cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
23 січня 2014 року Справа № 913/48/14
Провадження № 24/913/48/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситопром", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт. Дубівський м. Антрацит Луганської області
про стягнення 221827 грн. 41 коп.
Суддя Рябцева О.В.
Секретар судового засідання Дохняк І.В.
у засіданні брали участь:
від позивача - не прибув;
від відповідача - Поета А.І. - предст. за дов. № 05/16 від 08.01.2014.
в с т а н о в и в:
Позивачем заявлена вимога про стягнення боргу за поставлену продукцію за договором від 26.06.2012 № 031/12 в сумі 49150 грн.19 коп., пені в сумі 325 грн.26 коп., штрафу в сумі 170809 грн. 21 коп., 3 % річних 1542 грн.75 коп., всього 221827 грн. 41 коп.
На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що на виконання умов договору 26.06.2012 № 031/12 поставив відповідачу товар на загальну суму 49150 грн.19 коп.
За прострочення грошового зобов'язання відповідачу відповідно до п. 5.4. договору нараховано пеню в сумі 325 грн.26 коп., відповідно до п.5.5. договору нарахований штраф в розмірі 170809 грн.21 коп., а відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 1542 грн. 75 коп.
Позивач заявою від 20.05.2013 № 69, яка надійшла до канцелярії суду 22.01.2014, відмовився від позову, оскільки відповідачем сплачено борг в повному обсязі. В заяві позивач зазначив, що з наслідками про відмову від позову ознайомлений.
23.01.2014 відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що сплатив основний борг та надав в якості доказів платіжні доручення на загальну суму 49150 грн. 19 коп.
Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про можливість припинення провадження у справі з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем і відповідачем 26.06.2012 укладено договір поставки № 031/12. Відповідно до п.1.1. цього договору постачальник (позивач) зобов'язався поставляти продукцію та обладнання виробничо - технічного призначення, в асортименті, кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в договорі та специфікаціях і технічними завданнями, які є невід'ємними частинами цього договору. Відповідно до п.1.2. покупець зобов'язався прийняти у власність продукцію та своєчасно сплатити її вартість ( п.1.2.).
Згідно пункту 4.2. договору сторони домовились, що оплата вартості товару здійснюється таким чином: 50% від загальної вартості продукції покупець оплачує постачальнику протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку -фактури, решту 50% від загальної вартості продукції, покупець оплачує постачальнику протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту поставки продукції.
У разі несвоєчасної оплати продукції, згідно п.5.4. договору, покупець сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості несвоєчасно оплаченої продукції
У п.5.5. договору сторони зазначили, що у разі несвоєчасної оплати продукції більш чим на 10 (десять) календарних днів, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 1,2 % від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за кожен день прострочення оплати.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 79150 грн.19 коп., у тому числі:
- за видатковою накладною від 18.02.2013 № РН - 0000008 на суму 41620 грн. 75 коп.;
- за видатковою накладною від 18.02.2013 № РН - 0000009 на суму 25913 грн. 76 коп.;
- за видатковою накладною від 25.02.2013 № РН - 0000014 на суму 4595 грн. 52 коп.;
- за видатковою накладною від 18.02.2013 № РН - 0000009 на суму 7020 грн. 16 коп.
Відповідач здійснив часткову оплату отриманої продукції на суму 30000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 25.06.2013.
На момент звернення позивача з позовом заборгованість складала в сумі 49150 грн.19 коп. Відповідно до умов договору нарахована пеня в загальній сумі 325 грн.26 коп. за 10 (десять) днів по кожній накладній за загальний період з 24.01.2013 по 16.05.2013, штраф в суміі 170809 грн. 21 коп. за загальний період з 05.02.2013 по 16.11.2013, 3 % річних в сумі 1542 грн.75 коп. за загальний період з 24.01.2013 по 24.12.2013.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень господарським судом Луганської області ухвалою від 10.01.2013 порушено провадження у справі № 22б/913/113/13-г за заявою Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Центральної збагачувальної фабрики "Нагольчанська", код ЄДРПОУ 00179648, на підставі ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що була на час порушення справи про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Пунктом 4 ст. 12 вищевказаного Закону визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів діє протягом провадження у справі про банкрутство, то зазначені види штрафів та пеня за період дії мораторію не застосовуються.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2013 провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» припинено, у зв'язку з чим припинилась і дія мораторію. Надані позивачем розрахунки штрафних санкцій свідчать, що майже вся сума штрафних санкцій нарахована за період мораторію, тому вимоги про стягнення пені в сумі 325 грн.26 коп., штрафу в розмірі 170809 грн. 21 коп. є частково необґрунтованими. Суд не перевіряє правильність здійснених нарахувань, у зв'язку з відмовою позивача від заявлених вимог.
Відповідно до ст.ст. 22, 78 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по суті відмовитись від позову. Відмова позивача не порушує чиїх-небудь прав і законних інтересів. З правовими наслідками відмови від позову позивач ознайомлений, тому заява підлягає задоволенню, а провадження у справі припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Статею 80 ГПК України передбачено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.
Частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням фактичних обставин справи, того, що підставою для звернення до суду стала неправомірна поведінка відповідача у частині невиконання зобов'язання за укладеним між сторонами договором поставки від 26.06.2012 № 031/12, а також враховуючи, що погашення суми, заявленої до стягнення, здійснене відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом, судовий збір у мінімальному розмірі 1720 грн. 50 коп. на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
У решті судовий збір у сумі 2716 грн. 05 коп. покладається на позивача, оскільки він відмовився від позовних вимог.
Вірішуючи питання про судові витрати, суд також врахував положення підпункту 5.1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в якому зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК України).
Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд
у х в а л и в:
1.Провадження у справі припинити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», вул. Гагаріна, 51, смт. Дубівський, м.Антрацит Луганської області, код ЄДРПОУ 00179648 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситопром", вул. М.Трублаїні, 2-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 35893821 витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн.50 коп., видати наказ позивачу.
Суддя О.В.Рябцева
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2014 |
Оприлюднено | 27.01.2014 |
Номер документу | 36806801 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Рябцева О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні