Рішення

від 17.12.2008 по справі 49/187-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

49/187-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2008 р.                                                            Справа № 49/187-08

вх. № 7259/3-49

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Машанов В.Н., дор. від 07.04.08р., Чумаков Г.Г. - керівник  паспорт ММ966574

   3-ї особи - Борзих В.А. - керівник, паспорт ММ301738 відповідача - Павленко В.О., дор. від 26.09.07року

розглянувши справу за позовом МПП "Істок" смт. Нова Водолага 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Борківська сільська Рада Нововодолазького району Харківської області, смт. Борки   

до  Липковатівського Аграрного коледжу с. Липковатівка  

про стягнення 28681,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в який просить суд встановити в судовому порядку обсяги фактично наданих відповідачеві послуг щодо приймання стічних вод, а також стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 27920,71 грн., різницю в сумі боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 446,73 грн., три відсотки річних в сумі 314,39 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2008 року до участі у справі було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Борківську сільську Раду Нововодолазького району Харківської області.

22.12.2008 року від позивача до канцелярії суду надійшли додаткові документи, які були залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги  та прохав суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, 16.12.2008 року через канцелярію суду надав документи, які були залучені судом до матеріалів справи.

Представник 3-ої особи в судовому засіданні пояснив, що вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та правомірними.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

На підставі рішення ХVІІІ серії ХХІV скликання Борківської селищної ради від 03.10.2005 року та відповідно до  акту приймання передачі були передані очисні споруди з каналізаційними мережами в селі Липковатівка в комунальну власність територіальної громади Борівської селищної ради від Липковатівського аграрного коледжу. До матеріалів справи доданий відповідний акт, затверджений головою Борківської селищної ради 03.10.2005 року.

Як свідчать матеріали справи, 03.01.2006 року між Борківською селищною радою (Засновник управління) та МПП "Істок" (Управний) був укладений договір управління майном. Відповідно умов договору Борківська селищна рада передала в управління майно (очисні споруди, які належать Борківський селищній раді Нововодолазького району Харківської області на праві комунальної власності та які знаходяться на її балансі та включають в себе: каскад ставків - відстійників та споруд для обеззаражування і очистки каналізаційних стоків з об'єктів соціальної та виробничої сфери) та зобов'язалась сплатити винагороду за управління цим майном. Позивач відповідно умов вказаного договору приймає в управління вказане майно та зобов'язується використовувати останнє в інтересах Борківської селищної ради на умовах та в строки, передбачені цим договором, додатковими угодами та додатками до нього, які є невід'ємними частинами договору. Відповідно до п. 2.1 договору Управитель в якості оплати за управління майном стягує з осіб, що споживають воду та скидають її на очисні споруди за цінами, узгодженими з Борківською селищною радою.

Матеріали справи свідчать про те, що 03.01.2007 року на виконання умов договору управління майном від 03.01.2006 року між Липковатівським Аграрним коледжем (Замовник) та МПП "Істок" (Виконавець) був укладений договір про надання послуг. Відповідно умов цього договору позивач зобов'язався за завданням відповідача надати послуги щодо відведення та очистки господарчих стоків у кількості, визначеної в актах про надані послуги. Також позивач зобов'язався здійснювати ремонт мереж, колодязів та інших каналізаційних споруд на території замовника до першого випускного колодязя, а також за свій рахунок проводити відкачування стічних вод з колодязів при пориві каналізаційних мереж.

У відповідності до п. 1.2. договору відповідач зобов'язався сплатити вартість наданих послуг в порядку та на умовах, визначених цим договором. Пунктом 3.1. договору  сторони визначили, що вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги, згідно нормативної потреби та ціни, яка узгоджена Борівською селищною радою, і складає 6,97 грн. Згідно п. 3.3. договору вартість наданих відповідачеві послуг складає 18400,00 грн.

01.03.2007 року між тими ж сторонами був укладений ще один договір про надання послуг, який містить такі саме умови, що й попередній договір, крім пункту щодо вартості послуг. Так. п. 9.1. договору від 01.03.2007 року сторони також передбачили, що вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги, згідно нормативної потреби та ціни, яка узгоджена Борівською селищною радою, і складає 6,97 грн. Проте п. 9.3. договору визначили, що вартість наданих відповідачеві послуг складає 35600,00 грн.

Крім того, 13.12.2007 року між Борківською селищною радою (Засновник управління) та МПП "Істок" (Управний) укладений договір управління майном, який був нотаріально засвідчений. Відповідно п. 1.1 договору Борківська селищна рада передала а МПП „Істок" прийняв в управління майно: виробничу будівлю очисних споруд (біофільтри), розташовану в с. Липковатівка, Нововодолазького району Харківської області, вул. Пєскова, 24, реєстраційний номер № 20580806,загальною площею 802.4 кв.м., що належать на праві комунальної власності Борківський селищній раді що знаходяться на балансі Борківської селищної ради і включають в себе каскад ставків - відстійників та споруд для обеззаражування і очистки каналізаційних стоків з об'єктів соціальної та виробничої сфери згідно з Додатком про перелік об'єктів, спору та комунікацій, які забезпечують їх діяльність, що передаються в управління а також каналізаційні мережі села Липкуватівка Нововодолазького району Харківської області до точок розподілу  балансової належності даних мереж. Відповідно до п. 2.1. договору за управління майном зазначеним в пункті 1 цього договору Управитель одержує плату, яка буде складатись з щомісячних платежів осіб, які використовують воду і скидають її на очисні споруди за цінами, погодженими з Борківською селищною радою.

