Ухвала

від 21.01.2014 по справі 0622/1850/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0622/1850/12 Головуючий у 1-й інст. Руденко З.Б.

Категорія 19 Доповідач Косигіна Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Григорусь Н.Й., Талько О.Б.

при секретарі Ходаківській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи про визнання договорів оренди недійсними, витребування земельних ділянок

за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи

на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1, в якому просила визнати недійсними договори оренди земельних ділянок площею 2,5869 га та 2,5868 га від 21.04.2009 року, оскільки власник ділянок вказані договори не підписувала. Крім того, просила витребувати у відповідача земельні ділянки у стані, придатному для їх використання за цільовим призначенням. Зазначила, що відповідач самовільно використовує спірні земельні ділянки, а тому вони підлягають поверненню на підставі ст. 212 ЗК України.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок площею 2,5869 га та 2,5868 га, які укладені 21.04.2009 року між ОСОБА_1 та ПСП ім. Цюрупи, та зареєстровані у Ружинському відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК 10.09.2009 року за №№ 040922100299, 040922100300. Витребувано у відповідача вищевказані ділянки. Стягнуто з ПСП ім. Цюрупи на користь ОСОБА_1 899 грн. 06 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ПСП ім. Цюрупи, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначив, що позивачка знала про укладення договорів оренди, оскільки сама приносила до бухгалтерії необхідні для цього документи, що підтвердили допитані в суді першої інстанції свідки. Крім того, ОСОБА_1 отримувала орендну плату, а отже знала про наявність договорів оренди, не заперечувала щодо їх укладення, та фактично схвалила їх. Договори зареєстровано у Ружинському відділі Житомирської регіональної філії ДЗК, а отже офіційно визнані державою. Крім того, суд не взяв до уваги заяву відповідача про застосування до даних правовідносин строку позовної давності, оскільки строк закінчився 23.04.12 року, а позивачка звернулася до суду тільки 26.11.2012 року. Також, почеркознавча експертиза по справі проведена лише з врахуванням експериментальних зразків підпису ОСОБА_1, що є грубим порушення норм процесуального права та вимог Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз".

Дана справа розглянута за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. При цьому, колегія суддів вважає неповажною причину неявки до суду представника відповідача, оскільки у клопотанні про відкладення слухання справи не вказано, хто із чотирьох повноважних представників (згідно довіреності) знаходиться у відпустці, чому не можуть представляти інтереси юридичної особи інші представники, та не подано жодних доказів до даного клопотання.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЗК України власник має право витребувати самовільно зайняту земельну ділянку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 039936 та серії ЖТ № 039937, є власником земельних ділянок площею 2,5869 га та 2,5868 га (кадастрові номера 1825281200:04:000:0073, 1825281200:04:000:0072), які розташовані на території Бистріївської сільської ради Ружинського району та передані їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 8, 25).

Згідно з договорами оренди землі від 21.04.2009 року та актами прийому-передачі, вищевказані земельні ділянки передані в оренду відповідачу строком на 5 років (а.с. 5-7, 22-24). Договори зареєстровані 10.09.2009 року в Ружинському відділі Житомирського регіонального центру ДЗК за №040922100299, №040922100300).

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1/874 від 16.09.2012 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі "Орендодавець" договору оренди землі від 21.04.2009 року, в графі "Передав" акту приймання-передачі земельної ділянки від 10.09.2009 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 99-104).

Доказів того, що позивачка уповноважила іншу особу підписати вищевказані документи, суду не надано.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача заявлялося клопотання про призначення повторної експертизи, у зв'язку із порушенням експертом, на його думку, вимог Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз" (а.с. 148-150). Проте, 29.10.2013 року в судовому засіданні представник відмовився від вказаного клопотання (а.с. 218-219). В суді апеляційної інстанції (при подачі апеляційної скарги) відповідачем також не ставилося питання про проведення повторної експертизи. Крім того, судом був допитаний експерт, який підтвердив висновок почеркознавчої експертизи та дав всі роз'яснення щодо її проведення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1/874 від 16.09.2012 року є належним та допустимим доказом у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорювані договори є недійсними, оскільки вони не підписані орендодавцем, а тому правильно задовольнив позов.

Доводи апелянта про те, що реально настали правові наслідки відповідно до умов договорів, так як ПСП ім. Цюрупи користувалося земельними ділянками, а ОСОБА_1 отримувала орендну плату, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки доведено відсутність волевиявлення позивачки на укладення договорів оренди, та встановлено факт користування відповідачем спірними земельними ділянками без достатньої правової підстави.

Посилання відповідача на покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як на доказ того, що ОСОБА_1 знала та бажала укласти договори оренди не спростовують тієї обставини, що позивачка спірні договори не підписувала, а відтак і не погоджувала всі умови.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка не пропустила строк звернення до суду, оскільки вона договори не підписувала, а відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що після реєстрації договорів, примірник договорів було вручено ОСОБА_1

Апелянтом не надано суду відомостей про отримання ОСОБА_1 орендної плати на підставі спірних договорів. Слід зазначити, що 06.12.2003 року між сторонами вже укладався договір оренди землі (а.с. 246-247), згідно якого ОСОБА_1 також отримувала орендну плату.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи відхилити, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді