Рішення

від 22.12.2008 по справі 15/402-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/402-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2008 р.                                                            Справа № 15/402-08

вх. № 8312/3-15

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Кабальський Р.О.  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "МКМ Схід", м. Харків  

до  ТОВ СВП "Картамиш" с. Картамиш  

про стягнення 90000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "МКМ Схід" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення 90000,00 грн.  з ТОВ СВП "Картамиш" заборгованості за договором поставки № 62-07 від 01.10.2007 року.

24.11.2008 року до господарського суду Харківської області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить крім основноїго боргу  в сумі 90000 грн., стягнути штраф у сумі 62714,18 грн., річні у сумі 205132,98 грн.  Позивач обгрунтовує свою заяву тим, що відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою.

22.12.2008 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості в сумі 90000 грн., у  тому числі 10.11.2008 року та 25.11.2008 року 10000 грн. та 80000 грн. відповідно. Відповідно до статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Судом прийнято заяви позивача як такі, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення вручене 18.11.2008 року представнику відповідача). Відзив на позовну заяву також не надано суду.

Розглянувши матеріали справи судом було встановлено, що між позивачем ТОВ "МКМ Схід" і відповідачем ТОВ СВП "Картамиш" було укладено договір поставки № 62-07 від 01.10.2007 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити партіями, а відповідач прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали.

Згідно з п.1.2 договору ціна, асортимент, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами в додаткових угодах до договору. Відповідно до п.1.3 договору доказом факту поставки є оформленні належним чином видаткові документи (товарно - транспортні накладні і (або) видаткові накладні, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей).

Відповідно до додаткових угод до Договору відповідачеві  було відвантажено паливно-матильних матеріалів  на загальну суму  212380,59 грн., що підтверджується наладними № 09/16-07 від 16.09.2008 року, № 09/16-08 від 16.09.2008 року та відповідними довіреностями.

Відповідно до п.4.1. договору покупець (відповідач) зобов'язується здійснювати оплату вартості кожної партії товару на поточний рахунок постачальника в день поставки. Відповідач повністю розрахувався за поставлений товар, але з прострочкою платежу.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статтей 193, 216 ГК України учасники господарських        відносин несуть господарсько-правову  відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання    шляхом    застосування    до     правопорушників господарських  санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування  господарських  санкцій  повинно  гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в  тому  числі  відшкодування  збитків   учасникам   господарських відносин,  завданих  внаслідок  правопорушення,  та  забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Згідно зі ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.7.2 договору за прострочення оплати поставленого товару відповідач зобов'язаний сплатити  позивачу штраф. При простроченні оплати понад 10 днів сума штрафу становить 5%, при простроченні 20 днів-10%, при простроченні 30 днів - 15%, при простроченні до 60 днів - 30 % від суми боргу. З урахуванням викладенного  сума штрафу за несвоєчасну  оплату складає 62 714,18 грн., яка перевірена судом та визнана обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.  

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання  на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити три проценти річних від простроченної суми, якщо інший розмір процентів на встановленний договором .

Згідно з п.7.3 договору сторони дійшли згоди збільшити розмір річних, встановлений чинним законодавством, і встановити його у розмірі 2 (два) відсотки від суми  боргу за кожний день прострочення платежу, що є обрахованими за кожен день прострочення відсотками річних. В результаті цього позивачем нарахувано річні за несвоєчасну  оплату  поставленного товару, яка станом на 19.11.2008 року складає 205 132.98 грн. Суд визнав, що за своєю правовою природою річні, обраховані відповідно до п.7.3 договору, можна вважати неустойкою, що протирічить чинному законодавству України.

До загальних засад цивільного законодавства згідно зі  ст. 3 ЦК України відносяться справедливість, добросовісність та розумність, а також свобода договору. Проте, при оцінці обставин справи слід виходити із системного тлумачення вказаної статті ЦК України. Свобода договору має місце там, коли реалізація вказаного принципу не є явно несправедливою, недобросовісною і нерозумною.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 ЦК України.

Згідно зі ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. (ст.217 ЦК України)

Відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

          Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що п.7.3 договору поставки № 62-07 від 01.10. 2008 року  в частині обрахування річних  в розмірі 2% за кожний день прострочення платежу суперечить загальним засадам цивільного законодавства та ст. 625 ЦК України, а тому в цій частині є недійсним.

Суд зазначає, що  відповідно до ст.625 ЦК України позовні вимоги позивача в частині стягнення річних підлягають задоволенню в сумі 4559,51 грн., в іншій частині позовних вимог в сумі 197667,73 грн. - відмовити. Судові витрати  в сумі  701,79 грн віднести за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.33, 43, 82-85, 44-49 ГПК України, ст. 203, 215, 216, 546, 549, 625 ЦК України, ст. 192, 216 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про зменшення позовних вимог до розгляду.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське виробниче відприємство "Картамиш"  (Харківська область, Первомайський район, с.Картамиш, вул.Центральна,1 р/р 260043011509 в Першій Харківській філії АКБ "Базис" МФО 351599, код ЄДРПОУ 31731120 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ СХІД" (61128, м. Харків, Садовий проїзд, 9 р/р 26003103356001 у ЗАТ "Альфа-Банк" МОФ 300346, код ЄДРПОУ 35349911) штраф у сумі 62714,18грн., річні в сумі 7465,25 грн., держмито в сумі 701,79, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

В інші частині позову відмовити.

Наказ видати після набранням рішення законної сили. 

Суддя                                                                                            Лаврова Л.С.

рішення підписане 25.12.2008 року.