Рішення

від 11.03.2009 по справі 55/12-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/12-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2009 р.                                                            Справа № 55/12-09

вх. № 293/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Задорожній Н.Г., Сергєєвої М.В.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Стандарт", м.Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайський харчовий комбінат "Ідеал", м. Первомайський      

про стягнення 40649,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-Стандарт", м.Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайський харчовий комбінат "Ідеал", м. Первомайський, 28603,20 грн. заборгованості, 5998,62 грн. пені, 3490,32 грн. штрафу, 493,08 грн. 3% річних, 2064,74 грн. інфляційних витрат та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № С 039-07/08 від 01.07.08 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 січня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16 лютого 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  16 лютого 2009 р. було відкладено розгляд справи на 03 березня 2009 р.

03 березня 2009 р. позивач надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що інших договорів  в усній чи письмовій формі, окрім договору № С 039-07/08 від 01.07.08 р., між сторонами не укладалось.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  03 березня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 11 березня 2009 р.

04 березня 2009 р. позивач в поярдку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 28603,20 грн. заборгованості, 3814,15 грн. пені, 3490,32 грн. штрафу, 476,77 грн. 3% річних, 2894,22 грн. інфляційних витрат та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

04 березня 2009 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Представники позивача у судовому засіданні підтримували уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники позивача  звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників позивача, судом встановлено наступне.

01 липня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-Стандарт", м.Харків (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Первомайський харчовий комбінат "Ідеал", м. Первомайський (далі відповідач) було укладено договір № С039-07/08, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати товар у власність відповідачу по найменуванням, у кількості і по цінам, зазначеним у накладних, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його. Пунктом 3.2 договору сторонами узгоджені умови розрахунку, який здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару. Пунктом 4.2 договору передбачено, що за порушення строків сплати за товар з відповідача стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості несплаченої суми за кожний день прострочення, а за прострочення  понад 30-ти каледнарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості несплаченої суми. Пунктом 7 договору передбачений строк його дії, а саме договір набуває чинності з 01 липня 2008 р. та діє до 31 грудня 2008 р. Якщо по закінченню терміна дії договору жодна сторона письмово не заявить  про розірвання, то договір автоматично пролонгується на той же термін, на тих же умовах.

 На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 46222,85 грн., що підтверджується видатковими накладними № № С-7/8-6 від 08.07.08 р.,  С-7/10-3 від 10.07.08 р., С-7/17-3 від 17.07.08 р.,  С-7/31-3 від 31.07.08 р., С-8/1-1 від 01.08.08 р., С-8/6-3 від 06.08.08 р.,  С-8/13-5 від 13.08.08 р.,  які підписані обома сторонами.

Судом встановлено, що в деяких видаткових накладних зазначений договір № С039-07/08 від 01.07.08 р., та в деяких зазначені рахунки-фактури, які були виставлені відповідачу до оплати (належним чином засвідчені копії яких додані позивачем до матеріалів справи).

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення за підписом директора товариства, в яких зазначив, що інших договорів  в усній чи письмовій формі, окрім договору № С 039-07/08 від 01.07.08 р., між сторонами не укладалось.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей ЯПВ № 470947/34 від 08.07.08 р., ЯПГ № 515701/38 від 10.07.08 р., ЯПГ № 515716/53 від 31.07.08 р.,ЯПГ № 515719/56 від 01.08.08 р.ЯПГ № 515723/60 від 06.08.08 р.,ЯПГ № 515726/63 від 13.08.08 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ  "ТК-Стандарт".

Таким чином, відповідач отримав вказаний товар, проте розрахувався за нього лише частково  на суму 17619,65 грн., що підтверджується витягами банку від 08.07.08 р., від 31.07.08 р., від 06.08.08 р., від 15.09.08. р., від 11.11.08 р., від 12.11.08 р., від 14.11.08 р., від 17.11.08 р., від 01.12.08 р., від 02.12.08 р..

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 28603,20 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, будучи належним чином повідомлений (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №502019/2) суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення коштів в сумі – 28603,20 грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене,  позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 2894,22 грн.  за прострочення виконання грошового зобов"язання   підлягає задоволенню як правомірна.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних  допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 475,82 грн., в решті заявленої вимоги  у сумі 0,95 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як вже було раніше зазначено, пунктом 4.2 договору передбачено, що за порушення строків сплати за товар з відповідача стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості несплаченої суми за кожний день прострочення, а за прострочення  понад 30-ти каледнарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості несплаченої суми.

Таким чином сторони, уклавши вказаний договір, як вже було вищезазначено чітко визначили порядок розрахунків- протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару та відповідальність  за порушення договірних зобов"язань стосовно строків оплати- у вигляді стягнення пені у розмірі 0,1% від вартості несплаченої суми за кожний день прострочення та при затримці оплати вартості понад 30 календарних днів покупець, крім пені, сплачує продавцеві штраф у розмірі 10% від вартості несплаченої суми.

Суд зазначає про те, що у відповідності до ст.627 ЦК України, в якій вказано: відповідно до ст.6 цього Кодексу  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору : сторони мають право врегулювавти ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов"яковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Враховуючи вимоги ст.526 ЦК України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, враховуючи неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань у відповідності до умов укладеного між сторонами договору № С 039-07/08 від 01.07.08 р., а саме відповідач повинен був здійснити розрахунок в строк протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару, проте і на теперешній час зобов"язання відповідачем  виконано неналежним чином в порушення вимог ст.629 ЦК України, враховуючи передбачену сторонами у договорі відповідальність у вигляді стягнення пені, а також враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань",  а саме те, що  пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 3806,74 грн. підлягає задоволенню. В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 7,41 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої. Позовна вимога про стягнення  штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у розмірі 3490,32 грн. підлягає задоволенню, як правомірна та обгрунтована (судом перевірено розрахунок штрафних санкцій).

Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмовою від позову, в частині стягнення з відповідача 2184,47 грн. пені та 16,31 грн. 3% річних, приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 627, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.78, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайський харчовий комбінат "Ідеал", м. Первомайський(64100, Харківська обл., м. Первомайський, увл. Залізнична, б. 76, код ЄДРПОУ 32643182, р/р 26004996105553 в ХФ "ПУМБ", МФО 350385) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Стандарт", м.Харків (61038, м. Харків, вул. Фісановича, буд. 6, код ЄДРПОУ 35478020, р/р № 260080139816 в ВАТ "Інпромбанку" м. Харкова, МФО 351878) 28603,20 грн. заборгованості, 3806,74 грн. пені, 3490,32 грн. штрафу, 475,82 грн. 3% річних, 2894,22 грн. інфляційних витрат,  392,70  грн. державного мита та 113,99 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 2184,47 грн. пені та 16,31 грн. 3% річних провадження у справі припинити на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

В решті заявленої вимоги про стягнення 0,95 грн. 3% річних та 7,41 грн. пені   відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 12 березня  2009 року.

Суддя