має право вчиняти  щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.  Він може використовувати майно для здійснення господарської  на іншої, не забороненої законом діяльності.

Згідно ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Проте, будь-які законодавчі обмеження щодо можливості користування реконструйованими будівлями відсутні.

У відповідності до ст. 332 ЦК України, власник речі, переробивши її, не втрачає права власності на перероблену річ, а стає власником речі, створеної в результаті переробки.

Стаття 328 ЦК України визнає право власності набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 41 Конституції України гарантує всім непорушність права власності, як і ст. 321 ЦК України, згідно якої, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо визнання права власності на реконструйовану нежитлову будівлю є правомірною і підлягає задоволенню.

У задоволення заяви позивача, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, судові витрати покладаються на нього.

Спір, який є предметом позову, за своєю суттю є майновим (визнання права власності на майно, що має вартісну оцінку), а отже, відповідно до декрету КМУ "Про державне мито" (підпункт "а" п. 2 ст. 3) та інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", державне мито з данного позову повинно бути сплачене в розмірі одного відсотка від вартості спірного майна.

Відповідно до бухгалтерської довідки, наданої позивачем до справи,  вартсість спірного майна складає 70792,61 грн. Отже, державне мито за даною позовною заявою необхідно сплачувати в розмірі 707,93 грн. Позивачем, за даною позовною заявою оплачено лише 85,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 622,93 грн. недоплаченого державного мита на користь державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, підпунктом "а" пункту 2 статті 3  Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст.ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 317, 319, 320, 321, 328, 332 ЦК України, ст. 4 Закону України „Про власність”, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Закритим акціонерним товариством „Холдінгова компанія „АВЕРС” (вул. Чернишевського, 96, кв.2, м. Харків, 61023, код за ЄДРПОУ 31150142) право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12  нежитлової будівлі літ. „Р-2”, загальною площею 1470,3 кв.м., розташованої в м. Харкові, пр. П”ятдесятиріччя СРСР № 147.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Холдінгова компанія „АВЕРС” (вул. Чернишевського, 96, кв.2, м. Харків, 61023, код за ЄДРПОУ 31150142, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь державного бюджету України  одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 622,93 грн. недоплаченого державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 09 вересня 2008 року.

Суддя