Постанова

від 13.01.2014 по справі 806/4988/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2014 р. Житомир

справа № 806/4988/13-a

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Стралківської К.П.,

за участю:

представника позивача - Полохіної Т.М. (за довіреністю №1 від 15.07.2013 р.);

представника відповідача - Біляченка М.В. (за довіреністю від 05.08.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005282202 та №0005272202 від 02.07.2013 р.,-

встановив:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0005272202 від 02.07.2013 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі розміром 202229грн., з яких 161783 грн. - основний платіж, а 40446 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0005282202 від 02.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 105853 грн., з яких 94067 грн. - основний платіж, а 11786 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність донарахування контролюючим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств за податковими повідомленнями-рішеннями від 02 липня 2013 року за №0005272202 та №0005282202. Вказані рішення прийняті на підставі акта планової виїзної документальної перевірки від 14.06.2013 р. №584/22-2/37055830/0110 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.07.2010 р. по 31.12.2012 р.

Перевіркою було встановлено, що позивачем порушено вимоги вимог п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 94067 грн., у тому числі за II-III квартал 2011 року у сумі 14952 грн., II-IV квартал 2011 року у сумі 46924 грн., за І квартал 2012 року у сумі 47143 грн.

Окрім того в акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 161783 грн., у тому числі: за вересень 2011 року на суму 13002 грн.; за листопад 2011 року на суму 41494 грн.; за грудень 2011року на суму 25956 грн.; за січень 2012 року на суму 7700 грн.; за лютий 2012 року на суму 32104 грн.; за березень 2012 року на суму 41527 грн.

Зазначає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими, спростовуються нормами податкового законодавства та даними бухгалтерського і податкового обліку позивача. Відповідачем не враховано наявні на підприємстві первинні документи, якими спростовуються факти порушень. Вказані документи надавались податковому органу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просила їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що перевіркою встановлено, що позивачем було включено до складу витрат (рядок 05.1 Декларацій "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" та додатку СВ до рядка 05.1 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства показників) витрати по товарах (роботах, послугах) отриманих від ПП "Єпраксія" за період 2-4 квартали 2011 року по 1 квартал 2012 року у загальній сумі 94067 грн.

Окрім того, позивачем було включено до складу податкового кредиту (рядок 10.1 Декларацій „Податковий кредит з придбання товарів (послуг) та основних фондів з податком на додану вартість на митній території України") ПДВ з вартості товарів (робіт, послуг) отриманих від ПП "Єпраксія" у сумі 161783 грн.

В той же час, за результатами аналізу даних податкової звітності ПП "Єпраксія" та відповідно даних інформаційних систем ДПІ у Житомирському районі, встановлено: відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності та поставки товару. Окрім того, у ПП "Єпраксія" відсутні об'єкти оподаткування з податку на прибуток та з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період, що перевірявся (з моменту створення), які підпадають під визначення згідно з Податковим кодексом України.

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що згідно з постановою старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Миколаївській області старшим лейтенантом податкової міліції Гупаленко В.Р. від 23.05.2012 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за фактом створення фіктивного підприємства ПП "Єпраксія" з метою прикриття незаконної діяльності за ч.1 ст.205 КК України.

Окрім того, відповідач зазначає, що позивачем, не надано, а перевіркою не встановлено документів, оформлених відповідно з вимогами чинного законодавства, що не надає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, оскільки на підприємстві відсутні будь-які акти приймання-передачі товару, товарно- транспортні накладні з відмітками про передачу товару від ПП "Єпраксія" (код ЄДРПОУ 32543238).

З огляду на викладене, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятими відповідно до норм чинного податкового законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" (далі - ТОВ "Автотрак Центр") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 37055830, перебуває на податковому обліку у Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ).

Відповідачем здійснено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.07.2010 р. по 31.12.2012 р., за наслідками якої складено акт від 14.06.2013 р. №584/22-2/37055830/0110 (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог:

- п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 94067 грн., у тому числі за II-III квартал 2011 року у сумі 14952 грн., II-IV квартал 2011 року у сумі 46924 грн., I квартал 2012 року у сумі 47143грн.;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 161783 грн., у тому числі за вересень 2011 року на суму 13002 грн., за листопад 2011 року на суму 41494 грн., за грудень 2011 року на суму 25956 грн., за січень 2012 року на суму 7700 грн., за лютий 2012 року на суму 32104 грн., за березень 2012 року на суму 41527 грн. (т.1 а.с.22-75).

02 липня 2013 року, на підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0005272202 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі розміром 202229грн., з яких 161783 грн. - основний платіж, а 40446 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0005282202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 105853 грн., з яких 94067 грн. - основний платіж, а 11786 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.20, 21).

Позивач не погоджується та просить визнати нечинними та скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що ТОВ "Автотрак Центр" ("Замовник") укладено з ПП "Єпраксія" ("Перевізник") договір №10-10ж від 01.11.2011 р. про надання транспортних послуг, згідно з умовами якого "Перевізник" зобов'язується надавати послуги з перевезення вантажу "Замовника", а "Замовник" - надавати своєчасно для перевезення вантаж "Перевізнику" та сплачувати грошові кошти "Перевізнику" за надані послуги.

