Рішення

від 20.01.2014 по справі 916/3416/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2014 р.Справа № 916/3416/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Комерційного банку „Інвестбанк" в особі Філії Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Приватбанк" у м. Одесі

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Екооіл"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Єгаз-Сервіс"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: Шалько О.А., довіреність №б/н від 08.06.2012р.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

В судовому засіданні 20.01.2014 р. приймали участь представники:

від позивача: Шалько О.А., довіреність №б/н від 08.06.2012р.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: про звернення стягнення на: нежитлове приміщення - автогазозаправочну станцію, загальною площею 13,4кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова,4/6, яке належить ТОВ „Екооіл"; газозаправний модуль, а саме: газозаправна колонка Шельф №3920, 2008 року випуску; насос „Гидровакум" BASEFA 02 ATEX 0015 Х, 2007 року випуску; місткість deltagaz, зав.№29596, 2008 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова,4/6, та належить ТОВ „Екооіл" на суму 164722,73 грн. простроченої заборгованості за відсотками за період з 21.01.2013р. по 20.10.2013р. за кредитним договором №05/11 від 25.01.2011р., визначивши спосіб реалізації майна - нежитлового приміщення - автогазозаправочної станції, загальною площею 13,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова,4/6, яке належить ТОВ „Екооіл" та газозаправочного модуля, а саме: газозаправна колонка Шельф №3920, 2008 року випуску; насос „Гидровакум" BASEFA 02 ATEX 0015 Х, 2007 року випуску; місткість deltagaz, зав.№29596, 2008 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова,4/6, та належить ТОВ „Екооіл", шляхом проведення прилюдних торгів.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав пояснення від 18.12.2013р. за вх.№38530/13, від 23.12.2013р. за вх.№39182/13, заяви про уточнення позовних вимог від 25.12.2013р. за вх.№39618/13, від 08.01.2014р. за вх.№37/14, в їх обґрунтування зазначає, що 25.01.2011р. між ТОВ „Єгаз-Сервіс" та ПАТ „КБ „Інвестбанк" було укладено кредитний договір №05/11, відповідно до якого ТОВ „Єгаз-Сервіс" надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 1000000грн. на придбання скрапленого газу, строком до 23.01.2013р., під 27 % річних. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ТОВ „Екооіл" виступив майновим поручителем позичальника перед банком за договорами застави від 25.01.2011р. та іпотеки від 25.01.2011р. З підстав наявності заборгованості ТОВ „Єгаз-Сервіс" по кредиту, банк звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу із заявами про вчинення виконавчих написів на договорах застави та іпотеки, за результатами чого нотаріусом було вчинено виконавчі написи із пропозицією звернути стягнення на заставлене майно, які звернуто до примусового виконання але не виконано державною виконавчою службою. За умови того, що кредит не погашений, банк продовжив нараховувати відсотки за користування ним, у зв'язку з чим у позичальника існує заборгованість за відсотками по кредиту, не заявлена у виконавчому написі, за період з 21.01.2013р. по 20.10.2013р. в сумі 164722,73грн., що і стало підставою для позивача звернутись до суду із даним позовом.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, відзив на позов, пояснення по суті спору та витребувані судом документи не надали, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Клопотання позивача від 23.12.2013р. за вх.№39183/13, від 20.01.2014р. за вх.№1285/14 про долучення документів до матеріалів справи було судом задоволено.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

25.01.2011р. між ПАТ „КБ „Інвестбанк" (банк) та ТОВ „Єгаз-Сервіс" (позичальник) було укладено кредитний договір №05/11, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у сумі 1000000грн. на придбання скрапленого газу шляхом оплати документів, пред'явлених до кредитного рахунку, а позичальник зобов'язується повернути банку кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі, на умовах і в строки, визначені в даному договорі (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. кредитного договору №05/11 від 25.01.2011р., п.1 договору про внесення змін до кредитного договору від 29.10.2012р. строк повернення кредиту - 23.01.2014р., погашення кредиту здійснюється відповідно до графіка.

За положеннями п.1.3. кредитного договору №05/11 від 25.01.2011р., п.1 договору про внесення змін до кредитного договору від 21.11.2012р. за користування кредитом позичальник щомісяця сплачує банку відсотки з розрахунку 26% річних за період користування кредитом починаючи з дати укладання цього договору та до 23.01.2013р. Відсоткова ставка на кожні наступні 365 днів користування кредитом автоматично збільшується, та складається з відсоткової ставки, що діяла у попередні 365 календарних днів користування кредитом, до якої додаються 1,0% річних (без укладення додаткових угод або договору про внесення змін до цього договору).

