Рішення

від 21.01.2014 по справі 911/4340/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" січня 2014 р. Справа № 911/4340/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-СД», м. Київ

до відповідача приватного підприємства «Базальтові волокна і композиційні матеріали», м. Буча Київської області

про стягнення 49853,77 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників сторін:

від позивача: Романенко О.А., уповноважений, довіреність від 19.11.2013р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегро-СД», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 19.11.2013р. до відповідача -приватного підприємства «Базальтові волокна і композиційні матеріали», м. Буча Київської області, в якій просить суд стягнути з відповідача як збитки сплачені позивачем відповідачу кошти за обумовлені договором але не виконані роботи в сумі 45000,00 грн. та додатково пеню 4853,77 грн. за прострочення термінів виконання робіт, всього 49853,77 грн., а також покласти на відповідача витрати на сплату судового збору в сумі 1720,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач (замовник) у відповідності до укладеного між сторонами договору від 11.07.2013р. передоплатою сплатив відповідачу (виконавцю) всього 45000,00 грн. В порушення своїх зобов'язань відповідач обумовлені договором роботи для позивача не виконав. Посилаючись на частину 3 ст. 858 ЦК України, яка надає право замовнику, у разі істотних відступів від умов договору підряду з боку виконавця, відмовитись від виконання договору та вимагати відшкодування збитків, позивач письмово відмовився від договору та вимагав повернення сплачених передоплатою коштів в розмірі 45000,00 грн. Оскільки вимоги позивача відповідачем задоволені не були, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму в судовому порядку. Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача передбачену договором пеню за порушення термінів виконання робіт в сумі 4853,77 грн., нараховану з моменту прострочення відповідача (12.07.2013р.) до моменту відмови позивача від договору (07.11.2013р.).

Ухвалою від 22.11.2013р. порушено провадження у справі № 911/4340/13 та призначено справу до розгляду.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, вимоги суду, не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не подавав, у зв'язку з чим розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами від 10.12.2013р., від 23.12.2013р.

13.12.2013р. позивачем подано заяву від 12.12.2013р. про зміну предмету та підстав позову, однак, зазначена заява позивачем була відкликана шляхом подання письмової заяви від 23.12.2013р. і судом не розглядалася.

23.12.2013р. позивачем подано заяву про зміну підстави позову, в якій позивач твердить, що передоплатою сплатив відповідачу (виконавцю) всього 45000,00 грн., однак відповідач роботи за договором не виконав. Оскільки відповідач, відповідно до свого права, наданого йому частиною 2 ст. 849, частиною 3 ст. 858 ЦК України, відмовився від договору підряду, відпала підстава для набуття та збереження відповідачем суми передоплати 45000,00 грн., яку позивач, посилаючись на ст. 1212 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення термінів виконання робіт в сумі 4853,77 грн., нараховану з моменту прострочення відповідача до моменту розірвання договору позивачем.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розглянувши подану позивачем заяву від 23.12.2013р., суд встановив, що позивач, не змінюючи предмету позову, змінив (доповнив) підстави позову, додатково пославшись на ст. 1212 ЦК України в обґрунтування заявлених вимог.

Оскільки заява подана до початку розгляду справи по суті, належним чином направлена відповідачу, про що свідчать оригінали опису вкладення в лист та фіскального чеку «Укрпошти» від 23.12.2013р. №3043, і не містить одночасної зміни як предмету, так і підстав позову, суд приймає зазначену заяву до розгляду.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві (яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців згідно залученого до матеріалів справи витягу з ЄДР від 04.12.2013р. АГ № 990765) копії ухвал від 22.11.2013р., від 10.12.2013р. та від 23.12.2013р. рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-СД», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Інтегро») до приватного підприємства «Базальтові волокна і композиційні матеріали», м. Буча Київської області (далі по тексту - ПП «БВіКМ»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 11.06.2013р. між ТОВ «Інтегро» (замовник) та ПП «БВіКМ» (виконавець) договір № 56-У на виконання передпроектних робіт та розробку композитних конструкцій для дослідно-промислової біогазової установки (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з проектування композитних конструкцій для дослідно-промислової біогазової установки (БГУ) замовника по переробці чистого курячого посліду продуктивністю 20тон/добу. Згідно умов Договору:

- замовник в рамках договору зобов'язується виконати наступні роботи: розробити конструкцію (креслення) типових композитних панелей, стиків композитних панелей, підібрати марку та виробника складу для герметизації стиків, тип, кількість та спосіб монтажу з'єднувальних елементів; виготовити зразки фрагментів панелей; виконати розрахунки міцності та представити їх результати для композитних панелей, вузлів кріплення та їх конструкцій; розробити методи герметизації стиків панелей БГУ між собою та між бетонним фундаментом та стінами конструкції, між стінами та дахом, а також місця стиків з робочими вузлами та агрегатами, виконати калькуляцію на виготовлення композитних панелей; розрахувати та виконати креслення системи утеплення та зовнішньої обшивки реакторів БГУ; взяти участь в роботі по ескізному проектуванню тощо (пункт 1.2 Договору);

- в якості результатів виконавець зобов'язується передати замовнику по Акту прийняття виконаних робіт: підтверджуючі розрахунки міцності конструкцій композитних панелей; креслення панелей; складальні креслення панелей реакторів; креслення місць кріплення панелей між собою, між бетонним фундаментом та стінами конструкції, між стінами та дахом, а також місць стиків з робочими вузлами та агрегатами; інструкцію по монтажу панелей реактора, креслення монтажу утеплення та декоративного покриття панелей реактора (пункт 1.3 Договору);

- виконавець зобов'язується супроводжувати замовника по ходу виконання проектних робіт БГУ як цілісного майнового комплексу на протязі 3 календарних місяців (пункт 1.4 Договору);

- загальна вартість робіт складає 112200,00 грн. Перший платіж в сумі 45000,00 грн. замовник сплачує протягом 3-х банківських днів після підписання Договору. Другий платіж по закінченню робіт згідно пункту 1.3 Договору в сумі 57000,00 грн. протягом 3-х банківських днів після підписання Акту. Третій платіж - остаточний розрахунок 10200,00 грн. протягом 3-х банківських днів після підписання Акту (розділ 2 Договору);

- виконавець виконує роботи протягом одного календарного місяця після отримання передоплати (пункт 3.1 Договору);

- по виконанні кожного з етапів робіт виконавцем оформлюються Акти про їх виконання і передачу матеріалів. Замовник протягом 7 робочих днів підписує Акти або пред'являє обґрунтовані претензії (пункт 3.3 Договору);

- у випадку порушення строків виконання робіт, встановлених Договором, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості Договору за кожен день прострочки (пункт 7.2 Договору);

- договір набирає сили з моменту підписання та діє до повного виконання зобов'язань (пункт 9.1 Договору).

Відносини сторін за правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до залученої до матеріалів справи копії платіжного доручення від 11.06.2013р. № 9 на виконання пункту 2.2.1 Договору позивач (замовник) сплатив відповідачу (виконавцю) авансом всього 45000,00 грн.

Розділом 3 Договору сторони погодили, що виконавець виконує роботи протягом одного календарного місяця після отримання передоплати. Тобто виконання першого етапу робіт, перелік яких передбачено пунктом 1.2 Договору, відповідачем мав бути здійснений до 11.07.2013р. По виконанні кожного з етапів робіт виконавцем мав бути оформлений Акт про їх виконання і передачу матеріалів. Замовник протягом 7 робочих днів підписує Акти або пред'являє обґрунтовані претензії про відмову від їх підписання.

Як твердить позивач, відповідач у встановлений Договором строк до виконання обумовлених договором робіт не приступив.

Відповідно до частини 3 ст. 849 ЦК України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків. У відповідності до вказаної норми закону позивач направляв відповідачу претензію від 13.09.3013р. № 256. в якій вимагав в десятиденний строк з моменту отримання претензії передати по передбаченому пунктом 3.3 Договору Акту результати виконаних робіт. Позивач зазначив, що вказані матеріали мають бути прошнуровані, пронумеровані, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою виконавця у відповідності до діючого в Україні ДСТУ до проектної та робочої документації. Про направлення вказаної претензії на належну адресу відповідача та отримання її відповідачем 19.09.2013р. свідчать залучені до матеріалів справи копії опису вкладення в лист від 13.09.2013р. та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Пунктом 1.3 Договору сторони докладно узгодили перелік документів та матеріалів, який має бути передано виконавцем замовнику, і передання яких, відповідно, має свідчити про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

До матеріалів справи додано копію Акту приймання-передачі документів від 26.09.2013р., з якого очевидно вбачається, що відповідач не виконав передбачені пунктом 1.2 Договору роботи та не передав позивачу їх результати у вигляді обумовлених пунктом 1.3 Договору документів.

Відповідно до частини 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до умов договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У відповідності до наведеної норми закону позивач направив відповідачу лист-претензію від 30.09.2013р. № 260, в якому вказав на невідповідність переданих матеріалів умовам договору, наголосив на тому, що станом на дату листа жодних належних результатів роботи передано не було та вимагав протягом семи календарних днів з моменту отримання листа виконати свої зобов'язання належним чином. Про направлення відповідачу зазначеного листа на належну адресу свідчать залучені до матеріалів справи копії опису вкладення в лист від 30.09.2013р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 30.09.2013р. №5968.

Суду не подано доказів того, що відповідачем виконано роботи (або частину робіт) на виконання пункту 1.2 Договору та передано результати роботи позивачу за актом, як передбачено пунктами 1.3, 3.3 Договору.

Суд неодноразово, ухвалами від 22.11.2013р., від 10.12.2013р. та від 23.12.2013р. витребовував у відповідача документи, що підтверджують виконання відповідачем робіт, визначених пунктом 1.2 Договору повністю або частково та передачі їх позивачу, пропонував відповідачу подати відзив на позов та зобов'язував відповідача подати наявні у нього документи та докази, що стосуються предмету спору. Відповідач відзив на позов не подав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин судом встановлено прострочення виконання зобов'язання відповідачем, та відповідно виникнення у позивача права на нарахування відповідачу пені, передбаченої пунктом 7.2 Договору. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період 12.07.2013р. - 07.11.2013р. в сумі 4853,77 грн., розраховану від суми передоплати 45000,00 грн. виходячи із подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У розумінні ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з пункту 7.2 Договору, сторони передбачили, що у випадку порушення строків виконання робіт, встановлених Договором, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості Договору за кожен день прострочки

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Таку ж позицію підтримує і Верховний суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Однак, зазначені норми ч.2 ст. 343 ГК України, статей 1, 3 Закону України «про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та позиція Верховного суду України стосується випадків виконання грошового зобов'язання , тоді як в даному випадку відповідачем прострочено негрошове зобов'язання щодо вчасного виконання робіт , відповідно спеціальний Закон «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» на спірні відносини сторін не розповсюджується. За таких обставин, позивач мав право нарахувати відповідачу неустойку, виходячи з умов пункту 7.2 Договору у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання , а саме в розмірі 0,1% (а не подвійна облікова ставка НБУ) від загальної суми Договору 112200,00 грн. (а не від суми передоплати 45000,00 грн.), що узгоджується з принципом свободи договору (ст.ст. 6, 627 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, а також встановлений судом належний строк виконання зобов'язання за договором 11.07.2013р., виходячи з наступного розрахунку:

Вартість договору (пункт 2.1 Договору)Кінцевий строк виконання робіт, передбачених пунктом 1.2 Договору (пункт 3.1 Договору)Період прострочення, заявлений позивачемСтавка неустойки (пункт 7.2 Договору)Неустойка, грн. 112200,00 грн. 11.07.2013р. 12.07.13р. - 07.11.2013р. 0,1% 13351,80 Судом встановлено, що за заявлений позивачем період станом на 14.01.2014р. належна до стягнення з відповідача неустойка становить 13351,80 грн. Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 4853,77 грн., і заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась. Суд приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 4853,77 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

Відповідно до частини 3 ст. 612 ЦК України, частин 1, 2 ст. 220 ГК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 2 ст. 849 ЦК України надає право замовнику в односторонньому порядку відмовитись від договору підряду, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Виходячи з аналізу наведених норм закону, договір підряду (та надання послуг) становлять певне виключення з загального правила зобов'язального права, яке передбачає неможливість односторонньої відмови від зобов'язань. Зазначені договори можуть бути розірвані замовником в односторонньому порядку, за певних умов, встановлених законом або договором, та з відповідними наслідками такої односторонньої відмови.

