Рішення

від 20.01.2014 по справі 514/1809/13-ц

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Провадження по справі № 2/514/74/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 року с.м.т. Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н. М.

при секретарі Узун Н.Д.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 де третьою особою є Тарутинська районна державна адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут" про визнання правочину недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азімут» про визнання правочину недійсним.

В обгрунтування своїх вимог зазначила, що її батько ОСОБА_2 працював в радгоспі «Виноградівський» та став власником земельної частки розміром 4.97 в умовних кадастрових гектарах. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки помер. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки розміром 4.97 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, що підтверджувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД №0318880 від 10 жовтня 1997 року, виданого на ім'я ОСОБА_2.

Маючи сертифікат на право на земельну частку (пай), позивачка звернулась до Тарутинської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на спадкове майно.

02 жовтня 2007 року державним нотаріусом було видано позивачці свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого вона стала власницею земельної частки (паю) розміром 4.97 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області.

На цій підставі позивачка звернулась до ТОВ «Азімут» з заявою про виготовлення їй технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку, надавши при цьому певний пакет документів.

За замовленням позивачки ТОВ «Азімут» була розроблена і виготовлена технічна документація зі складання державного акту на право власності на землю.

У відповідності до виготовленої ТОВ «Азімут» технічної документації позивачці на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №392/А-2010 від 19 жовтня 2010 року позивачці було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №759087, кадастровий номер 5124781000:01:001:0097, з якого вбачається, що позивачка є власницею земельної ділянки НОМЕР_1 на масиві НОМЕР_2 площею 3.43 га, яка розташована на ториторії Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області.

Однак, відповідачем була допущена помилка, а саме : земельній ділянці НОМЕР_1 на масиві НОМЕР_2 присвоєно кадастровий номер, який був присвоєний земельній ділянці НОМЕР_3 на масиві НОМЕР_2, що належала позивачці на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА №156826.

Для виправлення помилки позивачка звернулась до ТОВ «Азімут», однак отримала відмову з рекомендацією звернутись до суду.

Таким чином, в результаті допущеної не з вини позивачки помилки, двом земельним ділянкам, які їй належать присвоєно один кадастровий номер. Це і стало підставою для звернення позивачки до суду з позовом, в якому вона просить визнати недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №392/А-2010 від 19 жовтня 2010 року та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЛ №759087, кадастровий номер 5124781000:01:001:0097.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, на розгляд суду від неї надійшла заява з проханням розглянути справу у її відсутність. Позов підтримує (а.с. 33).

Представник відповідача - ТОВ «Азімут» Тельпис Є.В. у судове засідання не з'явилась. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про згоду з позовними вимогами позивачки та з проханням розглянути справу без її участі (а.с. 26).

Це відповідає вимогам ч.2 ст.158 ЦПК України.

В зв'язку з цим в силу ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам закону, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

16 листопада 2004 року ОСОБА_1 на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №324/А-2004 від 27 серпня 2004 року отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯА №156826, згідно якого вона є власницею земельної ділянки площею 3.43 га, яка розташована на території Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області та якій присвоєно кадастровий номер 5124781000:01:001:0097 (а.с.11-14).

02 жовтня 2007 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 серії ВЕХ №722895 зареєстрованого в реєстрі за №3636, згідно якого вона стала власницею земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Виноградівський» розміром 4.97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (а.с. 15).

22 травня 2012 року ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 19 жовтня 2010 року №392/А-2010 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 759087, відповідно до якого вона стала власницею земельної ділянки площею 3.4250 га якій присвоєно кадастровий номер 5124781000:01:001:0097 (а.с. 8-10).

Частиною 2 ст. 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

За змістом п.п.1.15 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року №43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 червня 1999 року за №354/3647, розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів.

Вказаною «Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» не передбачено можливості внесення змін у Державний акт шляхом його виправлення. Отже, для того щоб внести зміни у Державний акт, його слід визнати недійсним та зобов'язати проектну організацію, яка була первісним розробником технічної документації із землеустрою, повторно провести всі обміри та виготовити нову технічну документацію.

Відповідно до п.3.3. «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, встановлюється наказом Держкомзему України.

Указом Президента України «Про державне агентство земельних ресурсів України» від 08 квітня 2011 року установлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно одним з необхідних документів є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно -офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який скасовується лише у разі скасування її державної реєстрації.

У відповідності з п.60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного державного акту недійсним та скасування його реєстрації, оскільки позивачка фактично позбавлена можливості в інший спосіб поновити порушене право.

Що стосується вимог позивачки щодо визнання недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №392/А-2010 від 19 жовтня 2010 року, то суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги, оскільки вважає її безпідставною, так як право позивачки на вказану вище земельну ділянку ніким не оспорюється.

На підставі викладеного ст. 158, 79-1 ЗК України, керуючись ст. 27, 31, 208, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 де третьою особою є Тарутинська районна державна адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут" про визнання правочину недійсним - задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати записи про реєстрацію державного акту на право приватної власності на землю :

· серї ЯЛ № 759087 виданого 22 травня 2012 року на ім'я ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 19 жовтня 2010 року №392/А-2010;

Зобов'язати ТОВ «Азімут» переробити технічну документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки площею 3.4250 га у межах згідно з планом з кадастровим номером 5124781000:01:001:0097, розташованої на території Виноградівської сільської Ради Тарутинського району Одеської області, яку отримала у спадщину ОСОБА_1.

В задоволенні інших позовниз вимог, а саме щодо визнання недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №392/А-2010 від 19 жовтня 2010 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а якщо сторони не були присутні в судовому засіданні, рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н. М. Тончева