Рішення

від 03.04.2009 по справі 22/115/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/115/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.09                                                                          Справа №  22/115/09

   Скиданова Ю.О.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток” (пошт. адреса: 03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4; юр. адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86-а)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Тріосервіс”, (69035, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 61/10)

про стягнення 60367,17 грн.

                                                                                                                  Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Остапенко С.Л. –довіреність б/н від 24.12.2008р.

від відповідача: не прибув

Заявлені позовні вимоги про стягнення 60367,17 грн., які складаються з: 59085,60грн. –основного боргу, 145,39грн. –3% річних, 1136,18грн. –пені за Договором № 083/08 від 01.06.2008 р. про купівлю-продаж пального та його відпуск за електронною карткою.

Ухвалою суду від 03.02.2009 р. порушено провадження у справі № 22/115/09, судове засідання призначено на 19.03.2009 р.

Ухвалою суду від 19.03.2009р., у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладався до 03.04.2009р.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 03.04.2009р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 58885,60грн. основного боргу, 145,39грн. –3% річних, 1136,18грн. –пені за Договором № 083/08 від 01.06.2008 р. про купівлю-продаж пального та його відпустку за електричною карткою.

Крім того, позивач надав клопотання, яким просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення 500,00грн. Своє клопотання мотивує тим, відповідач частково погасив суму основного боргу в розмірі 500,00грн. У підтвердження надав суду виписку банку від 11.02.2009р. (копія в матеріалах справи).

Розглянувши заяви позивача, суд дійшов висновку, що заяви відповідають вимогам ст. 22, 28  ГПК України, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, а тому судом приймаються до розгляду.

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 03.04.2009р. не прибув, проти позову не заперечив, письмовий відзив на позов, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про причини можливої неявки уповноваженого представника суд не попередив. Заяв про розгляд справи у відсутності представника відповідача до суду не надходило. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвал суду від 03.02.2009р. та 19.03.2009р.

Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань”, затверджених наказом Міністерства зв'язку України № 115 від 05.08.1994р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994 р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати  - між районними центрами області - три дні.

При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення  збільшується на один день.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України  № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідач у справі № 22/115/09 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, його справи повинні вести його органи, керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка сторін чи їх представників в судове засідання не звільняє від  виконання вимог суду, викладених в попередніх  ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 03.04.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності,  суд встановив, що 01 червня 2008 року між ТОВ “УТН-Восток” (надалі позивач) та ТОВ  “Тріосервіс”(надалі - відповідач) був укладений договір купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою № 083/08 (надалі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору позивач зобов'язався передати певну кількість пального у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити за нього певну грошову суму на умовах Договору.

На виконання умов Договору позивачем було здійснено відпуск товару відповідачу на загальну суму 499230,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № Z04-77823 від 03.07.2008р. на суму 450грн.,  № Z04-81438 від 31.07.2008р. на суму 71627,80 грн., № Z 04-83901 від 29.08.2008р. на суму 168566,80 грн., № Z04-84067  від 08.09.2008р. на суму 45,00 грн., № Z04-86560 від 30.09.2008р. на суму 190341,36 грн., № Z04-89440 від  31.10.2008р. на суму 68199,64грн. (копії в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.3. Договору в разі якщо відповідачем обрана лімітна схема відпуску пального він зобов'язується здійснювати остаточні розрахунки за пальне, що було фактично отримане протягом одного календарного місяця на підставі даних, щодо його вартості та кількості, що зазначені у видаткових документах (або у рахунках на сплату товару, що були надані у відповідності до умов цього договору) та у чеках терміналів, формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС. Остаточний розрахунок здійснюється відповідачем протягом 10 календарних днів місяця, що йде наступним за розрахунковим.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На день звернення позивача з позовом до суду за відповідачем рахувалася заборгованість в розмірі 58885,60грн.

У зв'язку із частковим погашенням відповідачем основного боргу в сумі 500,00грн. після направлення позову до суду, що підтверджується банківською випискою від 11.02.2009р. (копія в матеріалах справи), в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

В матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків станом на 27.03.2009р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача. Відповідно до акту звіряння станом на 27.03.2009р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 58385,60грн. (копія в матеріалах справи).

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 58385,60грн.

Також позивачем  заявлено вимогу про стягнення 3% річних в сумі 145,39грн.з а період часу з 10.12.2008р. по 08.01.2009р.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь  час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та  встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 1136,18грн. пені за період часу з 10.12.2008р. по 08.01.2009р.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

п. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 10.1 Договору, який передбачає, що у разі несвоєчасної сплати вартості пального, у відповідності до п. 4.1., 4.2., 8.3, 8.4 договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несвоєчасної сплати або несплати, від несвоєчасно сплаченої або несплаченої суми, що зазначена у відповідних рахунках, або від суми заборгованості, що встановлюється на підставі видаткових документів або у чеках терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товару з АЗС, у відповідності до п. 4.3. договору, за кожен день такої несвоєчасної сплати або несплати.

Відповідно до розрахунку  позивача сума пені за вказаний період складає 1136,18грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі  викладеного позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов  задовольнити частково.

         2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тріосервіс”, (69035, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 61/10, р/р 2600239304446 в Дирекції АБ “Діамант” м. Запоріжжя, МФО 320854, код ЄДРПОУ 35763690) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток” (пошт. адреса: 03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4; юр. адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Майська, 81-а, р/р 26004310029901 в ЗФ АКБ “Південний”, МФО 313753, код ЄДРПОУ 32183378 ) 58385(п'ятдесят вісім тисяч триста вісімдесят п'ять)грн. 60 коп. основної заборгованості; 145(сто сорок п'ять)грн. 39 коп. 3% річних; 1136(одна тисяча сто тридцять шість)грн.. 18 коп. –пені; 601(шістсот одна)грн. 67коп. державного мита; 117(сто сімнадцять)грн. 60коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В частині стягнення 500,00грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення  десятиденного  строку  з дня  його  підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.04.2009р.

               Суддя                                                   Ю.О. Скиданова