Рішення

від 08.04.2009 по справі 18/55/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/55/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.09                                                                          Справа №  18/55/09

Суддя   Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Антарес” (юридична адреса: 95048, м. Сімферополь, вул. Зенітна, 72, к. 411; фактична адреса: 95043, м. Сімферополь, вул. Київська, 138)

до приватного підприємства “Іоліта” (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18, к. 28; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, 3 А)

про стягнення 10965,60 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Сльота О.В. довіреність № 315 від 12.03.2009 р. (паспорт СА 112225 від 06.02.1996 р.);

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 17.02.2009 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Крим-Антарес” з позовною заявою до відповідача - приватного підприємства “Іоліта” про стягнення 10965,60 грн., а саме: 4119 грн. - основного боргу, 6846,60 грн. –штрафу за кожен тиждень прострочення платежу, на підставі договору № 7 від 17.07.2008 р. та ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 655, 691 ЦК України.

Ухвалою суду від 23.02.2009 року порушено провадження у справі № 18/55/09, судове засідання призначено на 18.03.2009 р. Ухвалою суду від 18.03.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 08.04.2009 р.

У судовому засіданні 08.04.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, які були направлені на адресу відповідача, а саме: 69600, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18, кв. 28, яка зазначена у позові і довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.03.2009 р. серії АБ № 500136, хоча і повернулися до суду, але із відміткою, що адресат не з'являється за кореспонденцією. Крім того, відповідачем отримана ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.02.2009р. про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 23.03.2009 р. Таким чином відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Крим-Антарес” (надалі - продавець, позивач) та приватне підприємство “Іоліта” (надалі - покупець, відповідач) уклали договір № 7, відповідно до якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (гіпсокартонні листи.), а покупець зобов'язується прийняти їх і оплатити.

Відповідно до п. 1.2. договору, ціна на товар встановлюється в національній валюті України і зазначається в специфікаціях до даного договору.

Асортиментний перелік товару зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. У ціну товару, що зазначається в специфікаціях, входять витрати на його транспортування (п.п. 1.3, 1.4. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору визначено, що відповідач оформлює заявку і відсилає її на адресу позивача на факс відділу обслуговування клієнтів, або електронною поштою. У заявці зазначається: детальне замовлення на найближчий тиждень із зазначенням кількості продукції кожного найменування, дати бажаного відвантаження, вантажоодержувача і станції, складу призначення ...

Згідно п. 4.2. форма розрахунків –100 %  оплата за товар протягом 5-ти банківських днів з дати відвантаження.

Сторонами (відповідно до умов договору) була підписана специфікація № 11 від 09.09.2008 р. (додаток № 1 до договору) із зазначенням найменуванням товару –гіпсокартонні листи; кількістю 2220 м.кв.; всього на суму з ПДВ –25914,00 грн.

Крім того, згідно умов договору, відповідачем складена заявка № 11 від 09.09.2008 р. (додаток № 2 до договору) у заявці визначено, кількість товару (2220 м.кв.), дата відвантаження - 10.09.2008 р., яка затверджена з боку позивача, а саме: щодо кількість товару (2220 м.кв.) та дати відвантаження - 11.09.2008 р.

Позивач, згідно умов договору, специфікації і заявки поставив відповідачу товар на загальну суму 23676,00грн., що підтверджується видатковою накладною № КА-0000216 від 11.09.2008 р.

Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 23676,00 грн., підтверджується довіреністю серії ЯНМ № 002368 від 11.09.2008 р., яка видана на ім'я Клименко О.С. –керівник підприємства відповідача.

Відповідно до умов договору, відповідач повинен був перерахувати 100 % вартості за отриманий товар протягом 5-ти банківських днів із дня відвантаження товару.

Пізніше відповідач повернув частину товару позивачу на загальну суму 19557,00 грн., що підтверджується поворотною накладною № 1 від 08.10.2008 р. на суму 19557,00 грн., але вартість залишку отриманого товару за видатковою накладною № КА-0000216 від 11.09.2008р. у розмірі 4119,00 грн. не сплатив позивачу.

Відповідач не сплатив позивачу вартість отриманого товару у сумі 4119, 00 грн. у 5-ти денний термін, що стало приводом звернутися позивачу до суду із позовною заявою.

На час розгляду справи в суді, 4119,00 грн. –основного богу відповідача перед позивачем залишаються несплаченими.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4119,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України ...

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до норм ст. 610 ЦК України визначено, що: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, доведений представником позивача у судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4119,00 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6846,60 грн. штрафу за кожен тиждень прострочення платежу за період часу з 17.09.2008 р. по 27.01.2009 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони у договорі визначили, що за порушення термінів оплати позивач має право стягнути із відповідача штраф в розмірі 5 % за кожен тиждень прострочення платежу. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.2. договору).

Розрахунок суми штрафу, наданий позивачем, є вірним, а вимога позивача про стягнення з відповідача 5 % штрафу, за кожний тиждень прострочення платежу, у розмірі 6846,60 грн., є обґрунтованою.

Однак, згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому, судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін ...

Приймаючи до уваги вищезазначене, в тому числі те, що підлягаючий сплаті штраф надмірно великий у порівнянні із збитками кредитора, складне економічне становище у державі, суд визнав за можливе зменшити розмір штрафу до 500,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Іоліта” (юридична адреса: 69035, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, 18, к. 28; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул.Південноукраїнська, 3 А, п/р № 26006183287501 в ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 313731, код ЄДРПОУ 32814972) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Антарес” (юридична адреса: 95048, м. Сімферополь, вул.Зенітна, 72, к. 411; фактична адреса: 95043, м. Сімферополь, вул. Київська, 138, п/р № 26009258045001 в КРУ КБ “Приватбанк”, МФО 384436, код ЄДРПОУ 30317600) 4119 (чотири тисячі сто дев'ятнадцять) грн. основного боргу, 500 (п'ятсот) грн. - штрафу, 109 (сто дев'ять) грн. 66 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя                                                                                                                            В.В. Носівець

          Згідно з оригіналом.

          Спеціаліст 1 категорії

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 24.04.2009 р.