Виконання вказаного договору підтверджується: актом №ОУ-00001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2012р.; товарно-транспортною накладною, податковою накладною №17 від 31.01.2012 р.; актом №ОУ-0000700 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.12.2011 р.; товарно-транспортною накладною, податковою накладною №23 від 28.12.2011 р.; рахунком-накладною №00700 від 01.12.2011 р.; актом №ОУ-00006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.02.2012 р.; податковою накладною №6 від 03.02.2012 р.; рахунком-накладною №0006 від 20.01.2012 р.; актом №ОУ-00048 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.03.2012 р.; податковою накладною №20 від 22.03.2012 р.; рахунком-накладною №0050 від 01.03.2012 р. (т.1 а.с.191-212).

Окрім того, ТОВ "Автотрак Центр" ("Покупець") укладено з ПП "Єпраксія" ("Продавець") договір поставки №2-10ж від 19.07.2011 р.. Згідно з п.1.1 Договору "Постачальник" зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти "Покупцю" (передавати у власність) визначений цим Договором товар, а "Покупець" зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, приймати названий товар та оплачувати його. Відповідно до п.1.2 Договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна за одиницю товару визначаються в рахунках-фактурах та остаточно узгоджується у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною Договору.

Виконання вказаного договору підтверджується: видатковою накладною №РН-000010 від 30.01.2012 р.; податковою накладною №16 від 30.01.2012р.; рахунком-накладною №00010 від 21.01.2012 р., товарно-транспортними накладними, що засвідчує факт перевезення; видатковою накладною №РН-0000025 від 11.11.2011 р. на продаж токарного станку DRILL PRESS мод.ІК62 з.н.6258888 та станку свердлильного вертикального; податковою накладною №7 від 10.12.2011 р.; рахунком-накладною №00701 від 10.12.2011р.; видатковою накладною №РН-0000129 від 11.11.2011 р. на продаж запасних частин та деталей; податковою накладною №5 від 11.11.2011 р.; рахунком-накладною №00688 від 11.11.2011 р.; видатковою накладною №РY-0000014 від 10.11.2011 р. на продаж запасних частин та деталей; податковою накладною №4 від 10.11.2011 р.; рахунком-накладною №00689 від 01.11.2011 р.; видатковою накладною №РН-000043 від 16.03.2012 р. на продаж запасних частин та деталей; податковою накладною №17 від 16.03.2012 р.; рахунком-накладною №00044 від 16.03.2012 р.; видатковою накладною №РН-000027 від 02.03.2012 р. на продаж запасних частин та деталей, масла; податковою накладною №4 від 02.03.2012 р.; рахунком-накладною №00017 від 02.03.2012 р.; видатковою накладною №HY-000054 від 26.03.2012 р. на продаж запасних частин та деталей, очисних засобів; податковою накладною №22 від 26.03.2012 р.; рахунком-накладною №00056 від 24.03.2011 р. (т.1 а.с.213-247, т.2 а.с.1-8).

ТОВ "Автотрак Центр" ("Замовник/клієнт") укладено з ПП "Єпраксія" ("Постачальник") договір № 5-10ж від 01 серпня 2011 року на виконання ремонтних робіт. За умовами договору "Замовник" в усній чи письмовій формі заявляє "Постачальнику" про необхідність виконання робіт та заміни запасних частин на ДТЗ. Передача виконаних робіт проводиться на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт. Після закінчення робіт та підписання акту виконаних робіт "Постачальник" надає "Замовнику/клієнту" по одному примірнику рахунку-накладної, акту викопаних робіт та податкової накладної.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано: акт №ОУ-00025 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2012 р.; податкову накладну №25 від 28.02.2012 р.; акт №ОУ-00037 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.02.2012 р., податкову накладну №37 від 29.02.2012 р.; акт №ОУ-0000565 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011 р., податкову накладну №8 від 31.09.2011 р.; рахунок-накладну №00635 від 01.09.2011 р.; акт №ОУ-0000690 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2011 р.; податкову накладну №6 від 11.11.2011 р.; рахунок-накладну №00690 від 01.11.2011р.; акт №ОУ-0000695 здачі-прийняття робіт (надання послуг)від 30.11.2011 р.; податкову накладну №16 від 30.11.2011 р.; рахунок-накладну №00695 від 17.11.2011 р.; акт №ОУ-00041 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.03.2012 р.; податкову накладну №3 від 01.03.2012 р.; рахунок-накладну №0041 від 01.03.2011р.; акт №ОУ-00046 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.03.2012 р.; податкову накладну №15 від 13.03.2012 р.; рахунок-накладну №0045 від 10.03.2012 р. (т.1 а.с.160-190).

ТОВ "Автотрак Центр" укладено з ПП "Єпраксія" Договір №025 про надання послуг від 01 грудня 2011 року на виконання прибиральних робіт території підприємства за адресою: с. Болярака, вул. Жовтнева, Житомирського району, Житомирської області. Вартість робіт по даному договору становить 35300 грн., в т.ч. ПДВ 5883,33 грн. Умовами Договору передбачено створення документу на підтвердження виконаних робіт - акту виконаних робіт.

