Постанова

від 17.12.2013 по справі 804/13976/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. Справа № 804/13976/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріКаштан С.В. за участю: представників позивача представників відповідача Поєдинок О.В., Сахончик О.О., Бруслинець Ю.В. Дякової В.А., Семенко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Комбінат "Придніпровський" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022310 від 29.07.2013 року з податку на додану вартість, яким підприємству нараховано податок на додану вартість за основним платежем 398167,00 грн., штраф 199083,50 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «Комбінат «Молпродукти» за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2013 року по 28.02.2013 року, за результатами якої складено акт від 09.07.2013 року №18/26/01528186. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000022310 від 02.08.2013 року, яким визначено до сплати суму грошового зобов'язання в розмірі 597250,50 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0000022310 від 02.08.2013 року, яким визначено до сплати суму грошового зобов'язання в розмірі 597250,50 грн. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, у задоволенні позову просили відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «Комбінат «Молпродукти» за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2013 року по 28.02.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 3 Підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а також наказу Мінфіну України від 25.11.2011 №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість переробного підприємства на загальну суму 398167 грн. в т.ч. за грудень 2012 року на суму 65833 грн., за січень 2013 року на 235000 грн., за лютий 2013 року на 97333 грн., з урахуванням п. 13 підрозділу 2 розділу XX ПК України, податок на додану вартість в сумі 398167 грн. вважається таким, який використаний не за призначенням і підлягає стягненню до державного бюджету.

За результатами перевірки складено Акт від 09.07.2013 року №18/26/01528186 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022310 від 02.08.2013 року, яким визначено до сплати суму грошового зобов'язання в розмірі 597250,50 грн.

08.08.2013 року ПАТ "Комбінат "Придніпровський" відправив скаргу на вищезазначене повідомлення-рішення до Окружної державної податкової служби Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, але 15.10.2013 року за вхідним №452 була отримана відповідь про залишення скарги без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Комбінат «Молпродукти» (код ЄДРПОУ 37070047) та ПАТ «Комбінат «Придніпровський» (код ЄДРПОУ 01528186) було укладено договір поставки від 20.11.2012 року №201112/1.

Згідно умов даного договору ТОВ «Комбінат «Молпродукти» виступав постачальником сухого знежиреного молока та масла селянського до ПАТ «Комбінат «Придніпровський». По придбаним за цим договором товарам та по отриманим податковим накладним від ТОВ «Комбінат «Молпродукти» ПАТ «Комбінат «Придніпровський» було включено за грудень 2012 року та січень-лютий 2013 року до складу податкового кредиту суму в розмірі 398167грн.

СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ отримано від ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська матеріали перевірки ТОВ «Комбінат «Молпродукти» (код за ЄДРГІОУ 37070047). а саме:

акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Комбінат «Молпродукти» від 26.04.2013 №2498/226/37070047 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за листопад, грудень 2012 року;

акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Комбінат «Молпродукти» від 28.05.2013 року №2828/226/37070047 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за лютий 2013 року.

Згідно отриманих актів ДПІ в Жовтневому районі за листопад-грудень 2012 року та січень-лютий 2013 року, основним видом діяльності ТОВ «Комбінат «Молпродукти» є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами. Основні фонди у підприємства відсутні. Чисельність на ТОВ «Комбінат «Молпродукти» на момент проведення перевірки складає 5 осіб. Продукція, що була поставлена на ПАТ «Комбінат «Придніпровський», не є власною продукцією ТОВ «Комбінат «Молпродукти». Таким чином, ТОВ «Комбінат «Молпродукти» не можна вважати сільськогосподарським товаровиробником.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту (договори, податкові накладні, видаткові накладні, інші), а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності.

Щодо посилань відповідача на той факт, що ТОВ «Комбінат «Молпродукти» не є сільськогосподарським товаровиробником, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно п.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у період до 1 січня 2015 року податок на додану вартість юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу (далі - переробні підприємства), справляється з урахуванням таких особливостей:

норми цього пункту не поширюються на операції з постачання продукції, виготовленої переробними підприємствами з імпортованої сировини, сировини, поставленої не в живій вазі, сировини, що не є сировиною власного виробництва сільськогосподарських підприємств, визначених розділом V Кодексу, інших юридичних і фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену цим Кодексом (далі - сільськогосподарські товаровиробники);

переробне підприємство веде окремий облік операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками (далі - продукція), і з постачання інших товарів/послуг, у тому числі продукції, виготовленої із сировини, визначеної у підпункті 1 цього пункту, та складає податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції;

переробне підприємство позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, сплачує до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах, зокрема, у 2013 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 40 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 60 відсотків.

Пунктом 8 р.1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість платники податку - переробні підприємства, які згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовують особливий порядок сплати податку на додану вартість за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0140" (далі - декларація 0140), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються установленого пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу режиму, з урахуванням порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2 р.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у спеціальних полях для відміток рядків 0110-0140 указується позначка (х):

у полі 0140 декларації платника податку - переробного підприємства, який згідно із пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовує особливий порядок сплати податку на додану вартість за реалізовані ним молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно).

Відповідно до п.4.1.3 р.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у податковій декларації 0140 відображаються суми податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та постачанням готової продукції.

З огляду на вищевказане, позивачем правомірно включено до податкового кредиту операції з ТОВ «Комбінат «Молпродукти».

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022310 від 29.07.2013 року винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 2294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2013 року

Суддя О.В. Єфанова