Рішення

від 15.01.2014 по справі 904/8603/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.14р. Справа № 904/8603/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таєрс Асістанс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНА-СЕРВІС", м. Дніпропетровськ

про cтягнення 8 420,00 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таєрс Асістанс" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНА-СЕРВІС" про стягнення суми заборгованості у розмірі 6420,00 грн.

Представники сторін не з'явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні 15.01.14р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач за видатковими накладними № ТА-0000215 від 31.01.2012, № ТА-0001087 від 11 квітня 2012, № ТА-0001097 від 11 квітня 2012 на підставі рахунків № ТА-0000248 від 31.01.12, № ТА-О00О885 від 23.03.12, № ТА-0001386 від 11.04.12, поставив Відповідачу товар на загальну суму 114 920,01 грн.

В накладних міститься посилання на Договір купівлі-продажу № 12 від 01.09.2011 р., однак тексту цього договору, позивач не надав. Тому, позовні вимоги слід розглядати згідно норм чинного законодавства України, без врахування положень договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Інформаційним листом N 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" Вищий господарський суд України, звернув увагу господарських судів на те, що частиною першої статті 692 ЦК України визначено строк виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10);

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Однак, відповідач порушив вимоги чинного законодавства України і своєчасно та у повному обсязі не сплатив вартість отриманого товару.

Згідно тексту позовної заяви, та доданих до неї копій документів, заборгованість відповідача на дату складання складала 6 420,00 грн.

Через канцелярію, до суду надійшли письмові пояснення відповідача з доданими до них документами. В цих поясненнях відповідача зазначив, що сума боргу відповідача дорівнює 5 420,00 грн. (а.с. 81).

Перевіривши письмові пояснення позивача, суд встановив, що в позовній заяві не враховано часткову оплату боргу відповідачем від 14.10.2013 р. на суму 1000,00 грн. (а.с.108).

За таких обставин, частина позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5420,00 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1 000,00 грн. слід відмовити, за їх необгрунтованістю.

Згідно із ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат і згідно зі ст. 48 цього Кодексу вони визначаються в порядку, передбаченому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 цього Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" N 7 від 21.02.2013, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Позивачем, до матеріалів справи, як доказ оплати послуг адвоката, надано видатковий касовий ордер від 22.08.13 (а.с. 27). У зазначеному видатковому ордері в графі "Видати", як отримувача коштів, зазначено фізичну особу -підприємця Самосуд Жанну Олександрівну.

Отримання грошових коштів фізичною особою-підприємцем не можна вважати оплатою послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За таких обставин, витрати на оплату послуг ФОП Самосуд Ж.О. в сумі 2000,00 грн., відшкодуванню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача пропорційно.

Керуючись ст. 173,175, 193 Господарського Кодексу України , ст. ст. 11, 525, 526, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНА-СЕРВІС" (49101, м.Дніпропетровськ, вул. Ульянова, 26 код 36607127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таєрс Асістанс" (04107, м. Київ, вул. Печенізька, 8, код 37817412) суму основного боргу у розмірі 5420,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 452,45 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 20.01.14.

Суддя М.О.Ніколенко