Рішення

від 11.01.2014 по справі 904/10093/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.14р. Справа № 904/10093/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНВЕСТАЛЬЯНС", м. Кривий Ріг

до Фізичної особи-підприємця Мухи Сергія Миколайовича, м. Кривий Ріг

про стягнення 31 005,20 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Батарєєва Т.О., представник за довіреністю № 45 від 21.01.14р.

від відповідача: Муха С.М., особисто

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНВЕСТАЛЬЯНС" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця Мухи Сергія Миколайовича (далі-відповідач) про стягнення 31 005,20 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 67А/11 від 25.04.11р., в частині повної та своєчасної оплати.

Ухвалою господарського суду від 25.12.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду в судовому засіданні на 23.01.14р.

23.01.14р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

Відповідач в судовому засіданні усно заявлені позовні вимоги визнав лише в частині суми основного боргу, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав.

В судовому засіданні 23.01.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.11р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 67А/11 (далі - Договір оренди), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язаний передати відповідачу в строкове платне користування не житлове приміщення (надалі - об'єкт оренди), розташований в приміщенні 80 будинку № 31 по вул. Ватутіна у м. Кривому Розі, загальною площею 140,00 кв.м., а відповідач зобов'язаний прийняти ці приміщення, своєчасно сплачувати всі орендні платежі та повернути приміщення позивачу після закінчення оренди.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, при передачі приміщення сторони складають акт прийому-передачі, який складається в двох екземплярах та підписується повноважними представниками сторін.

Пунктом 3.3. Договору оренди передбачено, що строк оренди складає до 31.12.13р. з моменту передачі приміщення по акту прийому-передачі.

В п. 3.4. Договору оренди зазначено про те, що повернення позивачу об'єкту оренди здійснюється впродовж п'яти календарних днів з моменту закінчення дії договору за актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору і підписується обома сторонами. Впродовж цього терміну відповідач зобов'язаний звільнити об'єкт оренди.

Відповідно до п. 4.1. Договору оренди, відповідач за основним договором здійснює на користь позивача наступні платежі:

1. орендну плату в сумі 50,00 грн. за 1 кв.м. (п. 4.1.1. Договору оренди).

Щомісячна сума плати за користування об'єктом оренди складає:

- за перший місяць оренди 7 000,00 грн.;

- за другий місяць оренди 8 000,00 грн.;

- за третій місяць оренди 9 000,00 грн.;

- за четвертий місяць оренди і до 31.12.13р. - 10 000,00 грн.

2. відшкодування за електропостачання, опалювання, водопостачання, каналізацію, вивіз твердих побутових відходів і інші комунальні послуги, за функціонування пожежної сигналізації тощо (п. 4.1.2. Договору оренди).

3. компенсацію плати за землю (п. 4.1.3. Договору оренди).

Згідно з п. 6.1.4. Договору оренди, позивач має право достроково розірвати договір оренди і вимагати від відповідача повернення об'єкту оренди в наступних випадках:

- якщо відповідач впродовж 2 місяців підряд не вносить орендну оплату;

- якщо відповідач використовує об'єкт оренди всупереч договору або його призначенню, вказаному у договорі;

- якщо відповідач своїми діями погіршує стан об'єкту оренди або систематично завдає шкоди навколишнього середовищу або прилеглої до об'єкту оренди території;

- на підставах, передбачених п.4.2. цього договору;

- за систематичне порушення п.7.2.3. цього договору.

Про дострокове розірвання дії договору позивач письмово попереджає відповідача не менше, ніж за сім календарних днів.

Як зазначено в п. 7.2.3. Договору оренди, відповідач зобов'язаний виконувати правила користування і внутрішнього розпорядку в приміщенні, де розташований об'єкт оренди, які затверджуються позивачем і є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 7.2.4. Договору оренди передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

За порушення умову договору винна сторона відшкодовує заподіяні збитки іншій стороні в повному обсязі в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 9.3. Договору оренди).

Відповідно до п. 9.4. Договору оренди, у разі прострочення оплати відповідачем платежів, передбачених п. 4.1. цього договору, позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в період, за який стягується пеня.

На виконання умов вищезазначеного Договору оренди між сторонами 01.05.11р. був підписаний Акт приймання-передачі майна № 1, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування майно (а.с. 12).

Позивач, зазначає про те, що ним за оренду приміщення та компенсацію понесених витрати відповідачу були виставлені до оплати рахунки:

- рахунок-фактура № СФ-0001454 від 02.11.12р. у розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 14);

- рахунок-фактура № СФ-0001557 від 03.12.12р. у розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 15);

- рахунок-фактура № СФ-0001664 від 29.12.12р. у розмірі 5 718,89 грн. (а.с. 16);

- рахунок-фактура № СФ-0000035 від 02.01.13р. у розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 17);

- рахунок-фактура № СФ-0000147 від 31.01.13р. у розмірі 3 085,70 грн. (а.с. 18);

Як зазначає позивач, в порушення умов Договору оренди, відповідачем починаючи з листопада 2012р. не було здійснено повної та своєчасної оплати, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 27 802,37 грн.

25.01.13р., відповідно до п. 6.1.4. Договору оренди та ст. 782 ЦК України, позивачем було направлено на адресу відповідача лист з вих. № 3 про відмову від договору оренди та його дострокове розірвання, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по Договору оренди (а.с.23).

31.01.13р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі приміщення у зв'язку з розірвання договору. Крім того, в зазначеному акті сторони узгодили, що відповідач має заборгованість перед позивачем (а.с.13).

Позивач звертає увагу суду на те, що 07.10.13р. між сторонами був підписаний Акт звірки розрахунків, відповідно до якого відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 27 802,37 грн. (а.с. 24).

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору оренди, позивачем на підставі п. 9.4. Договору оренди була нарахована пеня у розмірі 2 672,42 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 530,41 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 27802,37 грн., пеню у розмірі 2 672,42 грн., 3% річних у розмірі 530,41 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав. В судовому засіданні усно підтвердив факт існування суми основного бору у розмірі 27 802,37 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору оренди виконав належним чином, що підтверджують відповідні Акти (а.с. 12, 13) та рахунки-фактури на оплату за орендоване приміщення та компенсацію понесених витрат на утримання приміщення (а.с.14-18).

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання по Договору оренди в частині оплати виконав частково, а саме здійснив оплату лише у розмірі 11 002,22 грн. (а.с.19-22).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, умови Договору оренди та встановлені судом обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 27 802,37 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 9.4. Договору оренди передбачено, що у разі прострочення оплати відповідачем платежів, передбачених п. 4.1. цього договору, позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в період, за який стягується пеня.

Так, на підставі п. 9.4. Договору оренди, позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня на загальну суму 2 672,42 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України та умов Договору оренди, пеня складає 2 575,88 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 2 575,88 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3% річних на загальну суму 530,41 грн., розрахунок яких господарським судом також був перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України та умов Договору оренди, 3% річних складають 520,38грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 520,38 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають сума основного боргу у розмірі 27 802,37 грн., пеня у розмірі 2575,88грн., 3 % річних у розмірі 520,38 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Мухи Сергія Миколайовича (50071, м. Кривий Ріг, вул. Качалова, буд. 34, кв. 8, ідентифікаційний номер 2723111678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНВЕСТАЛЬЯНС" (50029, м. Кривий Ріг, вул.Невська, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 33873667) суму основного боргу у розмірі 27802,37 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот дві грн. 37 коп.), пеню у розмірі 2 575,88 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять грн. 88 коп.), 3 % річних у розмірі 520,38 грн. (п'ятсот двадцять грн. 38 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 714,58 грн. (одна тисяча сімсот чотирнадцять грн. 58 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 24.01.14р.