Рішення

від 24.01.2014 по справі 904/9675/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.14 Справа № 904/9675/13

За позовом Прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАССАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 24 019,99 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

Прокурор: Каюк М.С., службове посвідчення №001456 від 27.08.2012

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: Касьян І.В., довіреність №13 від 20.12.2013.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Криворізької міської ради (надалі - Позивач1), в особі комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі - Позивач2) звернувся до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАССАТ» (надалі - Відповідач) з позовною заявою про стягнення 27 019,99 грн. за договором №5504 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари від 01.09.2008.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судових засіданнях 24.12.2013, 16.01.2014 розгляд справи був відкладений відповідно на 16.01.2014, 23.01.2014 в зв'язку з неявкою представника Відповідача та необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

23.01.2014 Прокурор подав заяву вих. №141вих.14 від 20.01.2014 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були зменшені до 24 019,99 грн. в зв'язку з частковою оплатою Відповідачем суми заборгованості. Прокурор та Позивач підтримали заяву про зменшення позовних вимог. Заява про зменшення позовних вимоги прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Прокурор посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію за період з 10.11.2011 по 07.04.2013. У підтвердження своїх позовних вимог Прокурор надав суду договір №5504 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари від 01.09.2008, рахунки-фактури за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року, акт №3459 від 19.10.2012, акт №423 від 07.04.2013, акт №160 від 15.10.2011, акт №538 від 06.04.2012.

Прокурор та Позивач2 керуючись п.п.3.1., 3.3. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просять стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 22 354,31 грн., три проценти річних у сумі 989,89 грн., пеню в сумі 675,79 грн.

Позивач1 - Виконавчий комітет Криворізької міської ради - у призначені на 24.12.2013, 16.01.2014, 23.01.2014 судові засідання не з'явився, пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується, зокрема, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4994511941660, 4994512590802.

Відповідач у призначені на 24.12.2013, 16.01.2014, 23.01.2014 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується, зокрема, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4994512590829, №4994511941652.

Оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Прокурором та Позивачем2 матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення Прокурора, представника Позивача2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (Позивач2, Постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «ПАССАТ» (Відповідач, Споживач) уклали договір №5504 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач2 зобов'язався відпускати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а Відповідач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені цим Договором (п.1.1. Договору). Позивач зобов'язався відпускати Відповідачу теплову енергію на об'єкти, зазначені в таблиці №2 (кафе, магазин за адресою вул. Кропивницького, буд.19, прим.15, 25, 26 ) у відповідності до встановленого плану тепло споживання (п.1.3. Договору, таблиця №2).

Тарифи теплової енергії, передбачені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №119 від 20.09.2011 «Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа», відповідно до якої тариф складає 954,048 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Відповідно до п.п.3.1., 3.4. Договору оплата за відпущену теплову енергію здійснюється Споживачем щомісячно, самостійно в грошовій формі, або іншими формами розрахунку за узгодженням сторін до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач здійснює попередню оплату в грошовій формі, в розмірі 75% планового місячного споживання до 20 числа кожного місяця.

Згідно з п.6.1. Договору, встановлений строк дії з 01.09.2008 по 01.09.2009 і вважається щорічно продовжений, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї зі сторін про відмову від цього Договору або його перегляду.

Виходячи з наданих Позивачем2 Договору, рахунків-фактур за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року, Відповідач спожив за період з 10.11.2011 по 07.04.2013 29,72 Гкал теплової енергії , загальною вартістю 28 354,31 грн. з ПДВ.

Відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково, в сумі 6 000,00 грн., таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем2 склала 22 354,31 грн.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що якщо Споживач є суб'єктом іншого сектору господарювання економіки (не державного) та не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в строк, встановлений п.3.1. Договору, він несе відповідальність згідно з п.п.4-7 ст.231 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В своїй позовній заяві Прокурор ставить питання про стягнення з Відповідача на користь Позивача2 заборгованості за спожиту, але не оплачену теплову енергію в сумі 22 354,31 грн., три відсотки річних - 989,89 грн. (за загальний період прострочення з 16.01.2012 по 10.11.2013), пені - 675,79 грн. (загальний період нарахування 16.12.2012 - 10.11.2013).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення Прокурора, представника Позивача2, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 24 019,99 грн. за договором №5504 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари від 01.09.2008 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Прокурором договір №5504 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари від 01.09.2008 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача2 та Відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п.п.3.1., 3.4. Договору умови оплати - попередня оплата в грошовій формі, в розмірі 75% планового місячного споживання до 20 числа кожного місяця, остаточний розрахунок - до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач2 за період з 10.11.2011 по 07.04.2013 поставив Відповідачу теплову енергію обсягом 29,74 Гкал, загальною вартістю 28 354,31 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунками-фактурами за період жовтень 2011 року - квітень 2013 року.

Проте Відповідач оплату за теплову енергію здійснив частково, в сумі 6 000,00 грн.; сума заборгованості складає 22 354,31 грн. (28 354,31 грн. - 6 000,00 грн. = 22 354,31 грн.).

Таким чином, вимоги Прокурора щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача2 заборгованості за відпущену теплову енергію підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 22 354,31 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що Прокурором, Позивачем2 доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за відпущену теплову енергію, перевіривши здійснений Позивачем2 розрахунок 3% річних, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 989,89 грн.

Згідно з п. 3.3. Договору, якщо Споживач є суб'єктом іншого сектору господарювання економіки (не державного) та не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в строк, встановлений п.3.1. Договору, він несе відповідальність згідно з п.п.4-7 ст.231 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Позивач2 нарахував Відповідачу пеню у розмірі 675,79 грн. за загальний період прострочення з 16.12.2012 по 10.11.2013.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем2 розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Прокурора про стягнення з Відповідача пені в сумі 675,79 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПАССАТ» (50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, будинок 19, приміщення 15, код ЄДРПОУ 19147042) на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184, р/р 26034103412245 ДФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 305448) 22 354,31 грн. (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят чотири гривні 31 копійка) основного боргу, 989,89 грн. (дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 89 копійок) 3% річних, 675,79 грн. (шістсот сімдесят п'ять гривень 79 копійок) пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПАССАТ» (50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, будинок 19, приміщення 15, код ЄДРПОУ 19147042) в дохід державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.01.2014.

Суддя А.Є. Соловйова