Рішення

від 26.03.2009 по справі 20/53/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/53/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.09                                                                          Справа №  20/53/09

Суддя   Гандюкова  Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Спільного українсько-німецького підприємства “Саксонія ГмбХ”, м.Запоріжжя

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал-Січ”, м. Запоріжжя   

про стягнення суми  1768,92 грн.

                                                                                                              Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача   –  Заіка О.І. (дов.№ б/н від 25.06.2008 р.);

Від відповідача –не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

          Заявлений позов про стягнення суми 1523,89грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, суми 245,03грн. пені, всього суми1768,92грн.

          Ухвалою господарського суду від 03.02.2009р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/53/09, судове засідання  призначено на 05.03.2009р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи  відкладено на 26.03.2009р.

          26.03.2009р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

 Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та з урахуванням обґрунтування позовної заяви, викладеному у заяві від 26.03.2009р., просить стягнути з відповідача суму 1523,89 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції (із них 1068,65грн. основний борг), та суму 245,03 пені за період з 23.01.2008р. по 22.01.2009р. Позовні вимоги обґрунтовані умовами договору №60 від 06.06.2006р., ст.ст.525,526, 527,610,612,625 ЦК України, ст.ст.173,193, 216 ГК України,  ст.3 Закону України “Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”.  

  Відповідач у  судові засідання не з'явився, про причини  неявки суд не повідомив, відзиву не надав.  Про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану у позовній заяві та в ЄДРПОУ (згідно з довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області).

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.  

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

        06.06.2006р. між Спільним українсько-німецьким підприємством “Саксонія ГмбХ”

(Орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Індустріал-Січ” (суборендар, відповідач) укладений договір суборенди №60, відповідно до умов якого  позивач передав, а відповідач прийняв в строкове користування нежитлове приміщення загальною площею 23,2 кв.м. за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 111А.

Згідно з п.1.5 на умови договору поширюються вимоги Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, а також норми Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України.

Відповідно до п.п.2.3,2.4 договору  після закінчення  дії договору або у випадку дострокового розірвання суборендар зобов'язався протягом 5 календарних днів повернути приміщення по акту приймання-передачі. Приміщення вважається повернутим орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Зобов'язання  по складанню акту покладено на сторону, яка передає приміщення іншій стороні договору.

Згідно з п.п.3.2,3.3.,3.4,3.6,3.7 договору суборендна плата за перший місяць оренди становить 38,70грн без ПДВ. Розмір суборендної плати  за кожний наступний місяць розраховується шляхом корегування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця. Крім суборендної плати суборендар оплачує експлуатаційні витрати і комунальні послуги: експлуатаційні послуги сплачуються відповідно до займаної площі із розрахунку 30грн. за 1кв.м. без ПДВ. Фактичні витрати за комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, опалення, вентиляція, послуги зв'язку, санітарне обслуговування та інші послуги) сплачуються відповідно до додатку №3. Суборендна плата, експлуатаційні витрати, комунальні витрати перераховуються суборендарем на рахунок орендаря щомісячно, але не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату, який може бути переданий під розпис або відправлений поштою. У випадку закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання суборендна плата, експлуатаційні витрати, комунальні витрати перераховуються суборендарем по день фактичної передачі нежилих приміщень орендарю по акту приймання-передачі.

Відповідно до п.10.1 договір  діє до 01.06.2007р.

Матеріали справи свідчать, що сторонами підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого відповідач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 23.2 кв.м..  Акту приймання-передачі приміщення з оренди не надано.

За період з 01.08.2006р. по 22.12.2006р. відповідачу згідно з рахунками-фактурами було нараховано суму 4410,65грн. суборендної плати, експлуатаційних витрат та витрат на відшкодування комунальних послуг. Відповідач сплатив за цей період суму 3342грн., що підтверджується реєстрами кредитових платежів. Факт надання послуг підтверджується, зокрема, актами здачі –приймання робіт (надання послуг), долученими до матеріалів справи. Як вбачається із розрахунку позивача, фактично борг у розмірі 1068,65грн. складається з частини боргу за жовтень 2006р., а також нарахованих комунальних послуг за листопад та грудень 2006р.

         Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.  Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

           Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перевіривши розрахунок, суд встановив, що сума основного боргу, яка заявлена до стягнення за вказаний період,  нарахована  позивачем  вірно.  

Доказів перерахування заявленої до стягнення суми 1068,65грн. основного боргу відповідач не надав. Таким чином,  позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.   

Позивач також просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 455,24 грн. за період з січня 2007р.по грудень 2008р. включно  та пеню у розмірі 245,03 грн. за період з 23.01.2008р. по 22.01.2009р.    

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем грошових зобов'язань суд вважає доведеним,  розрахунок збитків від інфляції здійснено позивачем вірно, тому вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.           

Із змісту ст.ст.610,611 ЦК України слідує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.  Згідно з  ст.549 ЦК України неустойка, видом якої є пеня, це грошова сума або інше майно, які боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

 Відповідно до п.8.2 договору суборенди №60 суборендна плата, сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню з нарахуванням пені у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (включаючи день оплати), але не більше потрійної ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.   

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що пеня нарахована за період  з 23.01.2008р. по 22.01.2009р., тобто за 366 днів. В той же час, зобов'язання відповідачем було порушено у жовтні, листопаді та грудні 2006р.

Суд вважає, що з урахуванням положень до ч.6 ст.232 ГК України, оскільки інше не встановлено законом або договором, позовні вимоги задоволенню не підлягають.  

На підставі викладеного, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне покласти повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал-Січ” (69095, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 111-А, код ЄДРПОУ 33210810, п/р 26007001147001 в ЗДАТ “ІНДЕКС-БАНК”, МФО 313861) на користь Спільного українсько-німецького підприємства “Саксонія ГмбХ”  (69095, м.Запоріжжя, пр.Леніна,111-А, код ЄДРПОУ 19364710, МФО 313623, п/р 26004976712373 в ЗФ ПУМБ м.Запоріжжя) суму 1068 грн. 65 коп. основного боргу, суму 455 грн. 24 коп. втрат від інфляції, суму 102  грн. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

                                Суддя                                                                   Л.П. Гандюкова

            Рішення господарського суду набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.   Рішення оформлено і підписано у повному обсязі  06.05. 2009 р.