Постанова

від 17.01.2014 по справі 121/9321/13-а

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/9321/13-а

2-а/121/71/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Цалко А.А., при секретарі Сьомченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Ялтинської міської ради, в якому просить визнати незаконним, скасувати рішення № 259 від 26 вересня 2013 року «Про відмову ОСОБА_1 у внесенні змін до рішення 17 сесії 5-го скликання № 96 від 06 червня 2008 року» та зобов'язати раду повторно розглянути це питання.

Вимоги мотивує тим, що вказане рішення порушує її права та інтереси, як спадкоємця, оскільки прийнято всупереч діючого законодавства.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_7 підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Ялтинської міської ради з позовом не погодилась та надала суду письмові заперечення.

Треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представник ОСОБА_6 в судовому засіданні з позовом не погодились в частині того, що в документи, які вони отримали на земельну ділянку необхідно буде вносити зміни. Вони визнають право позивачки на спадкування частини земельної ділянки, але ж з іншою процедурою оформлення.

Вислухав сторони, з'ясував письмові докази, які надані сторонами суду, встановивши усі необхідні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволення позову необхідно відмовити з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.

Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушаються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.

Судом встановлено, що рішенням Ялтинської міської ради № 96 від 06 червня 2008 року була затверджена технічна документація із землеустрою в частині оформлення права власності на земельну ділянку, площею 0,0957 га громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та надана у загальну сумісну власність ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0957 га (кадастровий номер 0111900000:01:002:0058), із земель Ялтинської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1.

В березні 2009 року співвласник земельної ділянки ОСОБА_3 на підставі рішення 17-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради № 96 від 06 червня 2008 року отримав Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 5152241.

У вказаному державному акті у списку співвласників земельної ділянки зазначені наступні прізвища: ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3.

В подальшому усі співвласники земельної ділянки отримали державні акти, окрім ОСОБА_8, який державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, оформлений на його ім'я, не отримав у зв'язку зі смертю.

Помер ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09 грудня 2008 року (а.с.11).

Позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.2009 року, є спадкоємцем усього майна, яке належало її батьку - ОСОБА_8, на час відкриття спадщини (а.с.12).

Згідно з вказаним свідоцтвом, виданим 14 серпня 2009 року державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори Аббасовим Е.І., позивач ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом, успадкувала майно у вигляді 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1.

За своє життя ОСОБА_8 на підставі рішення Ялтинської міської ради № 138 от 08.02.2006 року отримав дозвіл на розробку технічної документації по землеустрою для оформлення права власності на зазначену земельну ділянку.

Для розробки технічної документації ОСОБА_8 та інші співвласники домоволодіння АДРЕСА_1 уклали договір № 940-3 від 19.07.2006 року з ТОВ "Інститут екології, землевпорядкування та проектування "Екоземпроект".

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ялтинської міської ради із заявою щодо внесення змін у рішення 17-й сесії 5-го скликання № 96 від 06.06.2008 року «Про передачу в загальну сумісну власність ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,0957 га. для будівництва та обслуговування жилого дому господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, на землях Ялтинської міської ради (існуючий житловий будинок)», в частині зміни прізвища померлого ОСОБА_8 на прізвищі спадкоємця ОСОБА_1.

Рішенням Ялтинської міської ради № 259 від 25.09.2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено з посиланням на ту обставину, що рішення 17-й сесії 5-го скликання № 96 від 06.06.2008 року реалізовано співвласниками домоволодіння.

Суд вважає, що зазначене рішення органу місцевого самоврядування відповідає вимогам Закону та скасуванню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року по справі № 1-9/2009, стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування мас право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзац 6-й пункт 5-й описової частини рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року передбачає, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державноїреєстрації цих прав.

Стаття 126 ЗК України закріплює, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Таким чином, оскільки тільки ОСОБА_8 не отримав у зв'язку зі смертю державний акт на землю та не здійснив його державну реєстрацію, та відповідно, до нього не перейшло право власності на земельну ділянку, що безперечно свідчить про те, щорішення Ялтинської міської ради № 96 від 06 червня 2008 року відносно інших співвласників земельної ділянки виконано.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ялтинської міської ради із заявою саме про часткову зміну рішення № 96 від 06 червня 2008 року, з проханням замінити в його резолютивній частині лише прізвище, ім'я та по-батькові померлого «ОСОБА_8» на своє «ОСОБА_1», як спадкоємця. Але ж ніяких законних підстав у ради для цього не було.

Законом передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про права власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку («Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року, № 24-753/0/4-13.

Судом встановлено, що позивачка, як спадкоємець до Ялтинської міської ради з такою заявою не зверталась, а тільки з вищевказаною заявою, а тому Ялтинська міська рада законно відмовила їй, про що прийняла відповідне рішення.

На підставу викладеного та керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, ст.ст. 6,11,41,71, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Ялтинської міської ради № 259 від 25.09.2013 року «Про відмову ОСОБА_1 у внесенні змін до рішення 17-ої сесії 5-го скликання № 96 від 06.06.2008 року» та зобов'язання Ялтинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо внесення Ялтинською міською радою змін у рішення 17-ої сесії 5-го скликання № 96 від 06.06.2008 року «Про передачу в загальну сумісну власність ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,0957 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, на землях Ялтинської міської ради (існуючий житловий будинок)», в частині зміни прізвища померлого ОСОБА_8 на прізвище спадкоємця ОСОБА_1, як спадкоємця - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ: