Рішення

від 12.03.2009 по справі 29/80-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/80-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2009 р.                                                            Справа № 29/80-09

вх. № 1500/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Пономаренко О.О. за довіреністю від 23.02.2009р.;  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Андріївський хлібзавод" ,с . Андріївка  

до  Андріївської сільської ради, с. Андріївка  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за ВАТ «Андріївський хлібозавод» право власності на об'єкт нерухомого майна розташований за адресою смт. Андріївка вул. Фрунзе буд №125, а саме на будівлю ангару літер Л-1 згідно технічного паспорту та будівлю млина Літер П-1 згідно технічного паспорту.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, але 12.03.2009р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вих. №204 від 26.02.2009р.), в якому зазначає, що з позовною заявою відповідач згоден.

Надані документи були досліджені судом та залучені до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі рішення виконавчого комітету Андріївської селищної ради №284 від 23.11.2007р. ВАТ «Андріївський хлібозавод» отримано свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 12.12.2007р. на нежитлові об'єкти загальною площею 1445,7 кв. м. розташовані за адресою смт. Андріївка вул. Фрунзе, буд. 125, а саме: хлібозавод (літер А-1, А-2) площею 1215,6 кв. м., прохідна (літер В-1) площею 5, 3 кв. м., ангар (літер Г-1) площею 105, 7 кв. м. льох (літер Д), гараж (літер Є-1) площею 119,1 кв. м. сарай (літер «К»), паркан №1, ворота «2вбиральня №3, вбиральня №4, ворота №5, водонапірна башня №6.

Як свідчать матеріали справи, вищезазначене нерухоме майно розташоване за адресою смт. Андріївка вул. Фрунзе, буд. 125 на земельній ділянці, яка була отримана в оренду ВАТ «Андріївський хлібозавод» строком на 50 років відповідно до договору оренди від 27 жовтня 2006 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вищевказане рішення прийнято з порушенням Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, так як до 23.11.2007 р. нерухоме майно перебувало у колективній власності, що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.04.2004 року. В подальшому, при реєстрації права власності на приватну, в рішенні було допущено помилку не вказані наступні нежитлові об'єкти: ангар (літер Л-1) площею 438,3 кв. м. та млин (літер П-1) 590,0 кв. м.

Як вбачається з матеріалів справи, дані нежитлові приміщення були збудовані та знаходились у власності ВАТ «Андріївський хлібозавод», що підтверджується технічним паспортом згідно, якого робітниками Балаклійського БТІ проводилися інвентаризації нерухомого майна ВАТ «Андріївський хлібозавод», а саме 28 лютого 2005 року та 07 грудня 2007 року, та зроблено відмітки, що змін не має. Тобто, будівлі не були збудовані самовільно та перебували у власності ВАТ «Андріївський хлібозавод». Рішення, які підтверджували перебування у власності нежитлових будівель ангару та млина літер Л-1 та літер П-1, відповідно, на підприємстві не збереглися, або були загублені.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на даний час виникла необхідність укласти договір застави, але в зв'язку з помилкою при винесені рішення про право власності укладення правочинну не можливо, так як відповідно до технічного паспорту будівлі належать ВАТ «Андріївський хлібозавод», а відповідно до свідоцтва про право власності дані будівлі останньому не належать.

Враховуючи, що відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться органами місцевого самоврядування на підставі документів, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна Андріївська селищна рада при винесенні рішення була зобов'язана включити нежитлові будівель ангару та млина літер Л-1 та літер П-1 в свідоцтво про право власності.

Ст. 392 ЦК України передбачає, що власник має право звернутися до суду з позовом про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, тому вважаємо, що враховуючи вище викладені обставини за можливе визнати право власності на нежитлові приміщення.

Але, згідно ч.1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивач у позовній заяві не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, ч.1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р.; п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, статтями 16, 317, 376, 386, 392 Цивільного кодексу України,  статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -    

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Андріївський хлібозавод» (64200, Балаклійський район, с. Андріївка, вул. Фрунзе, б. 125, код 00381918) право власності на об'єкт нерухомого майна розташований за адресою смт. Андріївка вул. Фрунзе буд №125, а саме на будівлю ангару літер Л-1 згідно технічного паспорту та будівлю млина Літер П-1 згідно технічного паспорту.

Суддя