Рішення

від 22.01.2009 по справі 29/647-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/647-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2009 р.                                                            Справа № 29/647-08

вх. № 9770/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Замошніков О.М. за довіреністю від 01.10.2008р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтрансмашпроект", м. Харків

до  Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківтрансмашпроект" право власності на нежитлові будівлі літ. "АЕ-1", загальною площею 73,1кв.м., літ. "АЖ-1", загальною площею 63 кв.м., літ. "АЗ-1", загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник  відповідача у судове засідання не з"явився, відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 10.09.2008 року  № 234/08 "Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" (п. 58. додатку) , позивачу було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 2,9 га по вул. Лозівській, 5 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.

На час подачі позовної заяви позивачем подані відповідачу відповідні документи для оформлення дозволу на укладення договору оренди вищезазначеної земельної ділянки.

На зазначеній земельній ділянці розташоване нерухоме майно позивача, яке складається більш ніж з 10 нежитлових будівель загальною площею 20 тис. кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого в КП "Харківське міське БТІ".

Позивачем на протязі 2008 року, з метою вдосконалення існуючого виробництва, за власний рахунок та господарським способом, з дотриманням будівельних норм, правил та технічних вимог були самочинно збудовані нежитлові будівлі літ. «АЕ-1», літ «АЖ-1», літ «АЗ-1». Відповідно до інвентаризації спірного нерухомого майна, результати якої зафіксовані у технічних паспортах, виготовлених КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", площа самочинно збудованих нежитлових будівель складає: літ. «АЕ-1» - 73,1 кв.м., літ. «АЖ-1» - 63 кв.м., літ. «АЗ-1» - 69,8 кв.м.

Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З наведеного вище вбачається, що позивачем були самочинно збудовані нежитлові будівлі, тобто позивачем було створено нову нерухому річ.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається цією особою, якщо інше не передбачено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

На дату подання позовної заяви позивачем закінчено будівництво нежитлових будівель літ. «АЕ-1», літ «АЖ-1», літ «АЗ-1» на земельній ділянці по вул. Лозівській, 5. Балансова вартість зазначеного нерухомого майна складає 50 000 грн.

Згідно з технічним висновком ПП "МОДУЛОР-СЕРВІС", технічний стан конструкцій у збудованій будівлі  забезпечує  надійну її експлуатацію  та  безпеку  для  життя та здоров'я обслуговуючого персоналу, а також будівельні конструкції зазначеної будівлі відповідають вимогам ДБН України та можуть використовуватися за призначенням - як нежитлові приміщення.

Згідно з положеннями ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей належать об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Враховуючи ці положення законодавства дані нежитлові приміщення відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивач у позовній заяві не наполягає на стягнені судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 316, 317, 376, 386 Цивільного кодексу України,  статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківтрансмашпроект" (м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, код ЄДРПОУ 32952014) право власності на нежитлові будівлі: : літ. «АЕ-1», загальною площею 73,1 кв.м., літ. «АЖ-1», загальною площею 63 кв.м., літ. «АЗ-1», загальною площею 69,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 5.

Суддя