Згідно п.2.2. кредитного договору №05/11 від 25.01.2011р., п.2 договору про внесення змін до кредитного договору від 29.10.2012р. позичальник сплачує відсотки щомісяця не пізніше 28 числа поточного місяця та на дату повернення кредиту. Сплата відсотків здійснюється на рахунок банку по нарахованих доходах, зазначений у даному договорі. Якщо кінцева дата сплати нарахованих відсотків припадає на неробочий день, позичальник сплачує відсотки у робочий день, наступний за таким неробочим днем.

Відповідно до п.7.1. кредитного договору №05/11 від 25.01.2011р. строк дії даного договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до повного повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним, сплати штрафних санкцій та інших платежів за цим договором, з урахуванням положень п.6.5. даного договору.

25.01.2011р. між ПАТ „КБ „Інвестбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ „Екооіл" (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець надає в іпотеку майно, зазначене в п.6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань боржника перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі не виконання боржником зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань боржника - ТОВ „Єгаз-Сервіс" за кредитним договором №05/11 від 25.01.2011р. та можливих змін та доповнень до нього щодо вчасного та у повному обсязі повернення кредиту у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 1000000грн. та будь-якого збільшення цієї суми у термін до 23.01.2014р. згідно з графіком, вказаним у кредитному договорі (п.п.1, 2 договору з врахуванням змін відповідно до договору від 29.08.2012р.).

Відповідно до п.6 договору іпотеки від 25.01.2011р. в забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку не житлове приміщення - автогазозаправочну станцію, загальною площею 13,4кв.м., що знаходиться у м. Одесі по проспекту Маршала Жукова,4/6, яке належить ТОВ „Екооіл".

Термін дії договору іпотеки від 25.01.2011р. до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та всім додатковим угодам до нього та за цим договором (п.29 договору).

25.01.2011р. між ПАТ „КБ „Інвестбанк" (заставодержатель) та ТОВ „Екооіл" (заставодавець) було укладено договір застави та договори про внесення змін до нього від 21.04.2011р., від 27.10.2011р., від 28.11.2011р., від 28.12.2011р., від 27.01.2012р., від 30.01.2012р., від 28.02.2012р., від 28.03.2012р., від 28.04.2012р., від 10.05.2012р., від 28.05.2012р., від 11.06.2012р., від 27.06.2012р., від 19.07.2012р., від 27.07.2012р., від 20.08.2012р., від 28.08.2012р., від 28.09.2012р., від 22.10.2012р., від 29.10.2012р., від 21.11.2012р., згідно якого заставодавець надав під заставу майно - газозаправний модуль, а саме, газозаправна колонка Шельф №3920, 2008 року випуску; насос „Гидровакум" BASEFA 02 ATEX 0015 Х, 2007 року випуску; місткість deltagaz, зав.№29596, 2008 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова,4/6, та належить ТОВ „Екооіл", в забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу майна переважно перед іншими кредиторами (п.1., 5 договору).

Відповідно до п.2 договору застави від 25.01.2011р. (зі змінами згідно договору від 29.08.2012р.) за цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальника - ТОВ „Єгаз-Сервіс" за кредитним договором №05/11 від 25.01.2011р. та можливих змін та доповнень до нього щодо вчасного та у повному обсязі повернення кредиту у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 1000000грн. та будь-якого збільшення цієї суми у термін до 23.01.2014р. згідно з графіком, вказаним у кредитному договорі.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору №05/11 від 25.01.2011р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, за заявами ПАТ „КБ „Інвестбанк", було вчинено виконавчі написи від 31.01.2013р. №№605, 604 на договорах застави та іпотеки від 25.01.2011р. та запропоновано звернути стягнення на предмет застави для погашення 920 000грн. заборгованості по кредиту, із яких 30 000грн. простроченої заборгованості за кредитом за період з 22.11.2012р. по 28.01.2013р., заборгованості по відсоткам в сумі 67007,11грн. за період з 21.09.2012р. по 20.01.2013р., витрати за здійснення виконавчого напису 2200грн.

Згідно постанов державного виконавця Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ від 01.06.2013р. ВП №№38229621, 38229524 за виконавчими написами від 31.01.2013р. №№605, 604 було відкрито виконавчі провадження по зверненню стягнення на заставлене майно, однак, виконавчі документи до цього часу не виконані. Постанови державного виконавця Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ від 24.07.2013р. ВП №№38229621, 38229524, лист Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ від 09.12.2013р. №04/10886-0 свідчать про те, що за вказаними виконавчими провадженнями призначено експертну оцінку заставленого майна, проведено незалежну оцінку вартості об'єктів. Таким чином, заборгованість по кредиту не погашена, що дає підстави банку нараховувати проценти за користування кредитом.

