Рішення від 14.01.2014 по справі 411/7397/12

Справа № 411/7397/12

Провадження № 2/211/21/14

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2014 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бардін О. С.

при секретарі Мостовій О.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

за відсутністю: відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

представника Держземагенства

третьої особи ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, приватних нотаріусів Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, управління Держземагенства в Криворізькому районі про визнання недійсними договору дарування та купівлі-продажу домоволодіння, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду 29 серпня 2012 року з позовними вимогами про визнання договору дарування від 29 жовтня 2009 року, укладеного між нею та відповідачем ОСОБА_5 недійсним, вказавши, що вона їй належало домоволодіння АДРЕСА_1.

Вона являється пенсіонеркою, особою похилого віку, родичів та близьких у неї немає, тому доглядати за нею нікому. В зв'язку з хворобами вона потребує стороннього догляду, і коли при знайомстві з ОСОБА_5 він запропонував їй доглядати за нею і допомагати по господарству, то вона погодилася. Він познайомив її зі своєю родиною, вони справили на неї добре враження. Пізніше відповідач по справі запропонував їй оформити з нею відносини і укласти договір, за яким її майно буде належати відповідачу по справі, натомість він буде за нею доглядати і в разі чого її поховає.

Вона передала ОСОБА_5 всі документи, він замовив витяг з БТІ, домовився з нотаріусом та 29 жовтня 2009 року був укладений договір дарування між нею та відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 Після укладення вказаного договору він ще певний час допомагав їй, а потім припинив з нею всякі відносини. Вона мешкає в даному будинку, сплачує комунальні послуги, сама за собою доглядає. При отриманні пенсії випадково дізналася, що відповідач без повідомлення виписав її з належного їй будинку, тому вона змушена була зареєструватися у своєї знайомої для отримання пенсії.

Лише при зверненні за правовою допомогою вона дізналася щодо правових наслідків та відмінностей договору дарування та договору довічного утримання. На її звернення щодо урегулювання даного питання відповідач не реагує, їй не відомо, чи належить ще їй вказаний будинок, оскільки на її звернення органи БТІ інформації щодо власника не надають. Відповідач погрожує їй фізичною розправою, намагається бити її, про що можуть підтвердити свідки. Уклавши договір дарування позивач позбавила себе житла, їй немає де жити, тому вона просить визнати вказаний договір недійсним.

11 березня 2013 року позивач свої вимоги уточнила, вказавши, що вона дізналася, що спірне домоволодіння відповідач ОСОБА_5 продав ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2013 року. Позивач просить визнати недійсним договір дарування від 29.10.2009 року (а.с.114-116).

14 травня 2013 року позивач свої вимоги уточнила, вказавши, що з ОСОБА_5 вона домовлялася, що буде укладатися договір довічного утримання і в нотаріальній конторі за змовою з відповідачем нотаріус запевнив її, що укладається саме договір довічного утримання, а вона не має поганий зір і підписала договір.

Потім вона дізналася про нового власника домоволодіння АДРЕСА_1. Вказане домоволодіння відповідач ОСОБА_5 продав ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 Позивач просить визнати недійсними договори дарування від 29.10.2009 року та купівлі-продажу від 29.02.2009 року (а.с.164-167).

23 жовтня 2013 року ОСОБА_1 свої вимоги уточнила, вказавши, що під час зустрічі 29 жовтня 2009 року у приватного нотаріуса ОСОБА_6 вона дізналася, що ОСОБА_5 не збирається укладати з нею договір довічного утримання, замість нього він запропонував їй подарувати йому свій будинок. Вона не погодилася, однак ОСОБА_5 запевнив її, що незалежно від того, який договір вони укладуть, він буде продовжувати здійснювати догляд за нею. Відповідач ОСОБА_5 здавався їй порядною людиною, не схильною до обману, тому вона повіривши, піддалася на його вмовляння та уклала з ним договір дарування будинку. Після отримання договору дарування ОСОБА_5 приїхав до її будинку та почав вигоняти її. Вона просить визнати договір дарування від 29.10.2009 року недійсним (а.с.205-208).

16 квітня 2013 року ОСОБА_7 звернулася до суду з зустрічними позовом до ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 лютого 2013 року був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з господарчими спорудами, відповідно до якого ОСОБА_13 діючи від імені ОСОБА_5 продав їй домоволодіння АДРЕСА_1. Вартість відчужуваного житлового будинку становило 49684,00 грн. Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі під № 371. Згідно витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію власності № 565030 від 18.02.2012 р. власником спірного домоволодіння є ОСОБА_7 Однак згідно довідки квартального комітету № 21 від 01.04.2013 року у будинку мешкає без реєстрації ОСОБА_1

Вона, позивач, регулярно сплачує за комунальні послуги за своє домоволодіння, однак не має можливості вільно користуватися та володіти квартирою, так як ОСОБА_1 своїм незаконним проживанням перешкоджає їй вільно використовувати свою власність та розпоряджатися нею, також змушена нести додаткові витрати на оплату комунальних послуг. ОСОБА_1 не є членом сім'ї власника, а отже не має жодних правових підстав для проживання в будинку, тому ОСОБА_7 просить усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні домоволодінням АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з даного домоволодіння (а.с.147-148).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 вимоги підтримали з підстав, викладених в уточненій позовній заяві, наполягали на її задоволенні в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_7 не визнали, просили відмовити в задоволенні її вимог.

Позивач ОСОБА_1 доповнила, що в неї немає родичів та близьких людей. Вона захворіла, прийшл на ринок до дівчат та запитала чи не має в них знайомих, які б доглядали за нею. ОСОБА_5 стояв поруч, почув цю розмову, запевнив її, що буде доглядати за нею. Через три дні він повів її до нотаріуса, де вона підписала якісь документи, які вона підписала, але не читала і що це за документ, їй не роз'яснювали. Вона вважала, що уклали договір про те, що ОСОБА_5 буде доглядати за нею, однак догляд за нею ніхто не здійснював. При оформленні договору у нотаріуса договір їй ніхто не зачитував, наслідки укладення ніхто не пояснював. Після укладення договору вона намагалася поговорити з ОСОБА_5 щодо її утримання, однак він її вигнав.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, до суду надав письмові заперечення, в яких зазначив, що ОСОБА_1 при укладенні договору дарування будинку повністю усвідомлювала значення своїх дій, на запитання нотаріуса, чи згодна вона подарувати йому, ОСОБА_5 свій будинок, ОСОБА_1 відповіла згодою. При укладенні договору вона його прочитала і повністю ознайомилася з його змістом, тільки після цього нотаріус посвідчив вказаний договір. Договір купівлі-продажу з ОСОБА_7 він уклав на законних підставах, оскільки як власник мав законне право розпоряджатися на власний розсуд своєю власністю. До того ж ОСОБА_1 звернулася до суду не відразу, а лише через декілька років після укладення спірного договору, з пропуском строку позовної давності. Просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог (а.с.204).

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_1 приходила на базар до ОСОБА_5 з пропозицією продажу будинку. Про довічне утримання мови між ними не йшло, тому було укладено договір дарування, щоб мнеше платити податки. Вважає, що договір дарування був укладений законним шляхом, підстав для визнання його недійсним немає, тому просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, до суду надала письмові заперечення, вказавши, що є неналежним відповідачем по справі відповідно до положень ст.ст. 216, 330, 387,388 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 просить визнати договір дарування недійсним, а вона не є стороною правочину. Крім того, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з порушенням строків позовної давності, тому просила визнати її, ОСОБА_7 неналежним відповідачем та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним (а.с.131-133).

Представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 не визнав, на задоволенні позову ОСОБА_7 наполягав з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату слухання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, про дату слухання була повідомлена своєчасно та належним чином.

Представник управління Держземагенства в Криворізькому районі в судове засідання не з'явився, до суду надійшли письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що відповідно до договору дарування житлового будинку з господарчими будівлями від 29.10.2009 р. за № 1525 до набувача права власності на житловий будинок переходить у користування земельна ділянка, на якій він розташований та яка підлягає оформленню згідно чинного законодавства. На замовлення ОСОБА_5 відповідно до положень ст.. 55 Закону України «Про землеустрій», ТОВ «РегіонемЕксперт» була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Беручи до уваги, що набувач права власності на житловий будинок , відповідно до договору дарування, виявив бажання провести реєстрацію земельної ділянки для оформлення у особисту власність, управління, діючи в межах законодавства, здійснило державну реєстрацію земельної ділянки за вказаною адресою та зазначеній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1211000000:03:186:0045. Управління Держземагенства діяло в межах та в порядку чинного законодавства, тому просять відмовити ОСОБА_1 в частині залучення управління як відповідача (а.с.225-226).

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволені позову ОСОБА_1 необхідно відмовити, а позов ОСОБА_7 задовольнити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 29 жовтня 2009 року укладено договір дарування житлового будинку з господарськими спорудами, відповідно до якого ОСОБА_1, дарувальник, відповідно до власного волевиявлення, передає безоплатно у власність ОСОБА_5 домоволодіння АДРЕСА_1. Договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 1525 (а.с.221-222).

18 лютого 2013 року ОСОБА_13, діючи від імені ОСОБА_5 як продавець, та ОСОБА_7, діюча як покупець, уклали договір купівлі-продажу житлового будинку з господарчими будівлями, відповідно до якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) належний продавцю на праві приватної власності об'єкт нерухомості, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав як житловий будинок з господарчими будівлями та складається з: житлового булинку літ. «А-2», 12 част. цегла, 12 част. глинобитні обк. цеглою, загальною площею 33,8 кв.м., житловою площею 23,5 кв.м., сарай літ. «В», цегла, вбиральня (тимчасова) літ. «Г» дощаті, І- огорожа, І водоколонка, ІІ вимощення, 2 воротахвіртка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(а.с. 160-161 - копія договору купівлі-продажу).

ОСОБА_1 посилається на те, що вона помилилася щодо правової природи правочину, але в останньому уточненні до позовної заяви вказала, що знала і бачила, що підписує саме договір дарування. Вона не бажала його підписувати, але її вмовим відповідач.

Позивач неодноразово уточнювала свої позовні вимоги, але так і не визначилася з підставою, по якій просить визнати договір дарування недійсним, посилаючись в позові і на обман, і на помилку, і на право вимагати розірвання договору.

Позивач не обґрунтовувала свої вимоги та не послалася на норми, які визначають правові наслідки правочину, який вчинено чи під впливом обману, чи під впливом помилки.

Відповідно до ст . 317 ЦК України , власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

ОСОБА_7 є власником домоволодіння по АДРЕСА_1. Її право власності на це домоволодіння ніким не оспорюється. Проживання в цьому будинку ОСОБА_1, яка його за власним бажанням передала у власність іншій особі, перешкоджає ОСОБА_7 в користування цим будинком, тому ОСОБА_1 підлягає виселенню з будинку.

Керуючись ст.ст. 203,317,383,391 ЦК України, ст.ст.10,60,88,212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

в позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Позов ОСОБА_7 задовольнити.

Усунути ОСОБА_7 перешкоди у користуванні домоволодінням по АДРЕСА_1 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з домоволодінням по АДРЕСА_1 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: О. С. Бардін