Постанова

від 23.01.2014 по справі 910/5335/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2014 р. Справа№ 910/5335/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян „Науково-виробнича компанія „Социум Плюс" Громадської організації „Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів „Асоль" на рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року

у справі № 910/5335/13 (головуючий суддя Цюкало Ю.В., Нечай О.В., Ломака В.С.)

за позовом Комунального підприємства „Київпастранс" в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо (м. Київ)

до Підприємства об'єднання громадян „Науково-виробнича компанія „Социум Плюс" Громадської організації „Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів „Асоль" (м. Київ)

про стягнення 284 556 грн. 22 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство „Київпастранс" в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо з позовом до Підприємства об'єднання громадян „Науково-виробнича компанія „Социум Плюс" Громадської організації „Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів „Асоль" про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та комунальним платежам в розмірі 257 751 грн. 88 коп., пені - 19 967 грн. 08 коп., 3% річних - 6 837 грн. 26 коп., всього 284 556 грн. 22 коп.

Рішенням від 25.11.2013 року господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з Підприємства об'єднання громадян „Науково-виробнича компанія „Социум Плюс" Громадської організації „Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів „Асоль" на користь Комунального підприємства „Київпастранс" в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо грошові кошти: заборгованість по орендній платі та комунальним платежам в розмірі 257 751 грн. 88 коп., пеню у сумі 19 967 грн. 08 коп., 3% річних у сумі 6 837 грн. 26 коп. та судовий збір у сумі 5 691 грн. 12 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/5335/13 повністю і припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/5335/13 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судове засідання 23.01.2014 року повноважні представники позивача та відповідача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Ч. 6 ст. 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-XII цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

31.12.2008 року Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо КП „Київпастранс" (орендодавець) та Підприємство об'єднання громадян „Науково-виробнича компанія „Социум Плюс" Громадської організації „Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів „Асоль" (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва № 3654/2, відповідно до умов якого орендодавець на передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення за адресою: вул. Сирецька, 25, корп. 1 для розміщення виробництва швейних виробів.

Об'єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 269 кв.м (п. 2.1).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

А ч. 1 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 3.1 договору від 31.12.2008 року № 3654/2 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розмір якої визначався згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 року № 34/91.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2).

Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі (п. 3.5).

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (п. 3.6).

Крім того в п. 3.8 договору від 31.12.2008 року № 3654/2 сторони узгодили, що вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі виставлених розрахунків орендодавця.

01.01.2009 року відповідач отримав від позивача приміщення площею 233 кв.м об'єкт, що підтверджується актом прийому-передачі звільнених орендованих приміщень.

Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як зазначає позивач, протягом строку дії договору мало місце порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати, комунальних платежів. В порушення умов договору оренди від 31.12.2008 року № 3654/2 відповідач допускав прострочення сплати вказаних платежів за квітень 2011 року - січень 2013 року, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 257 751 грн. 88 коп.

Як вбачається з розрахунку позову та рахунків на оплату: № 140 від 28.04.2011 року, № 159 від 28.04.2011 року, № 164 від 28.04.2011 року, № 176 від 29.04.2011 року, № 192 від 31.05.2011 року, № 215 від 31.05.2011 року, № 220 від 31.05.2011 року, № 225 від 31.05.2011 року, № 248 від 29.06.2011 року, № 258 від 29.06.2011 року, № 261 від 29.06.2011 року, № 274 від 29.06.2011 року, № 292 від 29.07.2011 року, № 301 від 29.07.2011 року, № 312 від 29.07.2011 року, № 324 від 29.07.2011 року, № 354 від 22.08.2011 року, № 380 від 22.08.2011 року, № 383 від 23.09.2011 року, № 395 від 23.09.2011 року, № 420 від 26.09.2011 року, № 430 від 26.09.2011 року, № 457 від 24.10.2011 року, № 460 від 27.10.2011 року, № 470 від 27.10.2011 року, № 477 від 24.10.2011 року, № 498 від 23.11.2011 року, № 508 від 23.11.2011 року, № 511 від 30.11.2011 року, № 524 від 30.11.2011 року, № 549 від 22.12.2011 року, № 559 від 22.12.2011 року, № 562 від 23.12.2011 року, № 575 від 23.12.2011 року, № 15 від 25.01.2012 року, № 25 від 25.01.2012 року, № 28 від 30.01.2012 року, № 41 від 31.01.2012 року, № 76 від 23.02.2012 року, № 79 від 27.02.2012 року, № 92 від 27.02.2012 року, № 66 від 23.03.2012 року, № 117 від 23.03.2012 року, № 127 від 23.03.2012 року, № 130 від 23.03.2012 року, № 143 від 23.03.2012 року, № 170 від 24.04.2012 року, № 173 від 24.04.2012 року, № 186 від 24.04.2012 року, № 203 від 24.04.2012 року, № 214 від 21.05.2012 року, № 234 від 21.05.2012 року, № 237 від 22.05.2012 року, № 250 від 22.05.2012 року, № 276 від 25.06.2012 року, № 286 від 25.06.2012 року, № 291 від 25.06.2012 року, № 302 від 25.06.2012 року, № 328 від 19.07.2012 року, № 339 від 19.07.2012 року, № 342 від 19.07.2012 року, № 355 від 19.07.2012 року, № 380 від 15.08.2012 року, № 391 від 15.08.2012 року, № 394 від 20.08.2012 року, № 407 від 20.08.2012 року, № 432 від 24.09.2012 року, № 441 від 24.09.2012 року, № 444 від 25.09.2012 року, № 459 від 25.09.2012 року, № 485 від 22.10.22012 року, № 496 від 22.10.2012 року, № 499 від 22.10.2012 року, № 512 від 22.10.2012 року, № 538 від 21.11.2012 року, № 549 від 21.11.2012 року, № 552 від 23.11.2012 року, № 564 від 23.11.2012 року, № 588 від 24.12.2012 року, № 598 від 24.12.2012 року, № 603 від 25.12.2012 року, № 612 від 25.12.2012 року, № 15 від 24.01.2013 року, № 20 від 24.01.2013 року, № 30 від 24.01.2013 року, № 47 від 28.01.2013 року - загальний розмір орендної плати становив 321 307 грн. 99 коп., а витрат на комунальні послуги - 9 663 грн. 68 коп.

Відповідач оплатив орендну плату на загальну суму 66 813 грн. 13 коп. та комунальні платежі на загальну суму 6 406 грн. 66 коп.

Таким чином за ним утворилася заборгованість з оплати орендних платежів у розмірі 254 494 грн. 86 коп. та з оплати комунальних послуг у розмірі 3 257 грн. 02 коп., а всього на суму 257 751 грн. 88 коп.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що 22.09.2011 року Київською міською радою було прийнято рішення „Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" № 34/6250, яким було визначено (п. 2.1), що відповідач як комунальне підприємство може бути орендодавцем приміщень площею до 200 кв.м.

В зв'язку з вищезазначеним відповідач посилався на недійсність договору через відсутність у позивача повноважень здавати в оренду вищезазначене майно, площа якого складає 233 кв.м.

Проте з такими доводами відповідача колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується, оскільки ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) „Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва" від 15.02.2002 року № 927 та наказу Головного управління з питань майна „Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва" від 10.04.2002 року № 30 будівля за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 25 закріплена за позивачем на праві господарського відання.

Рішенням Київської міської ради „Про затвердження Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, Типового договору про оренду майна територіальної громади міста Києва" від 28.09.2006 року № 34/91 було затверджено Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, пунктом 2 якого визначалося, що орендодавцями є - підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва (будівлі, споруди, приміщення, окреме індивідуально визначене майно).

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір укладено між сторонами у відповідності до чинного на той час Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затвердженим рішенням Київради від 28.09.2006 року № 34/91.

Посилання відповідача на те, що договір не відповідає рішенню Київської міської ради, яке було прийнято після укладення договору не може бути підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з орендної плати, відтак колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 254 494 грн. 86 коп. орендної плати та 3 257 оплати комунальних послуг грн. 02 коп., а всього основної заборгованості на суму 257 751 грн. 88 коп.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 6.2 договору від 31.12.2008 року № 3654/2 у випадку порушення орендарем термінів внесення платежів, передбачених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені (з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ) та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню у розмірі 19 967 грн. 08 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру 3% річних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув 3% річних у розмірі 6 837 грн. 26 коп.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян „Науково-виробнича компанія „Социум Плюс" Громадської організації „Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів „Асоль" на рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року по справі № 910/5335/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року по справі № 910/5335/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/5335/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич