Рішення

від 28.11.2013 по справі 22-ц/796/15252/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/ 796 / 15252/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Литвинова І.В .

м . Київ Доповідач - БорисоваО.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фантазія-Світ» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 12 вересня 2013 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Фантазія-Світ», в якому просив визнати недостовірною інформацію, яка міститься в листі ТОВ «Фантазі-Світ» від 28 березня 2012 року № 31, адресованому СБУ про факт бронювання авіаквитків на сайті www.svit.aeroна рейс VV 207 за маршрутом Київ-Варшава з датою вильоту 31 березня 2012 року на ім'я наступних пасажирів: ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; зобов'язати ТОВ «Фантазія - Світ» спростувати інформацію, яка міститься у листі відповідача від 28 березня 2012 року № 31адресованому СБУ про факт бронювання авіаквитків на сайті www.svit.aeroна рейс VV 207 за маршрутом Київ-Варшава з датою вильоту 31 березня 2012 року на ім'я наступних пасажирів: ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 шляхом відкликання згаданого листа.

Позивач на обґрунтування своїх позовних вимог зазначив наступне.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2012 року, залишену без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року, по справі 2610/2071/12 (провадження № 4/2610/362/12) відносно ОСОБА_2 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, де ОСОБА_2 і утримувався у подальшому.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2012 року строк утримання ОСОБА_2 під вартою продовжено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2012 року постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2012 року залишено без змін.

Листом від 28 березня 2012 року № 31, адресовану Службі безпеки України ТОВ «Фантазія - Світ» повідомлено, що на ім'я ОСОБА_2 (ОСОБА_2), а також на імена ОСОБА_6 (дружина позивача), ОСОБА_7, ОСОБА_8 (діти позивача) на рейс VV 207 за маршрутом Київ-Варшава з датою вильоту 31 березня 2012 року заброньовано квитки.

Вказаний лист Служба безпеки України, в свою чергу, надала Апеляційному суду м. Києва, який врахував зазначений документ під час постановлення ухвали від 30 березня 2012 року.

Інформація, викладена ТОВ «Фантазія-Світ» в листі від 28 березня 2012 року № 31 є недостовірною, неправдивою, а в даних умовах негативною, оскільки за її змістом та тлумаченням позивач фактично був звинувачений у спробі виїхав за межі України, і вказана інформація була використана в процесуальному плані не в інтересах ОСОБА_2

На момент згаданого в листі факту бронювання ОСОБА_2 перебував в Київському слідчому ізоляторі № 13 і фізично та технічно не міг мати доступу до мережі Інтернет, а тим більше бронювати квитки для виїзду за кордон.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Фантазія-Світ» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації відмовлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 18 жовтня 2013 року виправлено описку в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року шляхом виключення з тексту рішення абзацу, яким вирішено питання розподілу судових витрат між сторонами, а саме: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фантазія-Світ» судові витрат у розмірі 4 800,00 грн.».

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року доповнено рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фантазія-Світ» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Фантазія світ» судові витрати у розмірі 4800,00 грн.

21 червня 2013 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не погоджуючись з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд вийшов за межі позовних вимог та порушив правила доказування.

Так, суд першої інстанції визнав допустимим та належним документ відповідача, котрий визнає та встановлює наявність певних відносин між позивачем та іншою особою, в той час коли позивач заперечує такі стосунки.

Посилається на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог припустившись тверджень про обсяг доказів які раніше оцінював Апеляційний суд м. Києва. Предмет спору був чітко визначений та жодним чином не стосується будь-яких документів Апеляційного суду м. Києва.

Крім того, апелянт зазначає, що в примірнику вступної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції не зазначено про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат у розмірі 4 800 грн., а в повному тексті рішення питання про стягнення судових витрат було вирішено.

29 жовтня 2013 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не погоджуючись з додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року.

Зазначає, що додаткове рішення суду першої інстанції є незаконним, судовий збір у справі яка розглядалася сплачував лише позивач, не надано доказів сплати судового збору відповідачем у розмірі який стягнуто.

Апелянт зазначає, що додаткове рішення підлягає скасуванню також з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, а саме участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити .

Представник позивача ТОВ «Фантазія світ» в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення осіб, які з 'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 рокуне підлягає задоволенню, а апеляційна скарга на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що інформація яку позивач в своїй позовній заяві просить спростувати не є негативною, зважаючи на те, дії з приводу бронювання квитків, самі по собі не є порушенням норм чинного законодавства або принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетичною поведінкою в особистому, суспільному чи політичному житті.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з частинами 1, 3 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті) і яка порушує права на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Статтею 299 ЦК України визначено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Інформацією, яка завдає шкоди діловій репутації особи, є така інформація, в якій стверджується про порушення особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь - яких інших дій (порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співвжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному житті, тощо), і яка на думку позивача порушує його право на повагу до ділової репутації.

Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як зазначено в п.15 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27 лютого 2009 року при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з положеннями ст.277 ЦК України і ст.10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Той факт, що позивач не здійснював бронювання авіаквитків не свідчить про те, що повідомлення відповідачем на відповідний запит СУ СБУ України про наявність такого бронювання є недостовірною інформацією.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки як вбачається з матеріалів справи особисті немайнові права позивача розповсюдженням спірної інформації порушені не були, тому що вказана інформація не стосується його ділової репутації, не носить для нього негативного характеру та відповідачем доведено, що інформація викладена ним в листі є достовірною.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог припустившись тверджень про обсяг доказів які раніше оцінював Апеляційний суд м. Києва колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Звертаючись з позовом до суду позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що відповідь - лист ТОВ «Фантазія - світ» від 28 березня 2012 року на запит СУ Служби Безпеки України, який знаходиться в матеріалах справи про обрання (продовження) строку запобіжного заходу - тримання ОСОБА_2 під вартою був використаний в процесуальному плані не в інтересах позивача, як обставина, що негативно характеризує особу позивача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав оцінку фактам, якими обґрунтовувалися позовні вимоги.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2012 року відсутні будь-які посилання на лист ТОВ «Фантазія Світ» від 28 березня 2012 року.

Доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права при вирішенні питання про покладення на позивача судових витрат у сумі 4800 грн. з урахуванням того, що в оголошеній в судовому засіданні вступній та резолютивній частині рішення не було зазначено про судові витрати колегія суддів відхиляє, оскільки вказані обставини не призвели до неправильного вирішення справи.

Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року виправлено описку в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року та виключено з рішення абзац про стягнення з позивача судових витрат.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фантазія-світ» судових витрат у розмірі 4800 грн. суд першої інстанції виходив з того, що стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу за наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

Проте, погодитися в повній мірі з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може.

Згідно з п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України витрати на правову допомогу належать до судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат суд першої інстанції не врахував, що 4800 грн. витрат пов'язаних з оплатою відповідачем юридичних послуг хоча й документально підтверджені, проте законодавством встановлено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, та суд не з`ясував, який саме розмір компенсації підлягає відшкодуванню.

На час ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року встановлений законом мінімальний розмір заробітної плати складав 1147 грн. на місяць, отже, компенсація години участі особи, яка надавала правову допомогу не може перевищувати 458 грн. 80 коп.

Як вбачається з матеріалів справи представники відповідача брали участь в судових засіданнях протягом 1 год. 51 хв.

Крім того, представником відповідача 20 травня 2013 року було подано клопотання на одному аркуші, час складення якого не може перевищувати 1 годину.

Таким чином, час використаний представниками відповідача для надання правової допомоги становить 2 год. 51 хв., а тому граничний розмір компенсації на правову допомогу представників відповідача складає 1308 грн. 15 коп.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року підлягає зміні та зменшенню суми стягнутих судових витрат з позивача на користь відповідача з 4800 грн. до 1308 грн. 15 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не сплачував судовий збір при розгляді справи є безпідставними, адже у додатковому рішенні вирішувалося питання щодо судових витрат на правову допомогу, а не про витрати за сплату судового збору.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що додаткове рішення підлягає скасуванню також з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Фролової І.В. та судом апеляційної інстанції не визнано обгрунованою заяву представника позивача про відвід судді.

Інші доводи апеляційної скарги в частині правильності висновків суду першої інстанції щодо стягнення на користь відповідача судових витрат не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

В решті додаткове рішення залишити без змін

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року задовольнити частково.

Змінити додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року, зменшивши суму стягнутих судових витрат з ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фантзія-Світ» ідентифікаційний код 30678103 з 4800 грн. до 1308 грн. 15 коп.

В решті додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: