Постанова

від 21.01.2014 по справі 823/4052/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року справа № 823/4052/13-а

м. Черкаси

« 15» год. « 55» хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

представника позивача - Ситнік В.І. (за довіреністю);

представника позивача - Зануди Ю.В. (за наказом);

представника відповідача - Білоуса В.Ю. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Ековторресурси» до державної податкової інспекції в м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду, приватне підприємство «Ековторресурси» (далі-позивач) просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-відповідач) № 0000012301 та № 0000022301 від 02.01.2013р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «Реал-Агро» за липень 2012 року., за наслідками якої відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства і про визначення штрафних санкцій. Також позивач зазначив, що ДПІ у м. Черкасах перевищила свої повноваження та дійшла помилкових і необгрунтованих висновків про фактичну відсутність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом TOB «Реал-Агро» з підстав укладених та виконаних договорів по придбанню товарів і робіт. Позивач не погоджується з даними висновками податкового органу, оскільки здійснення господарських операцій з TOB «Реал-Агро» підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Крім того, представник позивача зазначив, що в акті перевіки є посилання на фіктивність здійснення господарських операцій з TOB «Реал-Агро», оскільки відповідно до довідки ДПІ у м. Черкасах № 886/22-14/32180356 не підтверджено обставини реальності здійснення господарських відносин TOB «Реал-Агро» із платниками податків. Проте, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 року у справі №2а/2370/4489/2012 визнано протиправними дії ДПІ у м. Черкасах по проведенню зустрічної звірки TOB «Реал-Агро», результати якої оформлені Довідкою №886/22-14/32180356. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 року вказана вище постанова суду першої інстанції залишена без змін. (а.с. 70-78). Таким чином, всі доводи відповідача, які були викладені у Довідці №886/22-14/32180356 та, фактично, стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, що оспорюються, є протиправними та такими, що не мають для позивача жодних юридичних наслідків. А також зазначив, що в порушення норм Податкового кодексу України від 02.10.2010р. № 2756-IV не було враховано усі належним чином оформлені первинні документи, які надавались під час перевірки, а зроблені відповідачем висновки в акті перевірки про нікчемність укладених з контрагентом договорів є необгрунтованими.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд встановив, що приватне підприємство «Ековторресурси» зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 21.08.2008 року, та зареєстроване платником ПДВ з 08.04.2008р., індивідуальний податковий номер 357550523011, ідентифікаційний код 35755056.

У період з 18.12.2012 року - 24.12.2012 року ревізором - інспектором державної податкової інспекції у м. Черкасах була проведена позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства «Ековторресурси» з питань дотримання податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ «Реал-Агро» за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р., на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 17.12.2012р. № 1485.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 387/22-11/35755056 від 24.12.2012р. згідно висновків якого встановлено порушення:

- пункту 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 31500 грн.

- пункту 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2012 року в сумі 38581 грн.

На підставі даного акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Черкасах прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.01.2013р. № 0000012301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Ековторресурси» з податку на додану вартість у сумі 48226 грн., у тому числі 38581 грн. за основним платежем та 9645 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення - рішення від 02.01.2013р. № 0000022301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Ековторресурси» з податку на прибуток у сумі 39375 грн., у тому числі 31500 грн. за основним платежем та 7875 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями відповідача від 02.01.2013р. № 0000012301 та № 0000022301 приватне підприємство «Ековторресурси» оскаржило його в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України № 1111/6/99-99-10-01-15 від 22.04.2013 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах № 0000012301 та № 0000022301 від 02.01.2013р. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що ПП «Ековторресурси» мало взаємовідносини з TOB «Реал-Агро» та відобразило отримання послуг з організації транспортних перевезень, послуг по запуску та налагодженню обладнання, сортування використаних тари та пакувальних матеріалів, які належать замовнику, на поставку кабеля, електродвигунів АИР, демонтажу, ревізії та пакування обладнання, ротору для роторної дробарки, організації транспортних перевезень. Згідно довідки ДПІ у м. Черкасах від 01.11.2012 №886/22-14/32180356 «Про результати проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Агро» (код за ЄДРПОУ 32180356) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями та платниками податків - постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2012 по 31.07.2012» встановлено, що звіркою TOB «Реал-Агро» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків - покупцями та платниками податків - постачальниками, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за липень 2012 року. Співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Черкаси опитано директора TOB «Реал-Агро»

ОСОБА_4 В результаті опитування гр. ОСОБА_4 встановлено, що на підприємстві на момент проведення операцій працювало дві особи, відсутні наймані працівники, транспортні засоби, або будь-які інші основні засоби. Директору TOB «Реал-Агро» ОСОБА_4 вручено запит від 26.09.2012 №25972/07-509 про фінансово-господарські операції по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань підприємства. 10.10.2012 за №23 від 05.10.2012 до ГВ ПМ ДПІ у м. Черкасах надійшли первинні документи фінансово-господарського обліку TOB «Реал-Агро» за вказаний період діяльності. З метою перевірки правильності формування податкового кредиту TOB «Реал-Агро» встановлено, що згідно з додатком №5 до декларації з ПДВ протягом 2012 року основним постачальником вказаного підприємства є TOB «ТД «Гаран» (код 36080693, м. Київ) - біля 94% від суми сформованого податкового кредиту за вказаний період діяльності. Встановлено також, що на даному підприємстві відсутні наймані працівники, транспортні засоби, або будь-які інші основні засоби. Відповідно до пояснень засновника, директора та головного бухгалтера TOB «ТД

