Рішення

від 13.01.2014 по справі 905/8690/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.2014 Справа № 905/8690/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Управління капітального будівництва Краматорського міськвиконкому (ідентифікаційний код 04011791)

до відповідача Приватного підприємства «Суна», м.Краматорськ (ідентифікаційний код 33792253)

про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів у розмірі 114360,51грн.

за участю представників:

від позивача: Максимова О.О. за довіреністю №02/4-7 від 10.01.2014р.,

від відповідача: Попадюк Ю.І. за довіреністю від 01.12.2013р.

В судовому засіданні 23.12.2013р.

оголошено перерву до 13.01.2014р.

на підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Позивач, Управління капітального будівництва Краматорського міськвиконкому звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства «Суна», м.Краматорськ про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів у розмірі 114360,51грн.

Ухвалою від 11.12.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/8690/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на завищення відповідачем вартості виконаних робіт на суму 114360,51грн. за договором підряду на капітальний ремонт №13/11 від 21.11.2011р., встановленого в ході ревізії Державної фінансової інспекції у Донецькій області фінансово-господарської діяльності підприємства позивача, у зв'язку із чим, у позивача виникли підстави вимагати повернення безпідставно отриманих грошових коштів.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду на капітальний ремонт №13/11 від 21.11.2011р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011р., акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2011р., підсумкової відомості ресурсів, розрахунків загальновиробничих видатків до локальних кошторисів, договірної ціни, локального кошторису №2-1-1, підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису №2-1-1, зведеного кошторисного розрахунку, платіжного доручення №39 від 09.12.2011р., претензії №02/4-377 від 05.11.2013р., акту Державної фінансової інспекції в Донецькій області №06-15-13/122 від 24.09.2013р., заперечень на акт ревізії фінансово-господарської діяльності №06-15-13/122 від 24.09.2013р., довідки Державної фінансової інспекції в Донецькій області №06-15-13/117 від 13.09.2013р., висновку на заперечення, листів №05-06-08-15/12742 від 29.10.2013р., №71 від 05.11.2013р.

20.12.2013р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності №06-15-13/122 від 24.09.2013р. не може слугувати належним доказом на підтвердження того, що роботи виконані неякісно або не в повному обсязі, чи з завищенням вартості таких робіт в справі про стягнення безпідставно набутих грошових коштів. Також зазначає, що перераховані позивачем грошові кошти відповідають вартості прийнятих без заперечень робіт по договору підряду, тому твердження позивача про зайвість їх перерахування є безпідставним та не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

21.11.2011року між Управлінням капітального будівництва Краматорського міськвиконкому (замовник) та Приватним підприємством «Суна» (підрядник) укладено договір №13/11 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору, виконання робіт по «Капітальному ремонту покрівлі житлового будинку №14 по вул.Миру, м.Миколаївка Донецької області» (розділ 1 Договору).

Відповідно, з огляду на обсяг прав та обов'язків сторін, встановлених договором, зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печатки підприємств, без складання протоколу розбіжностей. Сторони не надали суду доказів в підтвердження внесення у даний договір змін та доповнень, визнання договору недійсним у судовому порядку.

Строк дії договору передбачено сторонами у розділі 19, зокрема, згідно п.19.1. Договору строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Строк дії договору до 31.12.2011р. Договір набуває чинності з моменту його укладання.

Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору, і складає: 148520,64грн. у тому числі ПДВ (20%) - 24753,44грн.(п.3.1 Договору).

Сторонами договору підписані відповідні договірна ціна та локальний кошторис №2-1-1, які за відсутності посилання на конкретний договір як підставу їх складання, містять посилання та об'єкт, на якому виконуються роботи, що є тотожним об'єкту, капітальний ремонт якого проводився за умовами договору, тому, за відсутності заперечень сторін з цього приводу, суд вважає їх складеними згідно умов Договору.

За п.14.1. Договору приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.

Відповідно до п.13.2. Договору розрахунок за цим договором проводиться замовником не пізніше 30 днів після повного завершення виконаних робіт, визначених у п.1.1. цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, тобто після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт ф.КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт ф.КБ-3.

Між сторонами Договору у встановленому ним порядку підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в №1 за грудень 2011 року на загальну суму 147666,98грн. та відповідна довідка про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3, які містять посилання на Договір.

Відповідно, дані документи є належними доказами, які підтверджують факт виконання робіт за Договором.

Згідно платіжного доручення №39 від 09.12.2011р. позивачем повністю сплачені виконані роботи в сумі 147666,98грн.

У період з 27.06.2013 року по 17.09.2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління за період лютий - грудень 2009 року, 2010-2012роки та завершений період 2013 року, за результатами ревізії складено акт №06-15-13/122 від 24.09.2013 року.

В ході ревізії з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з позивачем за період з 01.02.2009 року по 01.07.2013 року проведена зустрічна перевірка ПП «Суна», за наслідками проведення якої складено довідку №06-15-13/117 від 13.09.2013 року.

11.09.2013 року комісією у складі представників сторін, з залученням представників Державної фінансової інспекції в Донецькій області, складено акт контрольного обміру робіт з капітального ремонту житлового будинку по вул.Мира, 14, м.Миколаївка.

У відповідності з актом №06-15-13/122 від 24.09.2013року(п.9 розділу 8 акту) за результатами зустрічної перевірки ПП «Суна» встановлено завищення вартості виконаних робіт внаслідок включення до акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в за грудень 2011р., що складений за наслідками виконання капітального ремонту на об'єкті: житловий будинок по вул.Мира, 14, м.Миколаївка, витрат з матеріалів на суму 114107,74грн. та витрат з експлуатації машин та механізмів на суму 252,77грн., які не підтверджені первинними документами.

За висновком Державної фінансової інспекції в Донецькій області, позивачем проведено відповідачу зайві виплати бюджетних коштів внаслідок безпідставного завищення вартості виконаних робіт через включення до вартості робіт вартості матеріалів та витрат з експлуатації машин та механізмів, які не підтверджені первинними документами, на загальну суму 206853,60грн., у тому числі за Договором в сумі 23 114360,51грн., відповідно вказана сума підлягає поверненню в Державний бюджет України.

Даний акт підписано начальником Управління з запереченнями з цього приводу, на які надано відповідний висновок Державної фінансової інспекції в Донецькій області.

Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області пред'явлено вимогу про усунення порушень №05-06-08-15/12742 від 29.10.2013року, де серед іншого, позивачу належить вжити заходи по відшкодуванню до державного бюджету зайво перерахованої суми ПП «Суна».

Позивач звернувся до відповідача з претензією №02/4-377 від 05.11.2013року, в якій, посилаючись на факти, які зазначені в акті №06-15-13/122 від 24.09.2013року, просить перерахувати грошові кошти, як безпідставно отримані.

В претензії зазначена загальна сума завищених витрат на матеріали, визначена у акті, за всіма договорами, які були укладені між сторонами у справі.

Вказана претензія одержана 05.11.2013 року, що підтверджено листом-відповіддю відповідача №71 від 05.11.2013р., копія кого міститься в матеріалах справи.

Предмет позовних вимог - стягнення на підставі ст. ст. 509,526, 629, 632, 837, 1212 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових котів у розмірі 114360,51грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» N 2939-XII від 26.01.1993 року (із змінами та доповненнями) головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

За приписами ст. 15 вказаного Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюється.

Відповідно до вимог діючого законодавства України акти перевірок, що здійснюються органами державного фінансового контролю, можуть використовуватися тільки для обґрунтування вимог відповідного контролюючого органу, за умови прийняття за ними рішення про застосування фінансових санкцій.

Довідка органу державного фінансового контролю чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Відповідно статті 627 Цивільного кодексу України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (частина 3 статті 632 Цивільного кодексу України ).

Згідно статті 843 Цивільного кодексу України , у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

У даному випадку правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору підряду, у якому сторони вільно на власний розсуд визначили обсяг робіт, що підлягають виконанню, їх вартість, порядок прийняття робіт.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника (ч. 3 ст.853 ЦК України).

На відповідача на підставі Договору був покладений обов'язок щодо виконання певного виду робіт, який виконаний відповідачем, що підтверджується відповідним актом виконаних підрядних робіт. Зокрема, замовник, підписавши акт без заперечень, прийняв роботу, виконану підрядником відповідно до Договору, не виявивши при прийнятті допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, у подальшому позивач не звертався до відповідача з листами, вимогами, не складав акти, що свідчили б про факт виконання робіт неналежної якості або невідповідність обсягу робіт фактично виконаного та заактованого.

Як встановлено судом, позивач повністю оплатив вартість виконаних відповідачем робіт.

Акт контрольного обміру від 11.09.2013року, що складався комісією у складі представників сторін, з залученням представників Державної фінансової інспекції в Донецькій області, з метою визначення відповідності фактичного обсягу виконаних робіт обсягу робіт, які передбачені актом, розбіжностей не виявив.

Акт Державної фінансової інспекції в Донецькій області №06-15-13/122 від 24.09.2013року не може впливати на умови укладеного між сторонами договору, обмежувати права і обов'язки сторін з приводу виконання зобов'язань за договором підряду і змінювати його умови, а також безпосередньо не може свідчити про порушення відповідачем зобов'язань за зазначеним договором, за відсутності інших доказів наведеного в акті порушення.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У даному випадку факти, які наведені у акті, не доведені будь-якими належними та допустимими доказами у справі.

Ніяких доказів відхилень від вартості або обсягу обумовлених договором виконаних відповідачем робіт та матеріалів, позивачем не представлено, перераховані позивачем кошти відповідають вартості прийнятих без заперечень робіт.

В якості правової підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір про оплатне виконання замовлення на капітальний ремонт будинку, а кошти, які Управління просить стягнути з ПП «Суна», отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Таким чином, посилання позивача на зазначену норму цивільного законодавства як на правову підставу позовних вимог, є неправомірним.

Така ж правова позиція міститься у постанові Верховного суду України у справі №5006/18/13/2012 від 22.01.2013року,а за приписами ст.111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Суд, виходячи з того, що факт виконання сторонами умов Договору підтверджено відповідними доказами у справі, правовідносини у сторін виникли саме на підставі виконаного сторонами договору і закінчення строку виконання сторонами їх договірних зобов'язань не змінює правової природи договірних зобов'язальних правовідносин, на підставі яких позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти, акт Державної фінансової інспекції не є ані первинним документом, ані висновком експертизи на підтвердження того, що роботи виконані неякісно або не в повному обсязі, завищення вартості таких робіт, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними належними доказами у справі, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

У відповідності до ст.49 ГПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 627, 629, 632, 837, 839, 843, 1212 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Управління капітального будівництва Краматорського міськвиконкому, м. Краматорськ Донецької області до відповідача, Приватного підприємства «СУНА» м. Краматорськ Донецької області про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 114360,51грн.

У судовому засіданні 13.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2014р.

Суддя Ю.В. Сич