49/182-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" грудня 2008 р. Справа № 49/182-08
вх. № 7130/3-49
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Винницький Н.В. - дор. від 20.09.04р. №138. відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків
до ДКУОЗ "Аптека № 303" м. Харків
про стягнення 3951,59 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суд з позовною заявою, в який прохає суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість згідно договору про постачання теплової енергії № 4408 від 01.02.2003 року у розмірі 3951,59 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.
Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, в який просить суд стягнути з відповідача 1034,86 грн. заборгованості у зв'язку із частковою сплатою заборгованості відповідачем. Враховуючи що у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не суперечить законодавству та не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає можливим прийняти заяву до розгляду. Таким чином суд розглядає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1034,86 грн.
В судовому засіданні 02.12.2008 року оголошувалась перерва до 16.12.2008 року до 11:20 години.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень та прохав суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в судовому засіданні 02.12.2008 року проти позову заперечував, прохав суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
01.02.2003 року між КП «Харківські теплові мережі» (Енергопостачальна організація) та Державною комунальною установою охорони здоров'я „Аптека № 303” (Споживач) був укладений договір № 4408 про постачання теплової енергії. Відповідно до умов договору п.1.1. позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких зазначений в п. 2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в необхідних обсягах та в терміни передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п. 6.3. договору відповідач повинен був за 3 дні до початку розрахункового періоду сплатити позивачу вартість зазначеної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, що є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Згідно п. 6.4. договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Додатком 2 до договору сторони визначили схему теплотраси, що перебуває на балансі споживача, відповідно якої система опалення відповідача поділяється на два вводи: опалювальні прилади в кабінеті завідуючої площею 9,2 кв.м. та опалювальні прилади в торгівельному залі загальною площею 177,05 кв.м. Як свідчать матеріали справи, опалювальні прилади кабінету завідуючої підключені до єдиної системи опалення від загального вузла житлового будинку, а опалювальні прилади торгівельного залу підключені від окремого вводу.
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав відповідачу в період з жовтня 2006 року по грудень 2007 року теплову енергію, що підтверджується актом № 178/2907 від 17.10.2006 року про підключення споживача до джерела теплової енергії, актом № 178/3979 від 17.04.2007 року про відключення споживача від джерела теплової енергії, актом № 178/4728 від 20.11.2007 року про підключення споживача до джерела теплової енергії та актом № 178/3231-В від 07.04.2008 року про відключення вбудованого споживача від джерела теплової енергії. Але відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору в частині своєчасної та належної оплати, лише частково оплатив надані позивачем послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем за спожиту ним теплову енергію у розмірі 3951,59 грн.
Відповідач в своїх запереченнях зазначає, що позивач безпідставно нарахував суму заборгованості за лютий 2007 року з урахуванням теплового навантаження окремо по кожному з приміщень, оскільки лише з березня 2007 року між сторонами було проведено відповідне корегування. Матеріалами справи встановлено, що відповідно до додатку № 1 до договору № 4408 від 01.02.2003 року максимальне теплове навантаження становить 0,0105 Гкал/год на загалу опалювальну площу приміщень 186,4 кв.м. За лютий 2007 року позивач нарахував відповідачеві вартість спожитої теплової енергії відповідно до додатків № 1 до договору №4408 від 01.01.2007 року, якими визначив окремо максимальне теплове навантаження окремо по кожному з приміщень. Так, максимальним навантаженням на кабінет завідуючої визначено 0,000530 Гкал/год, а на торгівельний зал – 0,009970 Гкал/год. Відповідач зазначає, що ці додатки до договору ним були підписані лише в березні 2007 року, тому нарахування заборгованості за лютий 2007 року згідно них є безпідставним, у зв'язку з чим заявлена до стягнення сума заборгованості не відповідає вимогам чинного законодавству. Суд не погоджується з таким твердженням, оскільки сумарна величина теплового навантаження по двох приміщеннях загальною площею 186,4 кв.м. становить саме 0,0105 Гкал/год. Тобто позивач при здійсненні нарахування за лютий 2007 року не змінював розмір теплового навантаження передбаченого умовами договору № 4408 про постачання теплової енергії від 01.02.2003 року, а лише зазначив його кількість окремо по кожному з приміщень відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні в обґрунтування своїх заперечень зазначав, що в торговому залі в спірний період опалення не відповідало обсягам, визначеним в договорі, оскільки температура була занизькою. До матеріалів справи доданий акт № 178/2244-В від 17.10.2006 року про підключення теплової енергії в приміщення відповідача, який підписаний представниками обох сторін. 23.10.2006 року представниками позивача було проведено обстеження системи теплоспоживання відповідача та встановлено, що теплова енергія в приміщення відповідача, а саме в торгівельний зал була підключена без відповідного дозволу. У зв'язку з чим 23.10.2006 року подача теплової енергії припинилася. Повторне підключення торгівельного залу до теплоспоживання відбулося 18.11.2006 року, що підтверджується актом № 178/3735 підписаним обома сторонами. Згідно вказаних актів, навантаження підключеної теплової енергії відповідало розмірам передбаченим договором, укладеним між сторонами. Отже, судом встановлено, що позивачем нарахована заборгованість лише за період фактичного використання відповідачем теплової енергії у встановлених договором обсягах.
Відповідно ч.1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позивач належним чином виконав умови договору № 4408 про постачання теплової енергії від 01.02.2003 року, надав відповідачеві теплову енергію в обсягах та в строки, передбачені умовами договору. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з жовтня 2006 року по грудень 2007 року утворилась заборгованість в сумі 3951,59 грн.
Заявою від 05.11.2008 року позивач уточнював позовні вимоги у зв'язку з частковою сплатою суми заборгованості у розмірі 2916,73 грн.
За таких обставин суд вважає за необхідне в частині заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 2916,73 грн. Провадження по справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Отже, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за лютий 2007 року становить 1034,86 грн., яка до цього часу не сплачена.
Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, відповідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 1034,86 грн. основного боргу обґрунтованою не спростованою відповідачем та підлягаючою задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державної комунальної установи охорони здоров'я “Аптека № 303” (адреса: 61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 56, р/р 26005301731013 в Комінтернівському АУК ПІБ, МФО 351362, код ЄДРПОУ 22644347) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р 26003301968 у першій філії АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) – 1034,86 грн. заборгованості, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
Припинити провадження по справі в частині заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 2916,73 грн.
Повний текст рішення підписаний 22.12.2008 року.
Суддя
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2008 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3678901 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Кононова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні