Постанова

від 24.01.2014 по справі 823/3864/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 року справа № 823/3864/13-а

15 год. 33 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Демченко Н.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Толюпи В.М. (згідно з довіреністю),

представника відповідача - Смирнова Б.Б. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Інтерресурс" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Інтерресурс" (далі-позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області (далі-відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 21.11.2013 №709 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позов мотивовано тим, що відповідач застосував норми законодавства, які на об'єкт нерухомості, що підлягав перевірці, не були прийнятими; оскаржуване рішення прийнято на підставі наказу про проведення перевірки, який постановою суду визнано незаконним. На думку позивача, введення в експлуатацію об'єкта на час набуття права власності на нього позивачем згідно з діючими в той час норм законодавства не було обов'язком.

Відповідач проти позову заперечував на тій підставі, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку зі встановленою під час перевірки відсутністю у позивача документів про введення об'єкта нерухомості в експлуатацію, що є порушенням, за яке передбачена діючим законодавством штрафна санкція.

Представники у судових засіданнях правові позиції сторін у справі підтримали.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у матеріалах справи у їх взаємозв'язку та логічній послідовності, надавши їм оцінку з точки зору належності, допустимості, повноти та достовірності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що позивач згідно з випискою з ЄДРПОУ зареєстрований як юридична особа з 25.01.1995 (код ЄДРПОУ 22788750).

На підставі наказу від 01.11.2013 №646 службові особи відповідача провели позапланову перевірку об'єкта нерухомості (тимчасова платна автостоянка), розташованого за адресою: м.Черкаси, вул.Гагаріна, 43, - про що складено акт.

Під час перевірки відповідач встановив відсутність у позивача документів на введення в експлуатацію цього об'єкта, у зв'язку з чим оскаржуваною постановою від 21.11.2013 №709 застосував до позивача штраф у розмірі 51615,00грн. за таке порушення. Суд звернув увагу, що постанова має описку в сумі штрафу, оскільки цифрове позначення та розшифрування суми відрізняються на 1 тисячу гривень.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Правовий статус Державної архітектурно-будівельної інспекції України та повноваження її територіальних органів і посадових осіб визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).

За правилами пп.17, 20, 22 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Суд не взяв до уваги доводи позивача про преюдиційне значення постанови у справі №823/3274/13-а Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2013, якою визнано протиправним та скасовано наказ відповідача про призначення перевірки, оскільки оскаржуване рішення прийнято не відповідно до цього наказу, а отже він не має відношення до цього спору.

Враховуючи дату набуття права власності на об'єкт нерухомості за позивачем згідно з рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.10.2007, питання прийняття в експлуатацію нерухомих об'єктів регулювалися такими нормативно-правовими актами в редакціях, що діяли на час визнання за позивачем права власності: Закон України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року № 2780-XII (далі - ЗУ № 2780-XII), Закон України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року № 1699-III (далі - ЗУ №1699-III), Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР (далі - ЗУ №208/94-ВР).

Згідно з абз.11 ст.13 ЗУ № 2780-XII в редакції 16.11.1992 проведення робіт, пов'язаних з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, належало до компетенції місцевих державних адміністрацій на відповідних територіях. Здійснення державного контролю у сфері містобудування, проведення робіт, пов'язаних з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відносилося до компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів (абз.8 ст.14 ЗУ № 2780-XII).

Закінчені будівництвом об'єкти згідно з абз.3 ст.18 ЗУ № 2780-XII підлягали прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів заборонялася.

Таким чином, посилання позивача на те, що введення в експлуатацію об'єкта, що підлягав перевірці, станом на час реєстрації права власності не було обов'язковим, спростовується вищевказаними нормами законодавства.

Ст.25 ЗУ № 2780-XII встановлювала відповідальність осіб, винних у самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації та прийнятті в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Порядок прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомості з 1992року до 2004року регулювався постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення», відповідно до п.2 якого встановлено, що порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, визначався Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством інвестицій і будівництва.

З набуттям чинності постановою КМУ від 22.09.2004 №1243 затверджено Порядок, що визначав основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва. Так, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягав у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Водночас порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів з часу набуття чинності ЗУ №1699-III відповідно до ст.301 цього закону здійснювалося приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначався Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Відповідно до даних експлікації будівель та споруд генерального плану від 24.05.1997 з розміщення тимчасової автостоянки за адресою: м.Черкаси, вул.Гагаріна, 43, - планувалося розроблення індивідуальних проектів стоянки на 90 автомобілів, приміщення чергового, майстерні для ремонту автомобілів, вбиральні з вигребом, очисних споруд зливних стоків. При цьому існували збудовані житлові будинки, майданчик для сміття.

Суд встановив наявність у позивача акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом вищезгаданого об'єкта до експлуатації від 22.04.1999, затверджений рішенням міськвиконкому від 18.05.1999 №403. Суд звернув увагу, що на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2007 за позивачем визнано право власності на самочинне будівництво, що включає майстерню (літ.«А-1»), мийку (літ.«а»), вбиральню (літ.«Б»), приміщення чергового (літ.«В»), огорожу №№1,2 - яке зареєстровано КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» 11.11.2007 (запис №2549), що підтверджується даними витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Отже не прийнятими в експлуатацію станом на час розгляду справи є приміщення мийки та огорожі.

Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів станом на час розгляду справи регулюється Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (далі - Порядок №461). Так, відповідно до п.п. 2-3 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. У разі прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, побудованих без наявності дозволу на виконання будівельних робіт до 31 грудня 2009 року, особливості реєстрації декларації та її форма визначаються Мінрегіоном.

Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Суд звернув увагу, що станом на час судового розгляду справи діє п.9 Розділу V «Прикінцеві Положення» ЗУ №3038-VI, відповідно до якого інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2013 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймають в експлуатацію: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудовані до 12 березня 2011року: громадські будинки I і II категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

Отже діючим законодавством встановлено, що експлуатація об'єктів, перелічених п.9 Розділу V «Прикінцеві Положення» ЗУ №3038-VI, без введення їх в експлуатацію не є порушенням до 31.12.2013, а посилання представника відповідача про наявність триваючого правопорушення позивача - не відповідає нормам діючого законодавства.

П.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - ЗУ №208/94-ВР) встановлена відповідальність суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, у вигляді штрафу. Розмір штрафу залежить від категорії складності об'єкта нерухомості.

Суд встановив, що при розрахунку розміру штрафу за вищевказане порушення відповідач не перевірив категорію складності об'єкта нерухомості. Дані розрахункових величин щодо вартості збудованого об'єкта та площ приміщень відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів жодними належними доказами. Таким чином, розмір застосованого штрафу, у т.ч. з огляду на описки в оскаржуваному рішенні щодо цифрового та літерного позначення, є необґрунтованим.

Відповідно до ч.11 ст.2 ЗУ №208/94-ВР штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування лише протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Суд дійшов висновку, що кінцевим терміном для добровільного введення в експлуатацію об'єкта позивача, що був самочинним будівництвом, право власності на який виникло на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2007 (як будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року), є 31.12.2013. Таким чином застосування штрафу 21.11.2013 є передчасним і неправомірним.

Зважаючи на п.9 Розділу V ЗУ №3038-VI та ч.11 ст.2 ЗУ №208/94-ВР суд дійшов висновку, що відповідач діяв всупереч закону, протиправно наклав штраф без врахування законодавчо встановлених строків для притягнення до відповідальності за встановлені порушення. Отже позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.94,97 КАС України судовий збір, сплачений позивачем за подання адміністративного позову згідно з квитанціями від 02.12.2013 №2524.22.1 та від 11.12.2013 №5065.402.3, підлягає поверненню позивачу у сумі 172,05 грн.

Керуючись ст.ст.2, 7-11, 94-97, 158-163,184-186, 254-55 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 21.11.2013 №709 про накладення на ПП"Інтерресурс" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

2. Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «Інтерресурс» (код ЄДРПОУ 22788750) суму сплаченого за подання адміністративного позову судового збору у розмірі 172,05 грн. (сто сімдесят дві гривні 05 коп.)

3. Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 10 днів, з моменту її проголошення.

4. Копії постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич