Рішення

від 05.05.2009 по справі 07/45-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/45-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2009 р.                                                            Справа № 07/45-09

вх. № 1132/5-07

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

розглянувши справу за позовом ПП "Будсклад ХХІ", м. Харків  

до  ТОВ "Оргтехбуд", м. Харків  

про стягнення 23867,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Будсклад ХХІ" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд" (з урахуванням уточнень позовних вимог від 30.03.09 р., які були прийняті судом) 22274,84 грн. основного боргу, 1418,91 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 173,93 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором.

Ухвалою голови господарського суду Харківської області від 13.04.09 р. строк розгляду даної справи було продовжено в порядку ст. 69 ГПК України на один місяць до 13.05.09 р.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, витребувані документи не надав, проте, на адресу суду поштовим відділенням було повернуто копії ухвал суду від 18.02.09 р., від 11.03.09 р., від 30.03.09 р. та від 13.04.09 р. у справі № 07/45-09, які було направлено на адресу відповідача, з довідками поштового відділення "нет такого дома", " такого номера дома нет", "для уточнения адреса".

Копії вказаних ухвал суду було надіслано на адресу відповідача -  вул. Героїв Праці, 64, м. Харків, у відповідності з даними позивача щодо поштових реквізитів відповідача, вказаними у позовній заяві.

Крім того, судом встановлено, що позивачем у позовній заяві вказано адресу відповідача : вул. Героїв Праці, 64, м. Харків, в той час як у заяві про уточнення позовних вимог, позивачем вказано адресу відповідача : вул. Праці, 54, м. Харків .

На підставі викладеного, суд визнав за необхідне, ухвалою від 13.04.09 р. зобов'язати позивача підтвердити належним чином відомості, станом на момент розгляду справи, щодо державної реєстрації та вірної адреси відповідача для повідомлення його про місце і час розгляду справи у встановленому чинним господарським процесуальним законодавством порядку.

Позивачем надано суду довідку головного управління статистики у Харківській області № 46/2 від 13.03.09 р., відповідно до якої , станом на 13.03.09 р. відповідач числиться в ЄДРПОУ за кодом 32031600 та зареєстрований за адресою: вул. Праці, 54, м. Харків, тобто за адресою, вказаною позивачем в уточненні позовних вимог (а.с. 28-29) та на який направлялись ухвали господарського суду Харківської області від 30.03.09 р. та від 13.04.09 р.

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи, відповідно до вимог чинного господарського процесуального законодавства України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальник" поставило відповідачу товар на суму 22274,84 грн., що підтверджується видатковою накладною №21 від 27.10.08 р. та довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей ЯПЕ № 241519 від 27.10.09 р. (а.с.13-14).

Таким чином, передача товару ТОВ "Теплопостачальник" та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Судом встановлено, що між ТОВ "Теплопостачальник" та відповідачем не було встановлено строку виконання відповідачем обов'язку з оплати поставленого ТОВ "Теплопостачальник" товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ТОВ "Теплопостачальник" було направлено відповідачу вимогу № 73 від 15.12.08 р. про оплату заборгованості в сумі 22274,84 грн. у семиденний строк.

12.01.09 р. між ТОВ "Теплопостачальник" та позивачем було укладено договір про уступку права вимоги № 1/01-09  (а.с.8-9), відповідно до умов якого первісний кредитор (ТОВ "Теплопостачальник") уступає, а новий кредитор (позивач - ПП "Будсклад ХХІ") приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові, і та є кредитором по заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань, передбачених видатковою накладною № 21 від 27.10.08 р. та рахунком - фактурою від 24.10.08 р., в розмірі 22274,84 грн., які були укладені між первісним кредитором та ТОВ "Оргтехбуд".

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до акту приймання - передачі від 12.01.09 р. ТОВ "Теплопостачальник" передало, а ПП "Будсклад ХХІ" прийняло видаткову накладну № 21 від 27.10.08 р. та рахунок - фактуру від 24.10.08 р.

ПП "Будсклад ХХІ" направило ТОВ "Теплопостачальник" повідомлення про заміну кредитора №1 від 20.01.09 р. (а.с.11).

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого ТОВ "Теплопостачальник" товару не виконав, внаслідок чого його заборгованість перед ТОВ "Теплопостачальник" склала 22274,84 грн.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 22274,84 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 23.12.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за видатковою накладною №21 від 27.10.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 22274,84 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.97 р. № N 62-97р „Рекомендації відносно  порядку  застосування  індексів інфляції при розгляді судових справ”, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місця, а в середньому на місць; тому умовно слід вважати, що сума, за період з 1-го по 15-те число відповідного місяця, наприклад січня, індексується за період з урахуванням січня, а сума за період з 16-го по 31-е число вираховується з наступного місяця.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідача визнано судом таким, що прострочив з 23.12.08 р., перевіривши нарахування позивача суд визнає вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 645,97 грн., а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 73,19 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехбуд" (вул. Героїв Праці, 54, м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ 32031600, р/р 26004819338711 у відд. № 19 АКБ "Грант", МФО 351607) на користь Приватного підприємства "Будсклад ХХІ" (вул. Кокчетавська, 20, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 35475758, р/р 26002847900491 в ХВФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) 22274,84 грн. заборгованості, 3% річних в сумі 73,19 грн., 645,97 грн. інфляційних нарахувань, 229,94 грн. державного мита та 113,68 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 100,74 грн. та 772,94 грн. інфляційних нарахувань, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя