Постанова

від 21.01.2014 по справі 812/10659/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/10659/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

у відстуність представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиціяпостачплюс» про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиціяпостачплюс» про накладення арешту на кошти.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиціяпостачплюс» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.09.2012 та знаходиться на обліку в ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області з 24.09.2012.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань у ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс» станом на 10.12.2013 утворився податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 61433,00 грн.

ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс» було направлено податкову вимогу від 04.01.2013 №45.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 по справі №812/2983/13-а адміністративний позов ДПІ до ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс» було задоволено у повному обсязі, шляхом стягнення з усіх рахунків у банках обслуговуючих платника податків.

15.05.2013 на адресу ДПІ надійшов виконавчий лист по адміністративній справі №812/2983/13-а за позовом ДПІ до ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс» про стягнення податкового боргу за рахунок коштів у банках.

Тому, ДПІ тричі були направлені на адресу Луганської філії ПАТ «Приватбанк» м. Луганськ інкасові доручення №812/2983/13-а від 03.07.2013, від 03.10.2013, від 25.10.2013, однак вони повертались без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

Відсутність будь-якого майна у боржника підтверджується листом ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Луганська, Слов'яносербського та Лутугинського районів (підпорядкованого УДАІ) ГУМВС в Луганській області від 23.01.2013 №128 яким ДПІ було повідомлено, що згідно комп'ютерного обліку ВРЕВ ДАІ м. Луганськ бази даних АІПС «Автомобіль» станом на 18.01.2013 та ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс» транспортних засобів не зареєстровано. Також підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно №477323 від 14.02.2013 відповідно до якої у реєстрі прав власності на нерухоме майно за ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс» відомості відсутні, та листом Державної інспекції сільського господарства в Луганській оласті № 143/9/19-000 від 14.01.2013 відповідно до якого за ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс» сільськогосподарська та транспортна техніка не зареєстрована.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс» не має об'єктів рухомого та нерухомого майна, права власності на користування земельними ділянками, яке може бути використане в якості джерела погашення податкового боргу позивач просить накласти арешт на кошти ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс», що знаходяться в банку Луганської філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луганськ за рахунками №26000060876897 та №26051060864397 до повного погашення з податку на додану вартість у сумі 61433,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час а місце слухання справи повідомлений належним чином, від нього до суду надійшло клопотання з проханням розглянути справу у його відсутність де також зазначено, що позивач адміністративний позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 20 січня 2014 року поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження у справі та судовою повісткою направлені на адресу відповідача зазначену у позові як фактична адреса відповідача та у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулося на адресу суду із позначкою поштового відділення - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Правом подати суду заперечення відповідач не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе адміністративну справу розглянути за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиціяпостачплюс» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.09.2012 за №1 382 102 0000 019628, про що свідчать списика з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідка з Головного управління статистики у Луганській області (а.с.9-10). Також відповідно до довідки з Головного управління статистики у Луганській області товариство з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиціяпостачплюс» має правовий статус - юридична особа.(а.с.10) та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська з 24.09.2012 за №255 (а.с.8). Згідно висновку державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області б/н б/д у ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс» в установах банку відкриті рахунки у національній валюті (а. с. 30).

Станом на момент звернення з позовом до суду за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 61433,00 грн., який виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань визначених платником самостіно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за №27448 від 17.12.2012 та №29426 від 19.01.2012 (а.с.14-17).

Зазначений борг також підтверджується довідкою про суми податкового богу платника податків на стягнення через розрахунковий рахунок, розрахунком суми податкового боргу та обліковою карткою платника податків ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс» (а.с.12-13. 44-46).

Державною податковою інспекцію в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме на юридичну адресу відповідача було відправлено податкову вимогу від 04 січня 2013 року № 45 (а. с. 11), однак зазначена вимога повернулась на адресу податкової інспекції із позначкою поштового відділення - «за зазначеною адресою не проживає». (зворотній бік арк. справи 11).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Таким чином, відповідно до положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу Україн податкова вимога від 04 січня 2013 року № 45 вважається надісланою (врученою) відповідачу.

Зазначена вимога не була виконана, у встановленому законом порядку не оскаржувалася. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Із матеріалів справи вбачається, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиціяпостачплюс» відсутнє будь-яке власне майно, що підтверджується листом ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Луганська Слов'яносербського та Лутугинського районів (підпорядкованого УДАІ) ГУМВСУ в Луганській області, Державної інспекції сільського господарства в Луганській області та інформаційною довідкою з Державного реєсту речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта (а.с.24-26).

До банків, що обслуговують підприємство відповідача, були надіслані інкасові доручення (розпорядження) від 03 липня 2013 року, від 03 жовтня 2013 року, від 25 жовтня 2013 року за №812/2983/13-а (а.с.27-29). На зворотному боці інкасових доручень відділенням банку зазначено, що платіжні вимоги повертаються без виконання у зв'язку із відсутністю грошових коштів на рахунку.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.57.3 статті 57 у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також приписи підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, якими закріплено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих платника податків товариство з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиціяпостачплюс» визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиціяпостачплюс» про накладення арешту на кошти, -задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти ТОВ «Трансекспедиціяпостачплюс» (ідентифікаційний код 38413542), що знаходяться в банку Луганської філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луганськ (МФО банку 304795) за рахунками №26000060876897 та №26051060864397 до повного погашення з податку на додану вартість у сумі 61433,00 грн. (шістдесят одна тисяча чотириста тридцять три гривні 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 23 січня 2014 року.

Суддя Є.О. Кисельова