Рішення

від 15.01.2014 по справі 908/3941/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/114/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2014 Справа № 908/3941/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Коломойцева І.О., довіреність № 165 від 01.08.2013 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/3941/13,

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 15, скорочено ПАТ «Мотор Січ»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродпостач» (69068, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 89, скорочено ТОВ «Агропродпостач»);

про стягнення суми

Сутність спору:

ПАТ «Мотор Січ» заявлено позовні вимоги до ТОВ «Агропродпостач» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 87/06-11Д(КП) від 20.06.2011 р. у розмірі 36648,7 грн.: 34332 грн. - сума основного боргу; 2316,7 грн. - розмір 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3941/13, якій присвоєно номер провадження 34/114/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 18.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 15.01.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 87/06-11Д(КП) від 20.06.2011 р. позивач у період: з 23 червня по 28 липня 2011 року поставив відповідачу товар на суму 145725 грн., що підтверджується накладними на відпуск товарно-матерільних цінностей: № 0208138 від 23.06.2011 р. р. на суму 21285 грн., № 0208149 від 19.07.2011 р. на суму 82800 грн., № 0208767 від 19.07.2011 р. на суму 15000 грн., № 0206327 від 28.07.2011 р. на суму 26640 грн. Відповідач, всупереч умовам договору купівлі-продажу № 87/06-11Д(КП) від 20.06.2011 р., свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар виконав частково, сплативши 111393 грн., в результаті чого, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 34332 грн. Крім того, ПАТ «Мотор Січ» просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2316,7 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ч. 2 ст. 193, ст. 222 Господарського кодексу України, ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 625, ч. 1 ст. 692, ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 15, 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлений позов та просила його задовольнити.

Представник ТОВ «Агропродпостач», відповідача по справі, в судове засідання не з'явився, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали суду було направлено на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69068, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 89, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2011 р. ПАТ «Мотор Січ» (постачальник) та ТОВ «Агропродпостач» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 87/06-11Д(КП) (далі - договір).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність покупця молочні продукти, далі товар (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору асортимент, кількість, ціна та сума кожної партії вказується в товарних накладних, маючих силу протоколу узгодження ціни.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що поставка товарів покупцю здійснюється коштами та за рахунок постачальника. Моментом здійснення поставки товарів постачальником є прийняття їх покупцем з відповідною відміткою у супровідній первинній звітно-видатковій документації (товарній накладній, товарно-транспортної накладній, тощо).

Ціна поставленого товару на момент укладення договору вказується в товарних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Ціна товару не є фіксованою та схильна до сезонних змін ( п. 3.1, 3.2 договору).

Пунктом 10.2 договору сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

На виконання умов договору купівлі-продажу № 87/06-11Д(КП) від 20.06.2011 р. позивач у період: з 23 червня по 28 липня 2011 року поставив відповідачу товар на суму 145725 грн., що підтверджується підписаними сторонами накладними на відпуск товарно-матерільних цінностей: № 0208138 від 23.06.2011 р. на суму 21285 грн., № 0208149 від 19.07.2011 р. на суму 82800 грн., № 0208767 від 19.07.2011 р. на суму 15000 грн., № 0206327 від 28.07.2011 р. на суму 26640 грн. (а.с. 14-16, 92).

На оплату поставленого товару позивачем були виставлені відповідачу рахунки - фактури на загальну суму 145725 грн.: № 197 від 18.07.2011 р. на суму 82800 грн.; № 206 від 28.07.2011 р. на суму 26640 грн.; № 198 від 18.07.2011 р. на суму 15000 грн.; № 152 від 23.06.2011 р. на суму 21285 грн. (а.с. 93-96).

Згідно п. 4.1 договору, форма розрахунку між покупцем та постачальником - безготівковий розрахунок. Покупець зобов'язаний здійснити розрахунок з постачальником протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту поставки кожної партії продукції.

Відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов'язання по оплаті за отриманий товар виконав частково, сплативши 111393 грн., що підтверджується банківськими виписками: 14.12.2011 р. на суму 5000 грн., 28.11.2011 р. на суму 10000 грн., 02.11.2011 на суму 5000 грн., 05.10.2011 р. на суму 15000 грн., 10.10.2011 р. на суму 15000 грн., 01.09.2011 на суму 10000 грн., 18.07.2011 р. на суму 21393 грн., 12.08.2011 р. на суму 30000 грн. (а.с. 20-35).

З банківських виписок: від 14.12.2011 р., 28.11.2011 р., 02.11.2011 р., 05.10.2011 р., 10.10.2011 р., 01.09.2011 р. вбачається, що платежі були проведені на підставі рахунку-фактури № 197 від 18.07.2011 р. Всього сплачено по даному рахунку 60000 грн., отже недоплата становить 22800 грн., оскільки по даному рахунку-фактурі відповідач повинен був сплатити 82800 грн.

З банківської виписки від 18.07.2011 р. вбачається, що платіж на суму 21393 грн. був проведений на підставі рахунку-фактури № 152 від 23.06.2011 р. Переплата за даним рахунком-фактурою становить 108 грн., оскільки відповідач повинен був сплатити 21285 грн.

З банківської виписки від 12.08.2011 р. вбачається, що платіж на суму 30000 грн. був проведений на підставі рахунку-фактури № 206 від 28.07.2011 р. Переплата за даним рахунком-фактурою становить 3360 грн., оскільки відповідач повинен був сплатити 26640 грн.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що переплата по рахункам-фактурам № 152 від 23.06.2011 р. та № 206 від 28.07.2011 р. враховується як оплата по рахунку-фактурі № 197 від 18.07.2011 р. та рахунку-фактурі № 198 від 18.07.2011 р.

Отже, неоплаченою залишилась заборгованість за поставлену продукцію у сумі 34322 грн. за накладними: № 0208149 від 19.07.2011 р., № 0208767 від 19.07.2011 р.

Таким чином, зобов'язання по оплаті товару прострочено з 05.08.2011 р.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, оскільки за поставлену продукцію повністю не розрахувався, чим порушив умови п. 4.1 договору.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів повної оплати отриманої продукції, вимога позивача про стягнення 34332 грн. основного боргу обґрунтована і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період: з 11.08.2011 р. по 08.11.2013 р. у розмірі 2316,70 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що правильною сумою до стягнення за заявлений період є 2313,88 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Отже, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродпостач» (69068, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 89, ідентифікаційний код юридичної особи: 30616471) на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи: 14307794) 34332 (тридцять чотири тисячі триста тридцять дві) грн. основного боргу, 2313 (дві тисячи триста тринадцять) грн. 88 коп. 3 % річних, 1720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 37 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.01.2014 р.

Суддя А.О. Науменко