До матеріалів справи доданий витяг з Державного реєстру правочинів № 5134778 від 13.12.2007 року, відповідно якого зазначений договір був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів під № 2565549.

Як свідчать матеріали справи, сторони в повному обсязі виконували  умови договорів про надання послуг від 03.01.2007 року та 01.03.2007 року, з січня 2007 року по грудень 2007 року позивач надавав зазначені послуги, про що щомісячно складались акти приймання виконаних робіт, в яких сторони визначали кількість наданих послуг та їх вартість. До матеріалів справи додані копії відповідних актів за весь період, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств. Матеріали справи свідчать також про те, що відповідач сплатив надані послуги у розмірі зафіксованому сторонами в актах, в підтвердження чого до матеріалів справи додані відповідні платіжні документи.

Проте в позовній заяві позивач стверджує, що за весь період надання послуг він помилково зазначав в актах розмір наданих послуг щодо кількості куб. метрів очищених стоків. Позивач вказує, що відповідачем був розроблений приблизний розрахунок водоспоживання на 2007 рік, в якому водоспоживання по об'єктах щодо яких надавались послуги позивачем (гуртожиток, учбовий корпус, їдальня та пральня) має більші розміри середньодобової норми, ніж ті, що застосовувались при розрахунках щомісячних обсягів та визначались в двосторонніх актах. На підставі чого позивач й просить суд встановити обсяги фактично наданих відповідачеві послуг щодо приймання стічних вод, а також стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 27920,71 грн., різницю в сумі боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 446,73 грн., три відсотки річних в сумі 314,39 грн.

Щодо такого твердження позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно п. 1.1. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України (далі Правила), затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 р.,  ці Правила запроваджують порядок користування питною водою з комунальних  водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарствами або іншими експлуатаційними організаціями,  комбінатами  комунальних підприємств (надалі - Водоканал) та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України. Дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу.

Згідно п. 20.1.1. Правил, кількість стічних вод,  що  надходять  до  каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих джерел, згідно з показниками водолічильників, а в разі відсутності останніх -  за діючими нормами  водоспоживання  та  іншими  видами взаємних розрахунків з абонентами згідно з п. 21.2. цих Правил.

Так, відповідач, на вимогу суду надав данні про обсяги та об'єкти водоспоживання Липковатівським аграрним коледжем в 2007 році, відповідно до яких з січня 2007 року по грудень 2007 року відповідачем, за відсутності водолічильників, було спожито та скинуто до системи водовідведення 7747,492 м3 стоків, що відповідає обсягам що визначені сторонами при підписанні актів виконаних робіт за цей період.

Крім того, додатком № 3 Правил визначені норми витрати води згідно з БНіП  2.04.01-85 Внутрішній водопровід і каналізація будинків. Відповідно вказаних норм гуртожитки з загальними душовими мають норму витрати води 100 літрів на добу. В приблизному розрахунку, на який посилається позивач така норма визначена на рівні 180 літрів на добу, що не відповідає вимогам вищезазначених Правил.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про неналежне виконання відповідачем господарського зобов'язання.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно ст. 1029 ЦК України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Статтею 1031 ЦК України передбачено, що договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Пунктом 3.2.1. договору управління майном від 03.01.2006 р. сторони передбачили обов'язок Борківської селищної ради в 5-ти денний строк після укладення договору здійснити державну реєстрацію та нотаріальне посвідчення договору у встановленому законодавством порядку.

Проте, договір управління майном, укладений між Борківською селищною радою та МПП "Істок" нотаріально посвідчений не був, матеріали справи також не містять відомостей про його державну реєстрацію в реєстрі.

Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Також суд бере до уваги доводи наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву щодо обов'язковості ліцензування послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Так, згідно п. 21 ст. 9 Закону України " Про ліцензування певних видів господарської діяльності", послуги з централізованого водопостачання та водовідведення підлягають обов'язковому ліцензуванню.

До матеріалів справи додано ліцензію надану МПП „Істок” на право надання послуг з централізованого водовідведення зі строком дії з 09 липня 2008 року по 09.липня 2013 року. Доказів наявності відповідної ліцензії в спірний період позивачем не надано.

З  огляду  на  вимоги  частини  третьої  статті  3  Закону України " Про ліцензування певних видів господарської діяльності", зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню, без виданої у встановленому порядку ліцензії є незаконним, а укладені суб'єктами господарювання договори, спрямовані на здійснення такої діяльності, повинні визнаватись недійсними згідно з чинним законодавством.  

За таких підстав, враховуючи всі наведені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 27920,71 грн., різниці в сумі боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 446,73 грн., три відсотки річних в сумі 314,39 грн., - є безпідставними, необґрунтованими, спростованими відповідачем та такими, що не підлягають задоволенню. У зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі.

Крім того, в позовній заяві позивач просить суд встановити в судовому порядку обсяги фактично наданих відповідачеві послуг щодо приймання стічних вод. Щодо цієї вимоги позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. При цьому захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наводиться в ст. 16 ЦК України, зокрема - визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Позовна вимога позивача в якій він просить встановити в судовому порядку обсяги фактично наданих відповідачеві послуг щодо приймання стічних вод є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення. Такий факт може бути встановлений судом при вирішенні спору про право цивільне, якщо суд повинен буде дати оцінку вказаним обставинам, що й мало місце при вирішенні цього спору, проте не може розглядатись як окрема позовна вимога.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволенні вимоги позивача про встановлення в судовому порядку обсягів фактично наданих відповідачеві послуг щодо приймання стічних вод та відмовляє в позові в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення підписаний 22.12.2008 року.

Суддя