Постанова

від 24.01.2014 по справі 826/20561/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2014 року № 826/20561/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Георесурс» простягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 129618,13 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі, а також звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судові засідання 13.01.2014 та 23.01.2014 не забезпечив, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідач перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Відповідно до облікової картки платника податків у відповідача обліковується заборгованість перед бюджетом у сумі 129618,13 грн., що виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 17.02.2011 № 24674, від 16.03.2011 № 77539, від 14.03.2011 № 189775, від 20.05.2011 № 257291, від 16.06.2011 № 273530, від 18.07.2011 № 327249, від 15.09.2011 № 425676, від 18.11.2011 № 502987, від 20.12.2011 № 9012919794, від 18.01.2012 № 9013751485, від 16.02.2012 № 9005949929, від 17.04.2012 № 9019311962, від 17.05.2012 № 9027238567, від 13.07.2012 № 9040432094, від 16.08.2012 № 9049584667, від 13.09.2012 № 9055394379, від 16.10.2012 № 9063453948, від 15.02.2013 № 9006972627, від 28.02.2013 № 9013976489, від 11.04.2013 № 9019675764, від 17.05.2013 № 9028422010, від 13.06.2013 № 9034609204, від 16.07.2013 № 9042604375, від 13.08.2013 № 9049823306 та від 17.09.2013 № 9057955901, податкових декларацій з податку на прибуток підприємства від 08.11.2011 № 48922, від 02.02.2012 № 9014888610, від 24.07.2012 № 9043369071, від 31.10.2012 № 9067376392, від 05.02.2013 № 9086596970, а також на підставі податкових повідомлень-рішень від 01.07.2011 № 0008521505, від 10.10.2011 № 0013311505 та № 0013341505, від 08.12.2011 № 0021611505 та № 020831505, від 15.10.2012 № 0025321504 та № 0025441504, від 13.03.2013 № 0005041504.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Доказів подання уточнюючих розрахунків щодо вищевказаних податкових декларацій, а також оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень суду не надано, проте визначена ними сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена.

Разом з тим, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу від 10.03.2011 № 2308, яка вручена 07.04.2011, натомість сума заборгованості у розмірі 129618,13 грн. на день розгляду спору залишається несплаченою.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи заявника, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов податкового органу підлягає задоволенню повністю .

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат заявника - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 38748591) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурс» (01004, м. Київ, вул. Чорногірська, 17/14, код ЄДРПОУ 24917660) податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 129618,13 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч шістсот вісімнадцять гривень 13 коп.), з яких: 62676,63 грн. (шістдесят дві тисячі шістсот сімдесят шість гривень 63 коп.) з податку на прибуток на бюджетний рахунок 31110009700007, одержувач - УДКСУ у Печерському районі у м. Києві, код 38004897 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000; 66941,50 грн. (шістдесят шість тисяч дев'ятсот сорок одна гривня 50 коп.) з податку на додану вартість на бюджетний рахунок 31112029700007, одержувач - УДКСУ у Печерському районі у м. Києві, код 38004897 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяПащенко К.С.