Рішення

від 20.01.2014 по справі 910/19638/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19638/13 20.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ КАРТОН»

до Приватного підприємства «КРАФТ ПАК»

про стягнення 708.236,60 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Плужник О.О. - за довіреністю від 13.11.2013 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ КАРТОН» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до приватного підприємства «КРАФТ ПАК» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 708.236,60 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору договору від 26.07.2012 № ГК26/07/12, поставив відповідачеві товар, який останній отримав, але оплатив його частково у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 708.236,60 грн, з яких: 455.220,97 - основна заборгованість; 54.574,30 грн - пеня; 187.392,33 грн - штраф; 11.049,00 грн - 3 % річних.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19638/13.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями поштового зв'язку про вручення відповідачеві поштових відправлень суду, якими надсилалася ухвали винесені у даній справи. Однак, відповідач свого повноважного представника у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким заперечив проти позову в частині вимог про стягнення з відповідача штрафу.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.01.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ КАРТОН», як постачальником, (далі - позивач) та приватним підприємством «КРАФТ ПАК», як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 26.07.2012 № ГК26/07/12 (далі - Договір), відповідно п. 1.1 якого позивач зобов'язується виготовити та передати у власність відповідача, а останній зобов'язується прийняти та оплатити гофрокартонну продукцію (далі - товар) в узгоджених сторонами правочину кількості та асортименті, на умовах, передбачених Договором.

У пункті 3.1 Договору його сторони визначили, що ціни за одиницю кожного найменування товару узгоджуються сторонами у Специфікаціях у валюті України - гривні.

Відповідно до п. 7.1 Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюється відповідачем у безготівковій формі або іншими способами, дозволеними законодавством України.

За поставлений товар позивача оплата здійснюється на умовах вказаних у Специфікаціях на кожну окрему партію товару (п. 7.2 Договору).

Сторонами Договору укладені Специфікації від 26.07.2012 № 1, від 01.08.2012 № 2, від 01.08.2012 № 3, від 01.08.2012 № 4 у вигляді Додатку № 1 до Договору (далі - Специфікації). Пунктом 1 вказаних Специфікацій сторони визначили найменування товару, який постачається за Договором, його характеристики (розміри, колір, марка) та ціну.

Як передбачено пунктом 2 Специфікацій, оплата за поставлений товар здійснюється на протязі 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки товару.

У разі порушення відповідачем строків розрахунку за поставлений товар, передбачених п. 7.2 Договору, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення платежу від вартості неоплаченого товару до дня повного виконання своїх обов'язків (п. 10.1 Договору).

По закінченню строку дії Договору його умови залишаються чинними по відношенню усіх поставок товару, який у момент припинення дії Договору буде знаходитися у відповідача, і до повного взаєморозрахунків сторін (п. 13.7 Договору).

28 листопада 2012 року між сторонами судового процесу укладено додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода № 1), згідно з якою останні внесли зміни до п.п. 10.1 і 13.1 Договору, та виклали їх у такій редакції:

«п. 10.1. У разі порушення відповідачем строків розрахунку за поставлений товар, передбачених п. 7.2 Договору, відповідач сплачує позивачеві штраф у розмірі 0,06 відсотків від суми несвоєчасно оплачених грошових коштів за поставлений товар за кожен день прострочення.»

«п. 13.1. Строк дії Договору встановлюється до 31.12.2013 з моменту його підписання. Після підписання Договору усі попередні переговори та листування стосовно правочину втрачають силу.».

Згідно п. 5 Додаткової угоди № 1, названий правочин вступає в силу з моменту підписання та скріплення відбитками печаток сторін.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, згідно видаткових та товарно-транспортних накладних, копії яких наявні у матеріалах справи, поставив відповідачеві товар загальною вартістю 504.994,02 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строків оплати товару, які закріплені у Специфікаціях, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в сумі 49.773,05 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент вирішення даного спору по суті, складає 455.220,97 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 455.220,97 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 455.220,97 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до приватного підприємства «КРАФТ ПАК» господарських санкцій у вигляді пені в сумі 54.574,30 грн; штрафу, передбаченого Додатковою угодою № 1 від 28.11.2012 до Договору, в сумі 187.392,33 грн, а також відповідальності за прострочення відповідачем грошового зобов'язання шляхом стягнення з останнього 3 % річних в сумі 11.049,00 грн.

Розглядаючи спір в частині позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки, суд дійшов висновку про задоволення їх частково з огляду на таке.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Виходячи з порядку обчислення штрафної санкції, встановленої п. 10.1 в редакції, визначеної у Додатковій угоді № 1 від 28.11.2012 до Договору, сторони встановили пеню за порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором в розмірі 0,06 % від суми несвоєчасно оплачених грошових коштів за поставлений товар за кожен день прострочення.

Однак, положенням ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» унормовано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому суд зазначає, що ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, з урахуванням правил, встановлених наведеними вище нормами матеріального права, позовна вимога позивача про застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені підлягає задоволенню частково в сумі 33.932,16 грн, за таким розрахунком, здійсненого судом в межах заявленого позивачем строку:

Видаткова накладна (№ дата)Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення від 31.10.2012 № 3149 26.852.95 15.11.2012 - 15.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 2.002.97 від 31.10.2012 № 3167 62.472.96 15.11.2012 - 15.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 4.659.87 від 02.11.2012 № 3190 33.559,67 17.11.2012 - 17.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 2.503.22 від 03.11.2012 № 3203 47.740,00 18.11.2012 - 18.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 3.560.93 від 03.11.2012 № 3206 21.231,98 18.11.2012 - 18.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 1.583.70 від 05.11.2012 № 3224 7.132,05 20.11.2012 - 20.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 531.98 від 07.11.2012 № 3239 76.626,00 22.11.2012 - 22.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 5.715.55 від 08.11.2012 № 3258 76.626,00 23.11.2012 - 23.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 5.715.55 від 09.11.2012 № 3271 49.710,06 24.11.2012 - 24.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 3.707.88 від 11.11.2012 № 3305 38.509,30 26.11.2012 - 26.05.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 2.872.42 від 28.01.2013 № 260 14.760,00 12.02.2013 - 09.06.2013 118 7.5000 % 0.041 %* 715.76 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 0.038 %* 362.33 Загальна сума пені складає 33.932,16 грн

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання за Договором, то заявлена позивачем позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 11.049,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "КРАФТ ПАК" (01133, м. Київ, Печерський район, вул. Щорса, буд. 32-Г, квартира 240; ідентифікаційний код 31893922, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ КАРТОН" (54028, Миколаївська обл., м. Миколаїв, Ленінський район, вул. Космонавтів, буд. 81/30; ідентифікаційний код 36880389, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 455.220,97 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч двісті двадцять) грн 97 коп.; пеню в сумі 33.932,16 (тридцять три тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн 16 коп.; 3 % річних в сумі 11.049,00 (одинадцять тисяч сорок дев'ять) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 10.004,04 (десять тисяч чотири) грн 04 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24 січня 2014 року.

Суддя С.В. Балац