«Гаран» ОСОБА_5, щодо непричетності до реєстрації та діяльності TOB «ТД «Гаран», яка зазначила, що не має будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності TOB «ТД «Гаран», оскільки не має відповідної освіти та досвіду роботи, не реєструвала підприємство, не мала на меті здійснювати будь-яку фінансово-господарську діяльність, з представниками TOB «Реал-Агро» ніколи не зустрічалася та не мала будь-яких фінансово-господарських взаємовідносин, про дане підприємство як і про існування TOB «ТД «Гаран» дізналася від працівників податкової міліції, не підписувала угод та договорів по взаємовідносинах з даним підприємством, також не підписувала накладних, податкових накладних та інших документів, пов'язаних з вищевказаними операціями, а також не підписувала будь-які документи від імені TOB «ТД «Гаран». Встановлено також, що на даному підприємстві відсутні наймані працівники, транспортні засоби, будь-які інші основні засоби. Таким чином, в ході проведення звірки TOB «Реал-Агро» встановлено, що операції по вищевказаному суб'єкту господарювання не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів. Отже, TOB «Реал-Агро» не здійснювало господарської діяльності підприємства, в розумінні Податкового кодексу України. З вище вказаного вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які неї виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Основним видом діяльності TOB «Реал-Агро» відповідно до реєстраційної інформації по платнику податків - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Звіркою встановлено відсутність реальності поставок товарів TOB «ТД «Гаран» на адресу TOB «Реал-Агро», первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні), виписані TOB «Реал-Агро» в подальшому підприємствам-покупцям за відповідними фінансово-господарськими операціями мають ознаки первинних документів таких, що не відповідають чинному законодавству, а тому податкові накладні та накладні, складені та видані з порушенням чинного законодавства України, не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування підприємствами покупцями. Оскільки правочини укладені TOB «Реал-Агро» з контрагентами-постачальниками мають ознаки безтоварності, взаємовідносини між TOB «Реал-Агро» та контрагентами-покупцями також не спричиняють реального настання правових наслідків.

Як зазначено в акті перевірки, ПП «Ековторресурси» не надано документи, підтверджуючі транспортування товару, що може підтвердити товарно-транспортні накладні, не надано журнал реєстрації довіреностей, в видаткових накладних поставлено підпис без його розшифровки, тобто на думку перевіряючого первинні документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Як наслідок, відповідачем зроблені висновки про те, що в ході проведення перевірки не встановлено факту реальності здійснення господарських операцій, у зв'язку з вказаними порушеннями, а тому підприємством неправомірно занижено податок на прибуток за 3 квартал 2012 року та занижено ПДВ за липень 2012р.

Відтак, відповідач вважає, що в порушення вимог ст.ст. 138, 198 Податкового кодексу України позивач неправомірно відніс витрати пов'язані зі здійсненням господарської діяльності з ТОВ «Реал-Агро», які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, чим занизив податок на прибуток, а також неправомірно включив до складу податкового кредиту суми, які не можуть підтверджувати право платника податку на податковий кредит внаслідок вищевикладених фактів щодо його контрагента, внаслідок чого занизив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Суд вважає висновок відповідача безпідставним, з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно вимог пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Аналіз наведених положень податкового кодексу свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені відповідними первинними документами, що відображають реальність господарської операції як підстави формування податкового обліку платника.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами пункту 198.1. статті 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Щодо відсутності у контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Агро» фінансово-господарських можливостей для здійснення комерційної діяльності, та її здійснення без мети реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Питання нікчемності правочинів регулюється Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вказана обставина не може впливати на податковий облік підприємства при умові не доведення стороною товарності здійснення нею операцій та реальності спірних правовідносин.

За умови фактичного виконання сторонами спірних господарських операцій, порушення контрагентом податкового законодавства не можуть бути причиною позбавлення позивача права на податкову вигоду.

Докази недобросовісності товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Агро», як платника податків - відсутні. Що підтверджується постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року у справі № 2а/2370/4489/2012, яка набрала законної сили (а.с. 70-78) і якою визнано неправомірними дії податкового органу, щодо складання довідки від 01.11.2012 року № 886/22-14/32180356, якою зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платниками податків за липень 2012 року ТОВ «Реал-Агро» та на підставі якої була проведена перевірка приватного підприємства «Ековторресурси».

При встановленні судом реальності вчинених господарських операцій з ТОВ «Реал-Агро», суд дослідив наявні в матеріалах справи докази: господарські договори, укладені між позивачем та вказаним вище контрагентом, первинні облікові документи, які підтверджують виконання укладених договорів, платіжні документи, податкові накладні, які підтверджують реальність укладених договорів та їх виконання. Розрахунки між сторонами вказаних вище договорів проведено повністю, що підтверджується банківськими виписками та копіями платіжних доручень.

Використання придбаних позивачем у свого контрагента товарів та робіт у власній

господарській діяльності також підтверджується первинними обліковими документами.

Суд з'ясував, що первинні документи оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст.ст. 1, 9 Закону № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства; факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами.

Відповідно до ст. 47 Податковою кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що для висновків про наявність порушень податковою законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі Його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бузи з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Частинами 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-ІУ від 15.05.2003 року передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

В Акті перевірки доказів обізнаності позивача про обставини здійснення господарської діяльності його контрагентами та сплати ними податків не наведено.

У постанові Верховного Суду України від 13.01.2009 року по справі № 09/05 викладено, що покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем, ані за можливу недостовірність відомостей про продавця, що містяться у Єдиному реєстрі, за умови необізнаності про таку недостовірність, зокрема, в частині ведення господарської діяльності продавцем.

Крім того, у довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податковою обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у постанові від 03.04.2013 року у справі №К / 9991/38114/12.

Відповідач в своїх письмових запереченнях не навів жодних доводів та не надав доказів, в розумінні ст.ст. 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, або мали ознаки фіктивного підприємництва, тощо.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 02.01.2013р. № 0000012301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 02.01.2013р. № 0000022301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Ековторресурси» 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текс постанови виготовлено 24.01.2014р.