Рішення

від 14.01.2014 по справі 910/22989/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22989/13 14.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експертна група "Континент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД

ТЕПЛОІЗОЛЬОВАНИХ ТРУБ"

про стягнення 386 318,84 грн .

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Филик А.І. (дов. б/н від 10.01.2014 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 14.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Експертна група "Континент" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕПЛОІЗОЛЬОВАНИХ ТРУБ" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 386 318,84 грн. за поставлений товар , з яких 376008, 69 грн. основного боргу, 10310, 15 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/22989/13, розгляд справи призначено на 14.01.2014 року.

В судове засідання від 14.01.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно поштовому повідомленню про вручення поштового відправлення № 07529780.

Представником позивача надано витребувані витяги з ЄДРПОУ на позивача та відповідача, оригінали документів, копії яких додані до матеріалів справи, для огляду судом у судовому засіданні, надано усні пояснення по суті позовних вимог, в яких задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2013 року між позивачем (за договором - сторона 2, покупець за умовами договору) та відповідачем (за договором - сторона 1, постачальник за умовами договору) було укладено договір № 06/06-13 поставки товару з розстроченням платежу (далі по тексту - договір).

Відповідно до умов договору (п.1.1.), відповідач зобов'язується передати у власність позивачу труби теплоізольовані та комплектацію до них (надалі товар), а позивач - прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Згідно п. 2.1. договору, позивач оплачує товар за ціною, що визначається сторонами у специфікації, виходячи з умов передач товару - склад позивача у місті Запоріжжя, вул.. Героїв Сталінграду.

Відповідно п. 7.3. договору позивач зобов'язаний здійснювати оплату ціни товару\партії товару шляхом внесення згідно графіку: 1 етап - 1400000, 00 грн. не пізніше 3 календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації; 2 етап - 5026000, 00 протягом 80 - ти днів з моменту підписання сторонами специфікації.

Як передбачено п. 7.5. договору, у випадку несвоєчасного внесення платежів за договором позивач сплачує на користь відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Відповідно п. 8.1.4. договору, відповідач зобов'язаний поставити товар позивачу у встановлений відповідно до договору строк та передати його у погодженому договорі місці.

Згідно п. 9.1.6. договору, позивач зобов'язаний оплатити товар за ціною, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У пункті 10.3. договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної поставки товару за договором, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за весь час прострочення.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, їм було перераховано на рахунок відповідача 400000, 00 грн. відповідно платіжних дорученням № 1412 від 07.06.2013 року та платіжним дорученням № 1415 від 10.06.2013 року.

Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання за договором та поставлено товар на суму 23991, 31 грн. Сума недопоставленого, однак попередньо оплаченого товару, складає 376008, 69 грн.

05.07.2013 року відповідачем було надіслано повідомлення про розірвання договору, в якому відповідач просив розірвати договір відповідно п. 15.2. договору та надати акт звірки взаємних розрахунків, у зв'язку з не виконанням позивачем умов договору в частині оплати товару.

За твердженням позивача 23.07.2013 року позивачем було надано акт звірки взаємних розрахунків між сторонами для узгодження суми, що підлягає поверненню. Позивачем зазначено, що даний акт звірки взаємних розрахунків відповідачем підписано не було.

08.08.2013 року позивачем було направлено на поштову адресу відповідача вимогу про повернення бюджетних коштів у сумі 376008, 69 грн., згідно якої просив повернути бюджетні кошти у сумі 376008, 69 грн. на рахунок позивача до 15.08.2013 року.

14.08.2013 року позивачем було направлено на поштову адресу відповідача претензію про повернення заборгованості у сумі 376008, 69 грн., в якій останній просив повернути бюджетні кошти у сумі 376008, 69 грн. на рахунок позивача до 21.08.2013 року. Разом з претензією було направлено акт звірки взаємних розрахунків. За твердженням позивача на момент подання позовної заяви до суду відповіді на зазначену претензію відповідачем надано не було, заборгованість сплачена не була. Факт направлення вимоги та претензії на поштову адресу відповідача підтверджуються доказами відправлення доданими позивачем до матеріалів справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за період з 05.07.2013 року по 16.09.2013 року у розмірі 10310, 15 грн.

За твердженням позивача, сума попередньої оплати в розмірі 376008, 69 грн. за договором відповідачем йому на момент подання позову не повернута, отже позивач просить суд стягнути з відповідача загальну заборгованість у розмірі 386318, 84 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 06/06-13 поставки товару з розстроченням платежу від 06.06.2013 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, відповідно платіжним дорученням № 1412 від 07.06.2013 року, № 1415 від 10.06.2013 року позивачем було перераховано на рахунок відповідача 400000, 00 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання за договором та поставлено товар на суму 23991, 31 грн. що підтверджує видаткова накладна № 60 від 01.07.2013 року. Сума не поставленого передплаченого товару складає 376008, 69 грн.

05.07.2013 року 2013 року відповідач скористався своїм правом та надіслав повідомлення про розірвання договору, в якому просив розірвати договір відповідно п. 15.2. договору та надати акт звірки взаємних розрахунків, у зв'язку з не виконанням позивачем умов договору в частині оплати товару.

Судом встановлено, що позивач виконав своє зобов'язання за договором у не повному обсязі, а саме, оплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 400000, 00 грн. замість 1400000, 00 грн. передбачених сторонами у п. 7.3. договору. Позивачем підтверджено часткове виконання свого зобов'язання в частині оплати товару.

Відповідно до вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач мав право розірвати договір направивши повідомлення на поштову адресу позивача. У зв'язку з відправленням претензії 05.07.2013 року суд приходить до висновку, що договір слід вважати розірваним 05.07.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, 14.08.2013 року позивач просив відповідача повернути суму передплати за розірваним відповідачем договором в розмірі 376008, 69 грн. шляхом направлення відповідної претензії №084. З моменту пред'явлення позивачем відповідачу вимоги про повернення грошових коштів передплати за договором, зобов'язання відповідача щодо поставки товару за контрактом змінилося на зобов'язання по поверненню коштів передплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що лист позивача про повернення коштів передплати отримано відповідачем 20.08.2013 року відповідач зобов'язаний був повернути грошові кошти в розмірі 376008, 69 грн. протягом 7 -ми днів з моменту пред'явлення вимоги, тобто до 28.08.2013 року включно. Як встановлено судом, грошові кошти передплати в розмірі 376008, 69 грн. протягом 7 -ми днів з моменту пред'явлення вимоги повернуті відповідачем не були.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи, що попередньо оплачений товар за договором поставлений позивачу відповідачем не був, грошові кошти в розмірі 376008, 69 грн. отримані відповідачем без достатньої правової підстави, і відповідно підлягають поверненню позивачу.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 376008, 69 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 376008, 69 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності заборгованості у відповідача по поверненню грошових виплат позивачу за договором № 06/06-13 поставки товару з розстроченням платежу від 06.06.2013 року у розмірі 376008, 69 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зазначеного зобов'язання є таким, що настав у відповідності до ст. 530 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 376008, 69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період з 05.07.2013 року по 16.09.2013 року у розмірі 10310, 15 грн. не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 10.3. договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної поставки товару за договором, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за весь час прострочення.

Період нарахування пені визначений позивачем 05.07.2013 року по 16.09.2013 року, при цьому відповідно матеріалів справи та тверджень позивача, 05.07.2013 року відповідачем було надіслано повідомлення про розірвання договору, в якому відповідач просив розірвати договір відповідно п. 15.2. договору та надати акт звірки взаємних розрахунків, у зв'язку з не виконанням позивачем умов договору в частині оплати товару.

Відповідно зазначеному судом встановлено, що з 05.07.2013 року договір № 06/06-13 поставки товару з розстроченням платежу від 06.06.2013 року між сторонами було розірвано, відповідно обставинам, які були визначені та погоджені сторонами, та які містяться у п. 15.2. договору. Відповідно до цього, з 05.07.2013 року договір було розірвано, а отже у сторін залишились тільки не виконані по ньому зобов'язання по поверненню коштів.

При цьому, договір припинив свою дію, в тому числі і щодо умов про нарахування неустойки з 05.07.2013 ркоу, а отже застосування неустойки по договору за період пізніше 05.07.2013 року є неправомірним.

Відповідно до наведеного, позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 05.07.2013 року по 16.09.2013 року у розмірі 10310, 15 грн. не підлягають задоволенню

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на сторін пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України. На відповідача покладається - 7495,19 грн. (97%), а на позивача - 231,81 грн. (3 %)

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕПЛОІЗОЛЬОВАНИХ ТРУБ" (03062, м. Київ, Святошинський район, вул.. Екскаваторна, 24, код ЄДРПОУ - 38365740; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експертна група "Континент" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Ю. Савченка, 47, код ЄДРПОУ - 25017237) 376008 (триста сімдесят шість тисяч вісім) грн. 69 коп. оплати за договором та судовий збір у розмірі 7495 (сім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 19 коп.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.01.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко