Ухвала

від 21.01.2014 по справі 826/3302/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 року м. Київ К/800/34601/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 р.

у справі № 826/3302/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ТЕКСТИЛЬ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ТЕКСТИЛЬ» (далі - позивач, ТОВ «АЛЬФА-ТЕКСТИЛЬ») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Крім того, позивачем було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом накладення заборони відповідачу вносити відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині відображення інформації, викладеної в акті від 01.03.2013 року №618/22-90/37354188 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за липень, жовтень-грудень 2012 року, січень 2013 року», та заборони використовувати факти, викладені у вказаному акті в якості доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів позивача за ланцюгами придбання та продажу товарів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2013 р. клопотання ТОВ «АЛЬФА-ТЕКСТИЛЬ» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 р. ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 р.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

У відповідності до ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 4 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Підставами забезпечення позову є: очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення правам та інтересам позивача; неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів. Неможливість захисту прав може мати місце, зокрема, у разі знищення предмету спору, відчуження його іншим особам; якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зокрема, необхідно буде звертатися до суду, визнавати недійсними договори чи рішення, вилучати майно тощо; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з п.2.15 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266, результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників податку на додану вартість за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за категоріями, а результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників податку на додану вартість за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Пунктами 5, 7 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року №236, встановлено, що у разі неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання разом із Актом органу ДПС - ініціатору надсилаються належним чином засвідчені копії наявних матеріалів, що підтверджують цей факт, матеріалів щодо вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки, а також інших наявних в органі ДПС матеріалів, що мають або можуть мати відношення до питань запиту і не підтверджують дані платника податків, наведені у такому запиті; результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що існує можливість зміни даних податкової звітності позивача з податку на додану вартість за звітні періоди липень, жовтень-грудень 2012 року, січень 2013 року, зміни категорії уваги суб'єкта господарювання (позивача) та про передачу і врахування в результатах перевірок інших суб'єктів господарської діяльності результатів проведеної зустрічної звірки органом державної податкової служби-ініціатором.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при вирішенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не допущено.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов