Рішення

від 15.04.2009 по справі 11/145/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/145/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.09                                                                          Справа №  11/145/09

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Лазер” (вул. Чарівна, 117, кв. 138, м. Запоріжжя, 69071)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Мікс-Трейд” (вул. Макаренка, 9, м. Запоріжжя, 69032)

у присутності представників:

позивача: Кузьменко Г.С. –дов. б/н, від 18.03.2007р.;

відповідача: Скориченко О.М. –директор, протокол № 1 від 23.05.2007р.

про:  стягнення 9855,00 грн. -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява ТОВ “Лазер” про стягнення з ТОВ “Мікс-Трейд” 9855,00 грн. основного боргу за поставлений товар.

19.02.09 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду.

          Представник позивача збільшив розмір позовних вимог, просить стягнути крім основного боргу 287,86 грн. втрат від інфляції та 3% річних в сумі 59,94 грн. Сума основного боргу внаслідок часткової оплати зменшилась до 9455,00 грн.

Заява про збільшення позовних вимог відповідає діючому законодавству, зокрема ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує прав та охоронюваних інтересів сторін та інших осіб, забезпечена державним митом, тому до розгляду приймаються позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Мікс-Трейд” на користь позивача 9455,00 грн. основного боргу, 287,86 грн. втрат від інфляції та 3% річних в сумі 59,94 грн.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 9455,00 грн. основного боргу. Виникнення заборгованості пояснив тяжким фінансовим станом підприємства, обумовленим зниженням об'ємів реалізації продукції та необхідністю погашення кредитної лінії. Заявив клопотання про надання розстрочки виконання рішення строком на 9 (дев'ять) місяців з щомісячним погашенням рівними частками.

Позивач проти надання розстрочки виконання рішення заперечив, повідомив, що його підприємство також знаходиться у скрутному фінансовому становищі, і у нього також відсутні кошти на погашення заборгованості за кредитним договором та по заробітній платі. Підприємство знаходиться на межі зупинення господарської діяльності.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника  позивача, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

За видатковими накладними № 911 від 29.09.08, № 940 від 15.10.08, № 987 від 14.11.08 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12855,00 грн. Факт отримання зазначеної кількості товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПМ № 033890 від 26.09.08, ЯПМ № 033949 від 14.11.08 та не заперечується відповідачем.

Дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, що підтверджується видатковими накладними, та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, відповідно до яких позивач зобов'язався передати певну кількість товару за певною ціною, а відповідач –прийняти та сплатити вартість. Суд вважає, що угода укладена в належній для угод цього виду формі –письмовій, що підтверджується наявністю підписів та відбитків печаток сторін.

       Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок його негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

23.01.09 на адресу відповідача був надісланий лист-вимога № 1. Зобов'язання щодо оплати вартості товару  відповідачем було виконано частково, в сумі 3000,00 грн., що обумовило звернення позивача до суду із позовною заявою, та в сумі 300,00 грн. після порушення провадження у справі.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 300,00 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

В частині стягнення 9455,00 грн. основного боргу позовні вимоги заявлені позивачем правомірно, підтверджені зібраними у справі доказами, спір в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу суму втрат від інфляції за лютий-березень 2009р. –287,86 грн. та 3 % річних за 74 дня прострочки в сумі 54,94 грн.

Розрахунок сум 3% річних та суми втрат від інфляції ретельно перевірений у судовому засіданні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 287,86 грн. та 3 % річних в сумі 54,94 грн. також позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

У задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання рішення слід відмовити виходячи з наступного:

Частиною першою статті 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також що ці обставини є винятковим випадком.

Посилання на світову фінансову кризу на обов'язок погашення кредитної лінії не є належним обґрунтуванням. З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що фінансове становище підприємства позивача не набагато відрізняється від фінансового становища відповідача.

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 121 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Мікс-Трейд” (вул. Макаренка, 9, м. Запоріжжя, 69032, р/р 26002131886800 в АКІБ “УкрСибБанк” м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 35148053) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Лазер” (вул. Чарівна, 117, кв. 138, м. Запоріжжя, 69071, р/р 26000131018 в “Райфайзен Банк “Аваль” м. Києва, МФО 380805, ЄДРПОУ 22158374) 9455,00 основного боргу, 287,86 грн. втрат від інфляції, 59,94 грн. 3% річних, 104,28 грн. державного мита і 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 300,00 грн. основного боргу провадження по справі припинити.

Суддя                                                                            С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 15.04.2009р. за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 16.04.2009р.