Рішення

від 23.01.2014 по справі 911/4240/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2014 р. Справа № 911/4240/13

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Управлінчеська компанія «Столиця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофлора» про стягнення 119 511,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Хорошевська О.І. (довіреність б/н від 10.12.2013 року); від відповідача:не з'явився. секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

12.11.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінчеська компанія «Столиця» (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 16.09.2013 року (вх. № 4187/13) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофлора» про стягнення 119 511,27 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди б/н від 15.12.2009 року, а саме щодо своєчасного та повного внесення орендної плати, тому просить суд стягнути з відповідача 105 600 грн. основного боргу, 9 051,51 грн. 3% річних, 4 859, 76 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2013 року порушено провадження у справі № 911/4240/13 та призначено розгляд справи на 12.12.2013 року.

12.12.2013 року, в судовому засіданні, представник позивача подав письмове підтвердження б/н від 12.12.2013 року (вх. № 2552) та письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог б/н від 12.12.2013 року (вх. № 25551).

У судове засідання 12.12.2013 року представник позивача з'явився та подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2013 року, на підставі п.3 ч.1 ст. 77 ГПК України, було відкладено розгляд справи на 23.01.2014 року.

Присутній у судовому засіданні 23.01.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засіданні 23.01.2014 року представник відповідача, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору .

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.01.2014 року господарським судом Київської області в порядку вимог ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

15.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управлінчеська компанія «Столиця» (орендодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврофлора» (орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір оренди (далі-договір).

Пунктом 2.1. договору зазначено, що на умовах цього договору оренди орендодавець передає орендарю в оплатне користування приміщення разом з правами користування комунікаціями та іншими подібними правами, що пов'язані з використанням приміщення за його призначенням.

Відповідно до п. 2.4. договору орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату за користування приміщенням в розмірі 87,50 грн. без ПДВ, крім того: ПДВ 20% - 17,50 грн., в цілому - 105, 00 грн. за 1 кв.м.

Орендна плата за приміщення з урахуванням п. 2.4. даного договору становить 8 225,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 1645,00 грн., в цілому 9 870,00 грн. (п. 2.5. договору).

Відповідно до п. 2.7. договору, в суму орендної плати включена оплата всіх можливих витрат, а саме: оплата за використання електроенергії, тепло, водопостачання та водовідведення, утримання орендодавцем інженерних мереж, утримання та належна експлуатація і управління приміщенням та будинком, а також прилеглих площ і обслуговуючих пристроїв, витрати на очищення каналізації, вивезення сміття, дренаж, освітлювальні і вентиляційні установки, боротьбу зі шкідливими комахами, витрати на очищення приміщень загального користування будинку, догляд за підходами та під'їздами, а також подібні до них витрати.

Строк договору оренди - строк, що дорівнює 1090 дням і що визначається згідно положень пункту 2.2. цього договору оренди (абзац 8 п.1.1 договору).

Пунктом 2.2. договору встановлено, що строк цього договору оренди обчислюється з дня підписання сторонами Акта Прийому-Передачі.

Відповідний Акт Прийому-передачі б/н підписаний 15.12.2009 року, тобто строк дії цього договору обчислюється з цієї дати.

Господарським судом встановлено, що на виконання договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінчеська компанія «Столиця» передало у користування приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю «Єврофлора» про, що свідчать Акт Прийому-Передачі б/н від 15.12.2009 року.

Пунктом 2.6. договору встановлено, що фактичне використання орендарем приміщення закінчується його поверненням орендодавцю, що підтверджується відповідним Актом Прийому-Передачі.

Актом Приймання-передачі приміщення № 2 від 10.05.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврофлора» передало приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю «Управлінчеська компанія «Столиця».

Господарським судом Київської області встановлено, що вищезазначені акти підписані обома сторонами договору та оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Дослідивши умови договору та подані позивачем документи, господарський суд встановив, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором оренди.

Однак, відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання щодо оплати за користуванням приміщенням за договором оренди виконав частково.

Відповідно до доданого до позову розрахунку за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінчеська компанія «Столиця» заборгованість відповідача перед позивачем за період з 15.12.2009р. по 10.05.2011р. становить 105 600,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 8.1.1 договору, за невиконання умов цього договору оренди винна сторона несе відповідальність згідно положень цього договору та чинного законодавства.

Сплата передбачених цим договором оренди санкцій не звільняє винну сторону від належного виконання покладених на неї цим договором зобов'язань (п. 8.2. договору).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.6. договору орендна плата сплачується щомісячно шляхом безготівкового банківського переказу на рахунок орендодавця, вказаний в цьому договорі нижче, або на інший вказаний орендодавцем рахунок, на який орендар матиме право переказувати кошти згідно з законодавством України.

Загальна місячна орендна плата сплачується починаючи з дати підписання Акту Прийому-Передачі, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним (п.2.6. договору).

Якщо Акт Прийому-Передачі буде підписаний не на перший робочий день місяця, то перший орендний платіж повинен бути відповідно зменшений, виходячи з кількості днів, що вже пройшли в такому місяці від дати підписання Акту Прийому-Передачі (п. 2.6. договору).

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов'язання в повному обсязі у встановлений строк.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо щомісячної сплати орендної плати, передбаченої договором, відповідачем в процесі розгляду справи не спростований.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав суду доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань за договором оренди від 15.12.2009 року щодо оплати за користуванням приміщенням, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 105 600, 00 грн. підлягає задоволенню в повному розмірі.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4 859,76 грн. нарахованих на суму заборгованості.

Господарський суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.» встановив, що розмір суми інфляційного збільшення складає 13 939,20 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 01.01.2010 - 31.08.2013 105600 1.132 13939.20 119539.20 Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 4 859,76 грн. інфляційних, заяв про збільшення вказаної позовної вимоги позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягнення сумі - 4 859,76 грн.

Крім того, позивачем за період з 31.12.2009 року по 16.09.2013 року нараховано відповідачу 3 % річних у сумі 9 051,51 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму боргу, є правомірною.

Перевіривши надані позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним. Таким чином, загальна сума 3% річних за договором складає 9 051,51 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме у сумі 119 511,27 грн., з яких 105 600, 00 сума основного боргу, 4 859,76 грн. інфляційні втрати та 9 051,51 грн. 3 % річних.

Враховуючи викладене, судовий збір відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофлора» (08298, Київська обл., місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Доківська, будинок 14, ідентифікаційний код: 33800835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінчеська компанія «Столиця» (03134, м. Київ, Святошинський район, вулиця Симиренка, будинок 36, ідентифікаційний код: 35256092) 105 600 (сто п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 4 859 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 76 коп. інфляційних втрат, 9 051 (дев'ять тисяч п'ятдесят одна) грн. 51 коп. 3 % річних та 2 390 (дві тисячі триста дев'яносто) грн. 24 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В.М.

Дата підписання: 25.01.2014 р.