Рішення

від 29.01.2009 по справі 22/19/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/19/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.09                                                                          Справа №  22/19/09

   Скиданова Ю.О.

За позовом Торгової фірми “Барко” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Семашко, 4-б)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 12, кв. 4; 69035, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-б)

      про стягнення 42719,65 грн.

                                                                                          Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Сурело В.І., довіреність № 6 від 13.01.2009 р.; Клименко М.М., довір. № 7 від 13.01.2009 року;

від відповідача: не прибув

Заявлені позовні вимоги про стягнення 42719,65 грн., які складаються з: 41465,46 грн. - основного боргу, 1254,19 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.2008 р. порушено провадження у справі № 22/19/09, судове засідання призначено на 29.01.2009 р.

У судовому засіданні 29.01.2009 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник відповідача в судове засідання 29.01.2009 р. не прибув.

28.01.2009 р. на адресу господарського суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи № 22/19/09 у зв'язку із відрядженням генерального директора та юриста ТОВ “Корал, ГМБХ”. Вказана заява відповідача залишена судом без задоволення через її необґрунтованість, оскільки відповідно до ч.3 ст.28 ГПК України представниками юридичних  осіб  можуть бути будь-які особи, повноваження   яких   підтверджуються   довіреністю   від    імені товариства. Також відповідачем наданий суду акт звірки розрахунків між сторонами № 58 від 21.01.2009 року.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Суд вирішив розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Крім того, позивач в судовому засіданні пояснив, що відповідачем, після звернення з позовом до суду було сплачено 8000,00грн. основного боргу. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 33465,46грн. основного боргу та пеню в сумі 1254,19грн.

За заявою представників позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача 33465,46  грн. - основного боргу, 1254,19 грн. - пені.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності,  суд встановив, що 25 травня 2008 року між Торговою фірмою “Барко” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ”  (надалі - відповідач) був укладений договір № 43(08) (надалі Договір).

Згідно п.п. 1.1 Договору позивач (продавець) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) зобов'язався оплатити та прийняти товар - найменування, вартість (ціна), асортимент та кількість, якого зазначаються сторонами в специфікаціях. Невід'ємною частиною договору є  специфікації.

  Пунктом 5.2 договору визначена форма оплати товару: оплата провадиться покупцем за безготівковим розрахунком шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок продавця у строк, який зазначений в специфікації.

  Господарським судом встановлено, що специфікацією № 2 від 19.09.2008 року визначений товар, який позивач зобов'язався поставити відповідачеві: триполифосфат натрія технічний, кількість-5,016 т, на загальну суму 42465 грн. 46 коп. Цією ж специфікацією визначені умови оплати: протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження товару.

  Так, за  накладною № 980240 від 19.09.2008 року (копія в матеріалах справи) відповідачу було поставлено товар, вказаний в специфікації № 2.

  Товар отримувався 19.09.2008 року представником відповідача на підставі довіреності (копія в матеріалах справи). Тобто, відповідач повинен був сплатити товар до 26.09.2008 року включно.

  Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

  Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

  Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

  У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

  Відповідачем заборгованість була погашена частково в сумі 9000 грн., що підтверджується матеріалами справи. При цьому заборгованість у сумі 8000 грн. була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі № 22/19/09, що підтверджується банківськими виписками.

  Часткова сплата товару підтверджує факт отримання цього товару.

  На підставі викладеного суд дійшов висновку, що факт отримання товару позивачем  доведений зібраними в матеріалах справи  документами.

  В матеріалах справи міститься  акт звірки взаємних розрахунків, станом на 21.01.2009 р., підписаний сторонами та скріплений їх печатками, відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість за Договором на суму 33465,46 грн.

  За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 33465,46 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому провадження у справі щодо стягнення 8000 грн. основного боргу слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору, оскільки заборгованість на відповідну суму погашена відповідачем після порушення провадження у справі № 22/19/09.

                  Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 1254 грн. 19 коп. пені.

 Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

 П. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

 Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

 Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

 Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

 У відповідності із п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.3. Договору, який передбачає, що у разі порушення умов цього договору, винна сторона сплачує іншій стороні неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період порушення зобов'язання, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки.

Відповідно до розрахунку  позивача заборгованість по пені за період з 16.10.2008 р. по 30.11.2008 р.  складає 1254 грн. 19 коп.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином,  позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов  задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” (69035, м. Запоріжжя, пр.Маяковського, б.12, кв. 4;  р/р № 26009538 в АБ “АвтоЗАЗбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313407, код ЄДРПОУ 35365973) на користь торгової фірми “Барко” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (41615, Сумська область, м.Конотоп,  вул.Семашко, 4-б, р/р 26008076176902 в ВАТ “Сведбанк”, м.Київ, МФО 300164, код ЄДРПОУ 23998573) суму заборгованості за договором 33465  (тридцять три тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 46 коп.; 1254 (одну тисячу двісті п'ятдесят чотири) грн. 19 коп. пені;   427 (чотириста двадцять сім) грн. 20 коп. державного мита; 118 (сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на сплату інформаційно - технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову провадження у справі  припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення  десятиденного  строку  з дня  його  підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 03.03.2009 р.

               Суддя                                                                          Ю.О. Скиданова

З оригіналом згідно