Згідно положень пункту 1 частини 1 ст. 611, частини 2 ст. 849 ЦК України умовою дострокової односторонньої відмови від зобов'язання є порушення умов зобов'язання іншою стороною, яке має полягати в простроченні його виконання або у його невиконанні.

Позивач, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та не переданням результатів робіт відмовився від договору № 56-у на виконання перед проектних робіт і розробки композитних конструкцій від 11.06.2013р. шляхом направлення відповідачу відповідної письмової заяви від 07.11.2013р. №277, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист від 08.11.2013р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 08.11.2013р. № 9679. Дії позивача відповідають вимогами закону з огляду на наступне.

По-перше, згідно пунктів 3.1, 3.4 Договору строк завершення робіт сторонами встановлено до 30.01.2012р., при цьому строки виконання робіт можуть бути змінені виключно за взаємною згодою сторін, про що сторонами укладається додаткова угода.

Відповідно до частини 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно до частин 2 та 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суть зобов'язань сторін за Договором полягає в обов'язку відповідача виконати належним чином у встановлений строк обумовлені договором роботи, і відповідно обов'язок позивача ці роботи прийняти і оплатити.

Термін виконання зобов'язань відповідача (підрядника) згідно пункту 3.1 Договору сплив 11.07.2013р.

Суду не подано доказів того, що відповідачем виконано роботи згідно договору в повному обсязі, передано позивачу результати робіт відповідно до пункту 1.3 Договору з підписанням Акту згідно до пункту 3.3 Договору.

За таких обставин з 12.07.2013р. настало прострочення боржника і відповідно позивач набув право на одностороннє розірвання Договору, яке було позивачем реалізовано в установленому законом порядку. Таким чином судом встановлено, що станом на день розгляду справи Договір № 56-У на виконання перед проектних робіт та розробки композитних конструкцій для дослідно-промислової біогазової установки від 11.06.2013р. є розірваним та зобов'язання сторін договору припинилися.

Відповідно до частин 1, 2, пункту 3 частини 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначене положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення даної статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні.

Отже, враховуючи невиконання відповідачем обумовлених договором робіт та розірвання договору, в рахунок якого була сплачена спірна сума коштів, як аванс за виконання робіт відповідачу, судом встановлено факт того, що підстави набуття та збереження спірних грошових коштів в сумі 45000,00 грн. відповідачем відпали, а отже відповідач повинен повернути позивачу безпідставно набуте майно, відповідно до ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-СД» повністю, приймає рішення про стягнення з відповідача - приватного підприємства «Базальтові волокна і композиційні матеріали» заборгованості в сумі 49853,77 грн., яка складається з 45000,00 грн. передоплати та 4853,77 грн. неустойки. У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст..179, частинами 1,2 ст. 220, ст. 230, частиною 4 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 ГК України, ст.ст. 6, 11, частиною 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, частиною 1 ст. 546, ст.ст. 610, 611, 612, 627, 629, частиною 3 ст. 651, частинами 2, 3 ст. 653, частинами 2, 3 ст. 849, частиною 1 ст. 853, ст. 887 ЦК України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-СД» задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Базальтові волокна і композиційні матеріали» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Тургенєва, буд. 1, код ЄДРПОУ 34023654)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-СД» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 11, ідентифікаційний код 32243672)

45000,00 грн. (сорок п'ять тисяч гривень нуль копійок) передоплати ,

4853,77 грн. (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят три гривні сімдесят сім копійок) неустойки,

1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 25.01.2014р.