Постанова

від 21.12.2013 по справі 801/7888/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2013 р. Справа №801/7888/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Коваленко Х.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Урал Сервісс"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Урал Сервісс" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2013 року №0006762203 та №0006752203.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, податковий кредит та витрати сформовані на підставі отриманих від контрагента первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, зокрема податкових накладних. Товарність та відповідність укладеної з контрагентом угоди нормам чинного законодавства підтверджується відповідними первинними документами, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконними, протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.193), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.194).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.192), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Урал Сервісс" зареєстровано у якості юридичної особи 10.02.2007 року про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.39).

Згідно довідки від 12.08.2011 року вих.№10530 позивач взятий на облік в органах державної податкової служби з 13.01.2006 року за №10530 (а.с.41).

Згідно свідоцтва №200036760 серії НБ №137044 позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.04.2012 року (а.с.42).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Крим Урал Сервісс" (ЄДРПОУ 34621768) з питань взаємовідносин з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» (ЄДРПОУ 33972398) за період вересень-жовтень 2012 року та відображення їх у податковій звітності.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 21.06.2013 року №3907/22-3/34621768 (далі - акт перевірки) (а.с.47-64).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені наступні порушення (а.с.63):

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.07.2012 року по 21.12.2012 року на загальну суму 127103,00грн.

- п.138.8 ст.138, п.п139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період з 01.07.2012 року по 21.12.2012 року на загальну суму 635511,00грн.

Порушення податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість були визначені внаслідок не підтвердження фактичного здійснення ТОВ "Крим Урал Сервісс" господарських операцій з суб'єктом господарювання ТОВ "ВК "Віконні системи" (а.с.58).

Фактичне здійснення господарських операцій із зазначеним суб'єктом господарювання не підтверджене з посиланням на акт невиїзної документальної перевірки ТОВ "ВК "Віконні системи" від 21.12.2012, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку.

В Акті перевірки ДПІ визначено, що ТОВ "ВК "Віконні системи" за період 2011-2012 рік сформовано податковий кредит від підприємств, якими подано податкову звітність шляхом маніпулювання, а саме у цих підприємств взагалі відсутній податковий кредит згідно наданих розрахунків коригування, задекларувавши податкові зобов'язання, здійснили повернення передплат неіснуючим контрагентам. Таким чином, можливо зробити висновок, що контрагенти ТОВ "ВК "Віконні системи" взагалі не придбавали товар у 2011-2012 роках, в свою чергу й не могли здійснювати реалізацію товару, робіт, послуг на його адресу (а.с.55).

На стор. 10 Акту перевірки зроблене посилання на отримання актів про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання ПП "Олімп", ТОВ "Інфотерм", ТОВ "Пасіфік", ТОВ "Хімагросервіс", БПП "Сура" - контрагентів ТОВ "ВК "Віконні системи" (а.с.56).

На підставі виявлених порушень, ДПІ в м.Сімферополі АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0006752203 від 17.07.2013 року, яким ТОВ «Крим Урал Сервісс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 133458,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 33364,50грн. (а.с.69).

- №0006762203 від 17.07.2013 року, яким ТОВ «Крим Урал Сервісс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 127103,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 63551,50грн. (а.с.70).

Вирішуючи питання про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи, вивчення та дослідження первинних бухгалтерських документів позивача, по справі необхідно призначити судову економічну експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.08.2013 року по справі було призначено судову економічну експертизу на розгляд якої були винесені такі питання:

- чи підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Урал Сервісс" висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим викладені в акті перевірки від 21.06.2013 року №3907/22-3/34621768, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 133458,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 33364,50грн.?

- чи підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Урал Сервісс" висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим викладені в акті перевірки від 21.06.2013 року №3907/22-3/34621768, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 127103,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 63551,50грн.?

- чи підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Урал Сервісс" отримання товарів (послуг) від ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" (ЄДРПОУ 33972398) в період часу, що перевірявся та їх подальше використання у власні господарській діяльності, якщо так, то якими саме документами ?

За результатами експертного дослідження, судовим експертом було встановлене наступне (а.с.170-188):

1. Висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим викладені в акті перевірки від 21.06.2013 року № 3907/22-3/34621768, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 133458,00 грн. не підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Урал Сервісс" тому немає підстав для нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 33364,50 грн.

2. Висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим викладені в акті перевірки від 21.06.2013 року № 3907/22-3/34621768, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 127103,00 грн. не підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Урал Сервісс" тому немає підстав для нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 63551,50 грн.

3. Даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Урал Сервісс" підтверджується отримання послуг від ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" в період часу, що перевірявся (вересень - жовтень 2012 року) та їх подальше використання у власній господарській діяльності, на загальну суму 635514,96 грн., без ПДВ,а саме:

- отримання послуг оренди та послуг субпідряду підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку позивача - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- подальше використання отриманих послуг підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку позивача - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами приймання виконаних робіт за ф. КБ-2в.

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача, для чого потребувалися спеціальні знання, суд враховує висновок експерта з метою всебічного розгляду справи.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

Між ТОВ "Крим Урал Сервісс" та ТОВ "ВК "Віконні системи" були укладені наступні договори:

- Договір субпідряду № 56 від 01.08.2012 (т.1, а.с.79), предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах; вартість робіт визначається в додаткових угодах;

- Договір оренди № 39 від 01.07.2012 (т.1, а.с.88), предметом якого є надання в оренду будівельного риштування. Згідно п. 3.1 договору розмір орендних платежів за 1 добу користування складає 211,00 грн. в т.ч. ПДВ.

01.08.2012 до договору № 39 від 01.07.2012 була укладена додаткова угода, згідно якої орендна плата за 1 добу складає 316,45 грн. (т.1, а.с.94)

Фактичне виконання зазначених договорів підтверджується наданими ТОВ "Крим Урал Сервісс" первинними документами (актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними), які містяться в матеріалах справи та детально досліджені у додатку 1 до висновку судової економічної експертизи №232/13 від 26.11.2013 року.

Згідно бухгалтерським документам, у період вересня - жовтня 2012 р. ТОВ "ВК "Віконні системи" надало ТОВ "Крим Урал Сервісс" послуги оренди риштування та виконало будівельно-монтажні роботи на загальну суму 762617,95 грн., у т.ч. вартість без ПДВ 635514,96 грн., сума ПДВ 127102,99 грн.

Згідно документам аналітичного бухгалтерського обліку, придбання робіт та послуг у ТОВ "ВК "Віконні системи" в бухгалтерському обліку ТОВ "Крим Урал Сервісс" відображено наступним чином:

Дт 23 "Виробництво" - Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 635514,96 грн.;

Дт 6442 "Податковий кредит" - Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 127102,99 грн.

В період з листопада 2012 р. по січень 2013 р. ТОВ "Крим Урал Сервісс" сплачено на користь ТОВ "ВК "Віконні системи" за послуги оренди та будівельно-монтажні роботи 818503,46 грн., у т.ч. ПДВ 136417,25 грн. Оплата за отримані роботи та послуги здійснювалась безготівковим перерахуванням, що підтверджується банківськими виписками позивача, які містяться в матеріалах справи та детально досліджені у додатку 2 до висновку судової економічної експертизи №232/13 від 26.11.2013 року.

Субпідрядні будівельно-монтажні роботи загальною вартістю 619428,66 грн. (без ПДВ), виконані ТОВ "ВК "Віконні системи" , були використані в господарській діяльності ТОВ "Крим Урал Сервісс" шляхом їх подальшого включення у загальну вартість послуг генпідряду, реалізованих підприємству - замовнику, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами позивача (актами приймання виконаних робіт за ф. КБ-2в), результати дослідження яких відображені в додатку 3 до висновку судової економічної експертизи №232/13 від 26.11.2013 року.

Послуги з оренди риштування, отримані позивачем від ТОВ "ВК "Віконні системи", були використані ним у межах власної господарської діяльності для виконання будівельних робіт, що підтверджується документами аналітичного бухгалтерського обліку - оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за вересень- жовтень 2012 року.

В період вересня - жовтня 2012 року, вартість орендних послуг була включена ТОВ "Крим Урал Сервісс" до складу виробничої собівартості будівельних робіт в сумі 16086,30 грн. без ПДВ. Записи в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" були зроблені на підставі первинних бухгалтерських документів - актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містяться в матеріалах справи та детально досліджені у додатку 3 до висновку судової економічної експертизи №232/13 від 26.11.2013 року.

Даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ "Крим Урал Сервісс" підтверджується отримання послуг оренди та послуг субпідряду від ТОВ "ВК "Віконні системи" в період вересня - жовтня 2012 року та їх подальше використання у власній господарській діяльності на загальну суму 635514,96 грн. (619428,66 грн. + 16086,30 грн.), без ПДВ.

Таким чином, використання у господарській діяльності ТОВ «Крим Урал Сервісс» товарів (робіт, послуг), які отримані від ТОВ "ВК "Віконні системи" підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XV, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. під №168/704, які відповідають вимогам первинного документа, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 138.1.1. п.138.1. ст.138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до наведених законодавчих приписів, право покупця на валові витрати обумовлено наступними законодавчими вимогами: зв'язок витрат на придбання товарів та послуг з господарською діяльністю підприємства, та наявність належно оформлених підтверджуючих первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11. 2011р. № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та надає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

Всі податкові накладні, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом з'ясовано, що суми вартості товарів (послуг) придбаних у ТОВ "ВК "Віконні системи" включені позивачем до складу валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

Проаналізувавши всі матеріали справи судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів, що сторони при оформленні документів мали умисел направлений на несплату податків.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", відповідно до частини 2 зазначеної статті якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є достовірними і були внесені і до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд також враховує, що відповідно до чинного законодавства позивач - ТОВ «Крим Урал Сервісс» (ЄДРПОУ 34621768) не зобов'язано та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ними податків.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків, на акт про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час Акт про неможливість проведення зустрічної перевірки, на який посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, був не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. При цьому слід прийняти до уваги, що позивач не має права витребувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним роботи, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента, а відтак у діях позивача відсутні порушення норм чинного податкового законодавства з наведених вище підстав.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Постановою Вищого адміністративного суду від 03.04.2013р. № К/9991/38114/12, визначено, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність, або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої додаткової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Проте, будь-які докази в Акті перевірки не викладені.

Як вбачається з первинних бухгалтерських документів, наданих до перевірки, угоди між позивачем та ТОВ "ВК "Віконні системи" (ЄДРПОУ 33972398) були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами приймання виконаних робіт за ф. КБ-2в, податковими накладними та виписками банку по особовому рахунку ТОВ «Крим Урал Сервісс».

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань.

Відповідно п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0006752203 від 17.07.2013 року, яким ТОВ «Крим Урал Сервісс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 133458,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 33364,50грн. та податкове повідомлення-рішення №0006762203 від 17.07.2013 року, яким ТОВ «Крим Урал Сервісс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 127103,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 63551,50грн. не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 3 ч.3 ст. 87 КАС України встановлено, що витрати пов'язані з проведенням судових експертиз віднесено до виду судових витрат.

Судом встановлено, що відповідно до калькуляції витрат на проведення судової економічної експертизи №232/13 (а.с.196) та акту виконаних робіт від 12.11.2013 року (а.с.197) вартість проведення експертизи склала 16928,00грн.

Суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2294,00грн. (а.с.2) та здійснені витрати позивача на проведення судової економічної експертизи у сумі 16928,00грн.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим №0006752203 від 17.07.2013 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим №№0006762203 від 17.07.2013 року.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Урал Сервісс» (код ЄДРПОУ 34621768) судові витрати в загальній сумі 19222,00грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті двадцять дві гривні), а саме: по сплаті судового збору у сумі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) та судові витрати, пов'язані з проведенням судової економічної експертизи в сумі 16928,00грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко