Рішення

від 20.01.2014 по справі 910/19557/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19557/13 20.01.14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ - К»

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА»

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПАРИТЕТ-К»

про : стягнення 42.596,64 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Костенко М.І. - за довіреністю від 01.10.2013 № б/н;

відповідача-1: не з'явилися;

відповідача-1: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ - К» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» та товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПАРИТЕТ-К» про стягнення 42.596,64 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між ним та публічним акціонерним товариством «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» договору від 08.08.2012 № 39/1, поставив відповідачеві-1 товар, який останній отримав, але не оплатив, що призвело до виникнення у відповідача-1 перед позивачем заборгованості в сумі 41.432,00 грн.

08 вересня 2012 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПАРИТЕТ-К» укладено договір № 8, згідно з його умовами відповідач-2 є поручителем перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за Договором, в межах суми в розмірі 500,00 грн.

Однак, як вказує позивач, відповідачі своїх зобов'язань щодо погашення основної заборгованості перед позивачем не виконали.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідачів 1, 2 солідарно суму основної заборгованості у розмірі 500,00 грн та з відповідача-1 суму основної заборгованості в сумі 40.932,00 грн і 3 % річних в сумі 1.164,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2013 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19557/13.

Відповідачі про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями поштового зв'язку про вручення відповідачеві поштових відправлень суду, якими надсилалася ухвали винесені у даній справи.

Відповідач-1, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позовні вимоги відхилив повністю з огляду на таке:

- позивач разом із товаром не надав відповідачеві-1 документи передбачені договором від 08.08.2012 № 39/1, тому строк оплати товару не настав;

- позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 основної заборгованості та 3 % річних підлягають розгляду у Господарському суді Дніпропетровської області;

- позивачем перед зверненням із позовом до суду не дотримано порядку досудового врегулювання спору;

- позовна вимога про покладення на останнього судових витрат по оплаті послуг адвоката є необґрунтованою, оскільки в діях відповідача-1 вина відсутня.

Відповідач-2 правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло.

Представниками позивача та відповідача-1 клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.01.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників позивача та відповідача-1 по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ - К», як постачальником, (далі - позивач) та відкритим акціонерним товариством «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» (тип акціонерного товариства змінено на «публічне»), як покупцем, (далі - відповідач-1) укладено договір поставки від 08.08.2012 № 39/1 (далі - Договір), відповідно п. 1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача-1 товар, повне найменування, марка, вид, сорт якого зазначається у Специфікаціях (Додатках) до Договору, які є його невід'ємними частинами, а відповідач-1 зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно Специфікації від 08.08.2012 № 1, яка є Додатком № 1 до Договору, (далі - Специфікація) позивач зобов'язується здійснити поставку металевих шаф у кількості 22 (двадцять два) штук загальною вартістю 41.432,00 грн.

Порядок оплати і форма розрахунків вказується сторонами спору у Специфікаціях (Додатках) до Договору (п. 4.6 Договору).

Як передбачено п. 2 Специфікації оплата здійснюється по факту поставки та зборки на протязі 10 (десять) банківських днів з моменту поставки товару.

У відповідності до п. 3.3 Договору, разом із товаром, але не пізніше дати поставки товару, позивач надає відповідачеві-1, зокрема, такі документи: рахунок-фактуру (оригінал); видаткову накладну (оригінал); товарно-транспортну накладну (оригінал), за умови поставки автотранспортом; сертифікат якості виробника.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що разом із товаром позивач зобов'язаний надати відповідачеві-1 оригінали документів (рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, акт виконаних робіт, акт прийому-передачі товару, залізничну накладну, тощо), оформлених державною мовою та у відповідності із вимогами п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

У разі якщо сторони в порядку, вказаному у п. 4.6 Договору, встановили строк оплати після моменту поставки, відповідач-1 здійснює оплату товару після надання позивачем документів, зазначених у п. 3.3, п. 3.6 Договору, строк оплати збільшується на строк прострочення надання документів (п. 4.7 Договору).

В пункті 11.1 Договору сторонами узгоджено, що вказаний правочин вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та скріплення їх печатками. Строк дії Договору припиняється 31.12.2013, але не раніше повного виконання обов'язків обома сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань з боку відповідача-1 перед позивачем за Договором, між позивачем, як кредитором, та товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПАРИТЕТ-К», як поручителем, (далі - відповідач-2) укладено Договір часткової поруки від 08.09.2012 № 8 (далі - Договір поруки), у відповідності до якого відповідач-2 зобов'язується частково в сумі 500,00 грн відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-1 за Договором (п. 1.1 Договору поруки).

Приписами ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, позивач, згідно видаткової накладної від 16.10.2012 № ПК-0006857 та товарно-транспортної накладної від 16.10.2012 № ПК-0002013, поставив відповідачеві-1 товар загальною вартістю 41.432,00 грн (засвідчені копії накладних наявні у матеріалах справи). Факт отримання відповідачем-1 товару підтверджується наявними у видатковій накладній від 16.10.2012 № ПК-0006857 підписами, зокрема, особи, яка згідно довіреності від 09.10.2012 серії ААД № 113175 уповноважена відповідачем-1 на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей на підставі Договору (засвідчена копія довіреності міститься у матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок того, що відповідач-1 у строк встановлений Специфікацією, вартість отриманого товару на користь позивача не оплатив. Таким чином, заборгованість відповідача-1 перед позивачем, станом на момент вирішення даного спору по суті, складає 41.432,00 грн.

За таких обставин позивачем заявлені позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 500,00 грн та з відповідача-1 боргу в сумі 40.932,00 грн.

Крім того, позивачем заявлена до відповідача-1 позовна вимога про застосування до останнього відповідальності за прострочення ним грошового зобов'язання шляхом стягнення 3 відсотків річних в сумі 47.252,81 грн за період прострочення з 31.10.2012 по 07.10.2013.

Згідно відзиву відповідача-1, останній проти позову заперечив повністю з таких підстав:

по-перше: позивач, як того вимагають п.п. 3.3, 3.6 Договору, разом із товаром не надав відповідачеві-1 товарно-транспортну накладну, акт виконаних робіт, акт прийому-передачі товару, сертифікат якості виробника товару, тому останній вважає, що, у розумінні п. 4.7 Договору, строк оплати отриманого ним товару не настав;

по-друге: відповідач-1 вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 основної заборгованості в сумі 42.096,64 грн та 3 % річних за прострочення останнім виконання грошового зобов'язання за Договором в сумі 1.164,64 грн слід розглядати за його місцезнаходженням, тобто у Господарському суді Дніпропетровської області;

по-третє: на думку відповідача-1, позивач, при зверненні із позовом до господарського суду, проігнорував умови, визначені п. 12.1 Договору, яким передбачено, що усі суперечності та спори за Договором будуть, за можливістю, вирішуватися шляхом переговорів між сторонами у досудовому порядку;

по-четверте: відповідач-1 вважає, що позовна вимога про покладення на останнього судових витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 4.800,00 грн є необґрунтованою, оскільки в діях відповідача-1 вина відсутня.

Заперечення відповідача-1 на позов, викладені у його відзиві, судом відхиляються, оскільки:

по-перше: позивачем надані суду докази (лист від 18.11.2013 № 103) щодо повторного направлення відповідачеві-1 19 листопада 2013 року акту прийому-передачі товару від 16.10.2012 та копії товарно-транспортної накладної від 16.10.2012 № ПК-0002013.

Стосовно надання відповідачеві-1 акту виконаних робіт та сертифікату якості, суд зазначає таке. Необхідність у наданні відповідачеві акту виконаних робіт відсутня, оскільки договором не передбачено виконання позивачем робіт, а щодо сертифікату, то у відповідності до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (затверджено Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 01.02.2005 № 28 (у редакції наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 06.11.2013 № 1308) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 за № 466/10746), товар, який поставлено на підставі Договору (шафа металева), обов'язковій сертифікації не підлягає, а тому у позивача відсутній обов'язок у передачі відповідачеві-1 такого документу на товар.

По-друге: у відповідності до положень, встановлених ч. 3 ст. 15 Господарського кодексу України, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Таким чином, вказаною нормою процесуального господарського права надається позивачеві право обирати територіальну підсудність справи, за адресою місцезнаходження якого відповідача буде розглядатися справа.

По-третє: відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, місцеві господарські суди приймають у порядку, передбаченому ГПК, до свого провадження як позови з вимогами, що ґрунтуються на визнаних претензіях позивача, так і позови, щодо вимог яких не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору. У зв'язку з викладеним суди не мають права застосовувати пункт 4 статті 83 ГПК, а також відмовляти в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог через недотримання порядку досудового врегулювання спору (частина четверта статті 22 названого Кодексу), крім позовів, пов'язаних з перевезеннями, що здійснюються на підставі угод про міжнародне залізнично-вантажне сполучення (СМГС) та міжнародне залізничне перевезення (КОТІФ) (п. 3.17.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18).

Таким чином, виходячи з викладеного, застосування заходів досудового врегулювання господарського спору не є обов'язком позивача перед його зверненням із позовом до суду, це є правом останнього.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Позивачем доказів щодо надання відповідачеві-1 акту прийому-передачі товару від 16.10.2012 та товарно-транспортної накладної від 16.10.2012 № ПК-0002013 саме у момент передачі останньому товару суду не надано, відтак, суд вважає виконання позивачем умов Договору, передбачених п. 3.3. та 3.6, з моменту повторного надсилання відповідачеві-1 наведених документів, тобто 19 листопада 2013 року.

Таким чином, беручи до уваги умови п. 4.7 Договору, та десятиденний строк оплати товару, встановлений п. 2 Специфікації № 1 до Договору, відповідач-1 зобов'язаний був виконати своє грошове зобов'язання за Договором у строк з 22.11.2013 (з урахуванням дати поставки товару - 16.10.2012 + 399 днів прострочення виконання п.п. 3.3, 36 Договору + 3 дні для пересилання відповідачеві-1 листа від 18.11.2013 № 103) по 03.12.2013, включно.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту виконання відповідачами грошових зобов'язань за Договором та Договором поруки сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідачів перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачами не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів основної заборгованості в сумі 500,00 грн та стягнення з відповідача-1 боргу в сумі 40.932,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовної вимоги про застосування до відповідача-1 відповідальності за прострочення ним грошового зобов'язання шляхом стягнення з відповідача-1 3 % річних в сумі 1.164,64 грн, суд зазначає, що вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки період, за який нараховуються позивачем 3% річних, передує моменту настання виконання відповідачем-1 його грошового зобов'язання за Договором.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на публічне акціонерне товариство «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА».

Крім того, позивач також просить суд покласти судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката на відповідача в розмірі 4.800,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Між позивачем та адвокатським об'єднанням "АДВОКАТСЬКА ФІРМА "ЄФІМОВ ТА ПАРТНЕРИ" (далі - об'єднання) укладено договір від 01.10.2013 № 30/2013, предметом якого є надання об'єднанням позивачеві адвокатських послуг.

Об'єднанням виставлено позивачеві рахунок від 01.10.2013 № 45/2013-30/2013 на суму 4.800,00 грн на оплату адвокатських послуг, які пов'язані зі стягненням з відповідача заборгованості за Договором поставки від 08.08.2012 № 39/1 на підставі договору про надання адвокатських послуг від 01.10.2013 № 30/2013.

Позивач, платіжним дорученням від 03.10.2013 № 2649, яке наявне у матеріалах даної справи, оплатив виставлений йому рахунок в сумі 4.800,00 грн.

Суд, розглянувши зазначену вище вимогу позивача та наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про достатність підстав для її задоволення, оскільки об'єднанням взяті на себе зобов'язання за договором про надання адвокатських послуг від 01.10.2013 № 30/2013 виконані, об'єднання в особі своїх працівників (адвокат Висіцька Г.В, помічник адвоката Костенко М.І.) представляло інтереси позивача у судових засіданнях при розгляді даної справи.

Таким чином, з урахуванням викладеного, витрати позивача, пов'язані з оплатою адвокатських послуг, покладаються на відповідача-1 в сумі 4.800,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з публічного акціонерного товариства «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» (49042, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, Аеропорт цивільної авіації; ідентифікаційний код 01130549) та з товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПАРИТЕТ-К» (04123, м. Київ, Подільський район, вул. Світлицького, буд. 35; ідентифікаційний код 37973820) з будь-яких їх рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ - К» 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, корпус 2; ідентифікаційний код 21488112, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 500,00 (п'ятсот) грн 00 коп.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» (49042, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, Аеропорт цивільної авіації; ідентифікаційний код 01130549, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ - К» 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, корпус 2; ідентифікаційний код 21488112, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 40.932,00 (сорок тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн 00 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.; витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 4.800,00 (чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп.

4. В іншій частині позову відмовити повністю.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24 січня 2014 року.

Суддя С.В. Балац