Постанова

від 16.01.2014 по справі 801/5550/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2014 р. (11:52) Справа №801/5550/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., представника позивача - Травкіної Н.О., довіреність № б/н від 19.04.2013 року, представника відповідача - Яковлєва В.М., довіреність № 1468/9/10.02 від 29.11.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Шархинський кар'єр»

до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Шархинський кар'єр" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000852200 від 16.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 270877,50грн., у тому числі за основним платежем у сумі 216702грн., за штрафними санкціями у сумі 54175,50грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків акту перевірки відповідача в частині заниження позивачем податку на прибуток, що спростовується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення за суттю спору, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Враховуючи вищезазначені обставини, дослідивши надані докази у справі та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Публічне акціонерне товариство «Шархинський кар'єр» є юридичною особою (ідентифікаційний код 05467642), що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.60-61, т.1).

Посадовою особою відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку ВАТ "Шархинський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року, про що складено акт від 26.04.2013 року №572/22-00/05467642 (надалі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у тому числі у періодах: півріччя 2012 року на суму 90 698 грн., 9 місяців 2012 року на суму 102 003 грн., 2012 рік на суму 216 702 грн.

В акті перевірки було встановлено, що у періоді який перевірявся, а саме з 01.10.2012 року до 31.12.2012 року ПАТ "Шархинський кар'єр" завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, на загальну суму 1 031 916 грн., у тому числі у періодах: за 1 квартал 2012 року - 83 647 грн., за півріччя 2012 року - 431 897 грн., за 9 місяців 2012 року - 485729 грн., за 2012 рік 1 031 916 грн.

Встановлене у акті перевірки завищення витрат на суму 1 031 916 грн., що враховувалися позивачем при визначенні об'єкту оподаткування, складається з наступних сум:

1). 738 166 грн. - завищення витрат, пов'язане з ремонтом основних засобів, за рядком 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року. ПАТ "Шархинський кар'єр" проводив ремонт екскаваторів ЕКГ №1,2,3, на що були списані запчастини на вищевказану суму. Згідно даних податкового обліку балансова вартість екскаваторів ЕКГ №1,2,3 станом на 01.01.2012 року складає 0 грн.

На думку відповідача, показником, який має враховуватися при розрахунках, є сукупна балансова вартість усіх груп основних засобів. Фактично сукупна балансова вартість усіх груп основних засобів - не що інше, як підсумкова залишкова вартість об'єктів основних засобів, що амортизується. При цьому, відповідно до вимог П(С)БО 7 «Основні засоби» будь-які витрати на утримання (ремонт, реконструкція, модернізація тощо) потрібно ідентифікувати з конкретним об'єктом основних засобів і відповідним чином суму витрат більше 10 % відносити на збільшення балансової вартості конкретного об'єкта основних засобів, а не балансової вартості груп основних фондів.

2). 293 750,00 грн. - завищення витрат на придбання запчастин у контрагента ПП «Пан Буд» за рядком 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за період - півріччя 2012 року. Дані обставини обґрунтовуються тим, що попередньою документальною позаплановою виїзною перевіркою (акт від 07.11.2012 року №937/23/05467642) встановлено вчинення ПАТ "Шархинський кар'єр" правочинів із ПП «Пан Буд», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Даною перевіркою було знято суми податкового кредиту за контрагентом ПП «Пан Буд», а списання запчастин було проведено у квітні 2012 року, у зв'язку із чим сума витрат на придбання запчастин завищена у складі собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2 кварталі 2012 року на суму 293 750 грн.

На підставі акту перевірки посадовою особою відповідача винесено податкове повідомлення-рішення №0000852200 від 16.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 216 702 грн., за штрафними санкціями - 54 175,5 грн.

Вирішуючи питання про правомірність висновків акту перевірки в частині завищення позивачем витрат на суму 1 031 916 грн. , суд виходив із такого.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, який набрав чинність з 01.01.2011р., а щодо податку на прибуток з 01.04.2011р.) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.8 ст.138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, яка включає амортизацію виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, та відповідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Таким чином, необхідним є дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, які фіксують спірні господарські операції.

Розглянувши обґрунтованість висновків акту перевірки за першим епізодом щодо завищення витрат, пов'язаних з ремонтом основних засобів на суму 738166 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, судом встановлено таке.

В бухгалтерському обліку ПАТ "Шархинський кар'єр" станом на 01.01.2012 року у складі основних засобів обліковуються екскаватори ЕКГ-4,6 №1, №2, №3, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів за формою ОЗ-6 та даними регістрів бухгалтерського обліку - оборотньо-сальдової відомості по бухгалтерським рахункам 10 «Необоротні активи» та 131 «Знос необоротних активів» за 2012 року. (а.с.145-147, т.1, а.с.48, 64, т.2).

Відповідно до актів за витратами матеріалів та інших матеріальних цінностей (а.с.95-112, т.1) та актів списання №СпТ000003 від 31.01.2012 року, № СпТ000046 від 29.02.2012 року, № СпТ000063 від 31.03.2012 року, № СпТ000065 від 31.03.2012 року, № СпТ000103 від 30.04.2012 року, № СпТ000125 від 31.05.2013 року, № СпТ000144 від 30.06.2012 року, № СпТ000168 від 31.07.2012 року, № СпТ000192 від 31.08.2012 року, № СпТ000232 від 28.09.2012 року, № СпТ000252 від 31.10.2012 року, № СпТ000311 від 30.11.2012 року, № СпТ000278 від 30.11.2012 року, № СпТ000312 від 31.12.2012 року (а.с.123-136, т.2), ПАТ "Шархинський кар'єр" списав запчастини на ремонт екскаваторів ЕКГ -4,6 №1, №2, №3 на загальну суму 712 867,11 грн. за період з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року.

В акті перевірки зазначено, що сума списаних на ремонт екскаваторів запчастин складає 738 166 грн.

Суд погоджується з виносками судового експерта, що розбіжності між даними бухгалтерських документів та даними акту перевірки в сумі 25 298,89 грн. пов'язані із тим, що у перелік списаних запчастин податковою у акті перевірки помилково двічі включений «підшипник сідловий в зборці» у кількості 2 шт. на суму 25 300,00 грн., що призвело до завищення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у оскаржуваному рішенні у розмірі 5313 грн.

Згідно податкової декларації на прибуток підприємства за 2012 рік ПАТ "Шархинський кар'єр" до складу витрат операційної діяльності, що враховується по рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» включило суму 29 527 430 грн. за період 01.01.2012 до 31.12.2012 року.

Відповідно до довідки за вих. №405/2 від 04.11.2013 року ПАТ "Шархинський кар'єр" відобразив суму витрат, пов'язану з ремонтом екскаваторів №1,2,3 за період з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року у складі витрат операційної діяльності у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за рядком 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 712 867 за період з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року.

Відповідач проти факту відображення вищевказаних витрат у рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у податкових деклараціях не заперечує, оскільки вважає саме необґрунтованим включення даних сум з підстав того, що балансова вартість екскаваторів №1,2,3 в податковому обліку ПАТ "Шархинський кар'єр" станом на 01.01.2012 року складає 0,00 грн., а будь-які витрати на утримання потрібно ідентифікувати з конкретним об'єктом основних засобів і відповідним чином суму витрат більше 10 % відносити на збільшення балансової вартості конкретного об'єкта основних засобів, а не балансової вартості груп основних засобів.

Проте, суд не погоджується з даними висновкам відповідача, з огляду на таке.

Згідно п.146.12 ст.146 ПК України, сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Таким чином, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів загальновиробничого призначення включаються до складу загальновиробничих витрат, які у свою чергу, включаються до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка враховується для визначення об'єкту оподаткування платника податку у складі витрат операційної діяльності згідно пп.138.1.1 п.138.1. ст.138 ПК України, але з урахуванням обмежень, встановлених п.146.12 ст.146 ПК України.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку Н10 «Основні засоби (податковий облік)» за 2012 рік балансова вартість всіх груп основних засобів позивача станом на 01.01.2012 становить 57 996 282,50 грн., що відповідає даним, відображеним у графі 1 таблиці 2. «Витрати на ремонт та поліпшення основних засобів відповідно до пункту 146.12 статті 146 розділу ІІІ Податкового кодексу України» Додатку АМ до податкової декларації на прибуток підприємств за 2012 рік ПАТ "Шархинський кар'єр" (а.с.14-21, т.2).

Виходячи з цього та відповідно до обмежень, встановлених п. 146.12 ст.146 Податкового кодексу України, ПАТ "Шархинський кар'єр" до складу витрат у 2012 році мав право віднести витрати, що пов'язані з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у розмірі 5 799 628 грн. (57 996 283 х10%).

У податковій звітності за даними графи 2 таблиці 2 Додатку АМ до податкової декларації на прибуток підприємства за 2012 рік ПАТ "Шархинський кар'єр" відобразив суму ліміту витрат на ремонт та поліпшення на звітний (податковий) рік в розмірі 5 799 628грн., а також суму, що враховується до складу витрат звітного періоду в розмірі 4 086 157 грн., що є обґрунтованим і відповідає вимогам п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України.

Висновком судово-економічної експертизи №11/13 від 02.12.2013р. підтверджуються витрати позивача на ремонт основних засобів за 2012рік в сумі 4 086 157 грн. (стор.13 експертного дослідження).

Таким чином, позивачем не перевищені встановлені п.146.12. ст.146 ПК України обмеження щодо сум витрат на ремонт та поліпшення об'єктів основних фондів у 2012році, оскільки включена позивачем сума у розмірі 4 086 157 грн. є меншою аніж 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Слід також зазначити, що податковим законодавством не встановлена залежність суми витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, від вартості конкретного об'єкту основних засобів у разі, якщо такі витрати здійснюються у межах 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно пп.14.1.9 п.14.1 ст.14 ПК України балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Відповідно до п.144.1 ст.144 ПК України амортизації підлягають, зокрема, витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Згідно п.146.11 ст.146 ПК України первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат (п.146.12 ст.146 ПК України).

Вимоги п.144.1 ст.144, п.146.11, п.146.12 ст.146 ПК України є узгодженими між собою та вимагають амортизувати витрати на проведення ремонту, які перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації на початок звітного року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу.

При цьому, ПК України не встановлена залежність суми витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням, від вартості конкретного об'єкту основних засобів, якщо такі витрати здійснюються у межах 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів.

У разі ж перевищення 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації на початок звітного року, з'являється зв'язок витрат на поліпшення з конкретним об'єктом основних засобів.

З огляду на викладене, висновки акту перевірки в частині того, що витрати на ремонт екскаваторів ЕКГ №1,2,3 в сумі 712867 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року потрібно було відносити на збільшення балансової вартості конкретного об'єкта основних засобів, що підлягають амортизації, а не відображати у складі витрат є необґрунтованими.

Розглянувши обґрунтованість висновків акту перевірки за другим епізодом щодо завищення позивачем витрат на придбання запчастин у контрагента ПП «Пан Буд» на суму 293 750 грн. за період півріччя 2012 року судом встановлено таке.

10.02.2012 року між ПП «Севелітстрой» (Боржник) та ПП «Пан Буд» (Новий боржник) укладено договір переводу боргу №78, відповідно до якого Боржник переводить, а Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань Боржника згідно договору №347 від 16.07.2010 року, згідно акту звірки ПАТ «Шархинський кар'єр» на суму 300000 грн. з ПДВ. (а.с.84, т.1).

Відповідно до п.4 Договору з моменту набрання чинності цього договору, Новий боржник приймає на себе зобов'язання Боржника.

Згідно платіжних доручень від 07.03.2012 року №304, від 14.03.2012 року №338, від 16.03.2012 року №383, від 24.02.2012 року №246 позивач перерахував гроші в безготівковому порядку ПП «Пан Буд» за товарно-матеріальні цінності на загальну суму 68500,00 грн., у тому числі ПДВ 11416,67 грн. (а.с.81-84, т.2).

У березні 2012 року ПП «Пан Буд» в рахунок погашення вищезазначеної дебіторської заборгованості поставив товарно-матеріальні цінності ПАТ «Шархинський кар'єр» на загальну суму 352 500,00 грн., у тому числі сума без ПДВ - 293 750,00 грн., ПДВ 58750,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №245 від 07.03.2012 року, №354 від 14.03.2012 року, №364 від 16.03.2012 року, №380 від 27.03.2012 року (а.с.85-87, 206, т.2).

Залишок заборгованості ПАТ «Шархінський кар'єр» перед ПП «Пан Буд» в сумі 16000 грн. (368 500,00 грн. - 352 500,00 грн.) був переведений ПАТ «Шархинський кар'єр» згідно договору переводу боргу №134 від 27.03.2012 року, укладеному між ПП «Пан Буд» (Боржник), ТОВ «Мега Торг» (Новий боржник) та ПАТ «Шархинський кар'єр» (Кредитор) (а.с.92, т.2).

Відповідно до п.1.1 Договору Первинний боржник переводить, а Новий боржник приймає на себе зобов'язання по виконанню договору постачання №347 від 16.07.2010 року, укладеного між ПАТ «Шархинський кар'єр» та Первинним боржником.

Відповідно до п.1.2 Договору сума боргу, що переводиться, складає 161 000,00 грн.

Як вбачається із висновку експерта в бухгалтерському обліку вказаний перевід боргу за договором №134 від 27.03.2012 року відображений у журналі-ордеру по бухгалтерському рахунку 3711 «Розрахунки по авансам виданим (в національній валюті) за дебетом у кореспонденції ї кредитом бухгалтерського рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» методом «сторно» у квітні 2012 року на суму - 16000 грн. та на суму - 145000 грн., що складає загальну суму 161000 грн.

За даними журналів-ордерів по бухгалтерським рахункам 3711 «Розрахунки по авансам виданим (в національній валюті) та 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по операціям, що були предметом перевірки відповідача, заборгованість між ПАТ «Шархинський кар'єр» та ПП «Пан Буд» на загальну суму 352500 грн. відсутня. (а.с.80, 88, 91 т.2).

Оприбутковані у квітні 2012 року від ПП «Пан Буд» товарно-матеріальні цінності (запчастини) на суму без ПДВ - 293750,00 грн. списані у виробництво у зв'язку із проведенням ремонту основних засобів в загальній сумі 107 083,34 грн. за період квітень-листопад 2012 року, що підтверджується актами на списання товарно-матеріальних цінностей №Спт-000103 від 30.04.2012 року, №Спт-000125 від 31.05.2012 року, №Спт-00252 від 31.10.2012 року, №Спт-0278 від 30.11.2012 року, актами по витратам матеріалів та інших матеріальних цінностей (а.с.95-112, 142-144, т.1, а.с.127-128, 133, 135, т.2)

Відповідно до Журналу-ордеру та відомості по бухгалтерському рахунку 207 «Запасні частини», із загального обсягу придбаних у постачальника ПП «Пан Буд» запчастин в сумі 293750,00 грн. залишок невикористаних запчастин станом на 31.12.2012 року склав 186 666,66 грн. (293 750,00 грн. - 107 083,34 грн.).

Судом перевірено зміст зазначених документів та їх відповідність вимогам законодавства, що ставляться до документів первинного бухгалтерського обліку. Порушень щодо порядку їх оформлення, зазначення реквізитів та інших даних згідно із Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку судом не встановлено. Зазначені документи відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Слід також зазначити, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та необхідні для віднесення певних сум до витрат, не є безумовною підставою для формування витрат, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

При цьому надані до матеріалів справи документи свідчать, що податковий орган не довів невідповідність відомостей долучених до матеріалів справи документів фактичним обставинам та неотримання позивачем від свого контрагента товарів, невикористання нього у власній господарській діяльності.

Жодна норма законодавства не ставить у залежність формування витрат платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано суду доказів, які б вказували на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ПП «Пан Буд», зокрема доказів умисного укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, доказів не використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача одержаних ПП «Пан Буд» товарів (робіт, послуг). Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

До матеріалів справи залучено також ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року у справі №2а-13617/12/0170/7, якою встановлено, що акт перевірки від 07.11.2012 року №937/23/05467642, на який посилається відповідач у перевіряємому акті перевірки, не містить посилань на таки факти та не доводить умислу ПАТ «Шархинський кар'єр» на порушення публічного порядку, зміст правочинів позивача не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників та спрямовані на настання правових наслідків.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно тим, що угоди позивача не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновок акту перевірки щодо завищення позивачем витрат на придбання запчастин у контрагента ПП «Пан Буд» на суму 293 750 грн. за період півріччя 2012 року є необґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування та заниження податку на прибуток, що підлягає сплати до бюджету на суму 216 702 грн., суд відхиляє їх, як необґрунтовані, а відтак позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000852200 від 16.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 216 702 грн., за штрафними санкціями - 54 175,5 грн. є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2294,00 грн., які сплачені до бюджету згідно до платіжного доручення №1118 від 14.06.2013 року підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.01.2014 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 21.01.2014 року.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове податкового повідомлення-рішення №0000852200 від 16.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 216 702 грн., за штрафними санкціями - 54 175,5 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Шархинський кар'єр" (ідентифікаційний номер 05467642) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.