Рішення

від 20.01.2014 по справі 914/4493/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2014 р. Справа № 914/4493/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Папір», м. Бровари

до відповідача: Приватного підприємства «Коло», м. Львів

про стягнення 94 216 грн. 51 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: Саляк М.Б., представник (довіреність №ПП-1/13 від 10.01.2013 р.);

від відповідача: Літвінов О.Б., представник (довіреність від 11.04.2011 р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Папір», м. Бровари звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Коло», м. Львів про стягнення 94 216 грн. 51 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 28.11.2013р. призначив розгляд справи на 09.12.2013 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 23.12.2013 р., 20.01.2013 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар на загальну суму 133 581 грн. 79коп. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 87649грн. 02 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 1 984 грн. 88 коп., 30% річних в сумі 4582грн. 61 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 94 216 грн. 51 коп.

В судовому засіданні 20.01.2014 р. представники сторін пояснили, що відповідач основний борг сплатив повністю, на підтвердження чого подав копії виписки з банківських рахунків.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

14 червня 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Папір» (продавець) та Приватним підприємством «Коло» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №ЗЛ-14-06.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язувався постачати покупцю (відповідачу) папір, картон, плівки та іншу целюлозно-паперову продукцію, а покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

Позивачем було поставлено товар та передано його у власність відповідача на суму 133 581 грн. 79 коп., що підтверджується видатковими накладними №ЛВ-0000461 від 04.09.2013 р., №ЛВ-0000462 від 04.09.2013 р., №ЛВ-0000466 від 04.09.2013 р., №ЛВ-0000488 від 11.09.2013 р., №ЛВ-0000489 від 11.09.2013р., №ЛВ-0000490 від 13.09.2013 р., №ЛВ-0000520 від 25.09.2013 р. та довіреностями на отримання ТМЦ №174 від 02.09.2013 р., №175 від 02.09.2013р., №176 від 02.09.2013 р., №190 від 10.09.2013 р., №191 від 11.09.2013 р., №196 від 13.09.2013р., №211 від 25.09.2013 р. (оригінали накладних та довіреностей оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи).

Згідно п. 5.1. договору, розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця впродовж 21 календарного дня з моменту одержання товару на підставі видаткових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 87 649 грн. 02 коп.

За час розгляду справи в суді, відповідачем було сплачено 87 649 грн. 02коп. боргу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 87 649 грн. 02 коп. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині відповідно до п. 1 1 ст. 80 ГПК України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупцем, останній сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день такого прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.4. договору сторони домовились, що за прострочення покупцем терміну виконання грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити продавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 30% від несплаченої в строк суми.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 1 984 грн. 88 коп., 30% річних в сумі 4 582 грн. 61 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1 984 грн. 88 коп. пені, 4 582 грн. 61 коп. 30% річних. В частині стягнення 87 649 грн. 02 коп. основного боргу провадження слід припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, основний борг сплачений після звернення позивача із позовом до суду, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача в повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Коло», м. Дрогобич, вул.П.Орлика, 9, кв. 62, Львівська область (ідентифікаційний код 30444919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Папір», м.Бровари, вул. Залізнична, 4, Київська область (ідентифікаційний код 32932642) 1 984 грн. 88 коп. пені, 4 582 грн. 61 коп. 30% річних, 1 884 грн. 33 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 87 649 грн. 02 коп. основного боргу, провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 20.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 25.01.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.