Виконання вказаного договору підтверджується: актом №ОУ-0000708 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2011 р.; рахунком-накладною №00699 від 01.12.2011 р.; податковою накладною №26 від 29.12.2011 р. (т.2 а.с.47-51).

ТОВ "Автотрак Центр" ("Замовник") укладено з ПП "Єпраксія" ("Підрядник") Договір ремонтно-будівельних робіт №15-10ж від 01 грудня 2011 року за умовами якого "Підрядник" зобов'язується виконувати ремонтно-будівельні роботи у приміщенні за адресою: с.Болярака, вул.Жовтнева, 20, Житомирського району, Житомирської області. Вартість робіт по даному Договору становить 17955 грн. Вартість робіт, що включає вартість матеріалів та інших витрат по виконанню робіт, визначаються у розмірі 100% від узгодженої сторонами загальної вартості робіт відповідно до кошторису. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за підготовленим "Підрядником" актом.

Виконання вказаного договору підтверджується: актом №ОУ-0000703 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2011 р. ; рахунком-накладною №00701 від 20.12.2011 р.; податковою накладною №25 від 29.12.2011 р. (т.2 а.с.21-29).

ТОВ "Автотрак Центр" ("Замовник") укладено з ПП "Єпраксія" ("Виконавець") Договір по наданню послуг №001 від 20 січня 2012 року на виконання снігоприбиральних робіт та вивезення снігу за адресою: с. Болярака, вул.Жовтнева,20 Житомирського району Житомирської області. Вартість робіт по даному договору становить 59500,0 грн., в т.ч. ПДВ 9916,67 грн. Замовник згідно умов договору зобов'язаний погодити з виконавцем обсяги та вартість послуг згідно акту виконаних робіт.

Виконання вказаного договору підтверджується: актом №ОУ-00002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.02.2012 р.; рахунком-накладною №0002 від 23.01.2012 р.; податковою накладною №2 від 01.02.2012 р. (т.23 а.с.52-56).

Необхідною умовою для віднесення платником податку до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість за результатами проведених господарських операцій є наявність податкової накладної, оформленої у відповідності до вимог чинного законодавства.

Податкові накладні виписані ПП "Єпраксія" №8 від 31.09.2011 року; №4 від 10.11.2011року; №5 від 11.11.2011 року; №6 від 11.11.2011 року; №16 від 30.11.2011 року; №7 від 10.12.2011 року; №23 від 28.12.2011 року; №25 від 29.12.2011 року; №26 від 29.12.2011 року; №25 від 28.02.2012 року; №37 від 29.02.2012 року; №16 від 30.01.2012 року; №17 від 31.01.2012 року; №2 від 01.02.2012 року; №6 від 03.02.2012 року; №3 від 01.03.2012 року; №4 від 02.03.2012 року; №15 від 13.03.2012 року; №17 від 16.03.2012 року; №20 від 22.03.2012 року; №22 від 26.03.2012 року відповідають по формі та змісту вимогам п.201.1 ПК України, наказу Мінфіну України №1379 від 01.11.2011 року, та передані позивачу одночасно з видатковими накладними, актами приймання-передачі, які відповідають вимогам ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Факт наявності первинних документів та отриманих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) ТОВ "Автотрак Центр" підтверджується актом перевірки.

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі розміром 105853 грн., з яких 94067 грн. - основний платіж та 11786 грн. - штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням №0005282202 від 02.07.2013 р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток здійснено відповідачем з підстав порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України. Підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 94067 грн., у тому числі за II-III квартал 2011 року у сумі 14952 грн., II-IV квартал 2011 року у сумі 46924 грн., I квартал 2012року у сумі 47143 грн.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.138.4. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Позивачем суду надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження господарських взаємовідносин підприємства з ПП "Єпраксія".

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 202229 грн., з яких 161783 грн. - основний платіж та 40446 грн. - штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням №0005272202 від 02.07.2013 р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 202229 грн. здійснено відповідачем з підстав порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України. Підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 161783 грн., у тому числі за вересень 2011 року на суму 13002 грн., за листопад 2011 року на суму 41494 грн., за грудень 2011року на суму 25956 грн., за січень 2012 року на суму 7700 грн., за лютий 2012 року на суму 32104 грн., за березень 2012 року на суму 41527 грн.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару на користь контрагента, до податкового кредиту.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім того, частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ - це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача в обгрунтування позовних вимог про те, що в ході проведення перевірки встановлено, що постановою старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Миколаївській області старшим лейтенантом податкової міліції Гупаленко В.Р. від 23.05.2012 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за фактом створення фіктивного підприємства ПП "Єпраксія" з метою прикриття незаконної діяльності за ч.1 ст.205 КК України, оскільки, в ході судового розгляду справи представником відповідача повідомлено про закриття вказаного кримінального провадження.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005282202 та №0005272202 від 02.07.2013 р., - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0005282202 та №0005272202 від 02.07.2013 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 3080 (три тисячі вісімдесят) грн. 82 (вісімдесят дві) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 13 січня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено: 20 січня 2014 р.