Як вбачається із розрахунку позивача, виписки по рахунку за період з 24.01.2011р. по 17.12.2013р., з 22.11.2012р. по 17.12.2013р. у ТОВ „Єгаз-Сервіс" залишились несплаченими відсотки за користування кредитними коштами в сумі 164722,73 грн. за період з 21.01.2013р. по 20.10.2013р.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст. 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України уразі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Звідси, з огляду на норми закону, умови договору, видачу позивачем кредиту ТОВ „Єгаз-Сервіс", що підтверджується випискою по рахунку за період з 27.10.2011р. по 17.12.2013р., меморіальними ордерами №№34, 35 від 26.01.2011р., №37 від 27.01.2011р., №43 від 28.01.2011р., №45 від 03.02.2011р., який є непогашеним, в т.ч. у період, за який позивачем нараховано відсотки, за відсутності доказів їх стягнення в примусовому або погашення у добровільному порядку, є встановлена судом заборгованість ТОВ „Єгаз-Сервіс" перед позивачем в сумі 164722,73 грн. по процентам за користування кредитними коштами за період з 21.01.2013р. по 20.10.2013р.

За таких обставин, розглянувши позовну вимогу банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та застави за договорами застави від 25.01.2011р. та іпотеки від 25.01.2011р. в рахунок погашення заборгованості відповідача по кредитному договору №05/11 від 25.01.2011р., суд вважає, що вона підлягає задоволенню, з врахуванням наступних положень чинного законодавства, якими врегульовано правовідносини, що виникають із застави та іпотеки майна.

Згідно до ч.1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст.574 ЦК України).

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернуто стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Як то передбачено положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.7 Закону України „Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1, 3 ст.33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положення ст.35 Закону України „Про іпотеку" передбачають, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Частина 1 ст.39 Закону України „Про іпотеку" визначає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі ст.24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до положень п.п.1, 2, 4 ч.2 ст.25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

За приписами п.2 ч.1 ст. 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Таким чином, чинне законодавство України передбачає такий порядок стягнення з боржника за договором заборгованості, забезпеченої заставою, як звернення стягнення на заставлене цим боржником майно в спосіб, передбачений ст.ст.25, 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у зв'язку з чим, є обґрунтованими, правомірними та задовольняються судом заявлені позивачем позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.01.2011р., а також на предмет застави за договором застави від 25.01.2011р., укладеними між ПАТ „КБ „Інвестбанк" та ТОВ „Екооіл", посвідченими приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., а саме, нежитлове приміщення - автогазозаправочну станцію, загальною площею 13,4кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова,4/6, яке належить ТОВ „Екооіл"; газозаправний модуль, а саме: газозаправна колонка Шельф №3920, 2008 року випуску; насос „Гидровакум" BASEFA 02 ATEX 0015 Х, 2007 року випуску; місткість deltagaz, зав.№29596, 2008 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова,4/6, та належить ТОВ „Екооіл", на суму 164722,73 грн. простроченої заборгованості за відсотками за період з 21.01.2013р. по 20.10.2013р. за кредитним договором №05/11 від 25.01.2011р., встановивши спосіб реалізації предметів іпотеки та застави шляхом проведення прилюдних торгів.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд в повній мірі задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст.49 ГПК України відшкодовується судовий збір в сумі 3294,45 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Звернути стягнення на нежитлове приміщення - автогазозаправочну станцію, загальною площею 13,4кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова,4/6, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Екооіл" (65010, м. Одеса, вул. Новаторів, 9, кв.4, код 35404294); газозаправний модуль, а саме: газозаправна колонка Шельф №3920, 2008 року випуску; насос „Гидровакум" BASEFA 02 ATEX 0015 Х, 2007 року випуску; місткість deltagaz, зав.№29596, 2008 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова,4/6, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Екооіл" (65010, м. Одеса, вул. Новаторів, 9, кв.4, код 35404294) на суму 164722,73 грн. простроченої заборгованості за відсотками за період з 21.01.2013р. по 20.10.2013р. за кредитним договором №05/11 від 25.01.2011р., визначивши спосіб реалізації майна - нежитлового приміщення - автогазозаправочної станції, загальною площею 13,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова,4/6, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Екооіл" (65010, м. Одеса, вул. Новаторів, 9, кв.4, код 35404294) та газозаправочного модуля, а саме: газозаправна колонка Шельф №3920, 2008 року випуску; насос „Гидровакум" BASEFA 02 ATEX 0015 Х, 2007 року випуску; місткість deltagaz, зав.№29596, 2008 року випуску, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова,4/6, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Екооіл" (65010, м. Одеса, вул. Новаторів, 9, кв.4, код 35404294), шляхом проведення прилюдних торгів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Екооіл" (65010, м. Одеса, вул. Новаторів, 9, кв.4, код 35404294) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Інвестбанк" (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,2 Б, код 20935649) в особі Філії Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Приватбанк" у м. Одесі (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 45, код 20935846) 3294 (три тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 45 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.01.2014р.

Суддя Малярчук І.А.