Рішення

від 12.05.2009 по справі 14/111-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/111-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.09           Справа № 14/111-09.

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод ПластАл”, м. Суми

До відповідача:  Приватного підприємства “Гедеон”, м. Суми

Про стягнення: 191610 грн. 00 коп.

За зустрічним позовом: Приватного підприємства “Гедеон”, м. Суми

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод ПластАл”, м. Суми

Про стягнення 69381 грн. 94 коп.

                                                                                                   Суддя Миропольський С.О.

Представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Прядко В.М.  

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Пономаренко В.П.

В судовому засіданні приймав участь секретар судового засідання Н.М.Котенко.  

В судовому засіданні 30.03.2009 року було оголошено перерву до 01.04.2009 року, в засіданні 22.04.2009 року було оголошено перерву до 27.04.2009 року, в засіданні 07.05.2009 року було оголошено перерву до 12.05.2009 року.  

В засіданні за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.    

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 191 610 грн. 00 коп. через неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором № 1377-100 на поставку металопластикових конструкцій від 05.11.2007 року.

Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 191 610 грн. 00 коп., інфляційні збитки у розмірі 23 350 грн. 88 коп., 3 відсотка річних у розмірі 4 094 грн. 75 коп., всього 219 055 грн. 63 коп., а також судові витрати.

Ухвалою суду від 01.04.2009 року зустрічний позов прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом.

Позивач по зустрічному позову у уточнені до зустрічної позовної заяви від 01.04.2009 року просив суд просить суд стягнути з позивача по первісному позову на свою користь 69381 грн. 94 коп., а також стягнути з позивача по первісному позову судові витрати, пов‘язані з поданням зустрічного позову.

В засідання 22.04.2009 року позивач за зустрічним позовом подав заяву про доповнення та зміну позовних вимог позовних вимог зустрічної позовної заяви в якому просив суд зобов'язати позивача провести за власний рахунок заміну (демонтаж та монтаж) металоконструкцій (вікон) неналежної якості, що поставлені ним та встановлені в будівлі готелю «Суми» на майдані Незалежності, № 1 в м. Суми у відповідності до договору № 1377-100 на поставку металопластикових конструкцій від 05.11.2007 року, в задоволенні первісного позову просив суд відмовити за необґрунтованістю.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічний позов зазначив, що поставлені відповідачу металоконструкції були належної якості та в належній кількості, без недоліків та просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази по справі, суд встановив:

          Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2007 року між позивачем та відповідачем було підписано договір № 1377-100 на поставку металопластикових конструкцій. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору позивач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, здійснити поставку металопластикових конструкцій (далі - товар) за адресою м. Суми, пл. Незалежності, 1. Відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених в договорі оплатити та прийняти товар. Ціна товару, що поставлявся згідно договору складала 691 610 грн. 00 грн.

Пунктами 3.1., 3.2., 4.2. договору передбачалася передплата відповідача в сумі 500 000 грн. 00 коп. Кінцевий розрахунок повинен здійснюватися терміном до 5 діб після виготовлення конструкцій. Факт виготовлення конструкцій підтверджується листом виробника.           

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2007 року позивач отримав передплату у розмірі 500 000 грн. 00 коп. Згідно з накладною № 362 від 24.12.2007 року відповідач отримав від позивача конструкції ПВХ у кількості 300 шт., на загальну суму 500 000 грн. 00 коп. 12.06.2008 року позивач листом № 67 повідомив відповідача про те, що металопластикові конструкції згідно договору № 1377-100 виготовлені та просило провести кінцевий розрахунок в сумі 191 610 грн. 00 коп., що відповідало умовам договору № 1377-100. Факт направлення даного листа відповідачу підтверджується поштовою квитанцією № 3133, копія якої є в матеріалах справи. Але відповідач у передбачений 5-дений термін з позивачем не розрахувався, тому позивач був вимушений звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час.

Відповідно до ст. 655, 656, 669 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 692 ЦК України якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 1377-100 від 05.11.2007 року, а саме допустив прострочення виконання зобов'язання щодо оплати товару. Твердження відповідача за первісним позовом, що він відтермінував кінцевий розрахунок по договором та звернувся до позивача щодо недоліків у товарі не відповідає дійсності, оскільки вказане повідомлення було направлено позивачу 10.12.2008 року, а строк оплати товару минув 24.06.2008 року.

Тому первісний позов щодо стягнення 191 610 грн. 00 коп. суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  692 Цивільного кодексу України. Також, згідно заяви про збільшення позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору на поставку металопластикових конструкцій № 1377-100 від 05.11.2007 року позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 23 350 грн. 88 коп., 3 відсотка річних у розмірі 4 094 грн. 75 коп. за період з 24.06.2008 р. по 01.03.2009 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків у розмірі 23 350 грн. 88 коп., трьох відсотків річних у розмірі 4 094 грн. 75 коп.  за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом з урахуванням поданих ним змін та доповнень посилається на те, що отриманий ним товар мав приховані недоліки, які були виявлені позивачем при їх огляді в момент отримання; товар було поставлено не у повному обсязі та відповідачем за зустрічним позовом неналежно виконано монтаж металоконструкцій.

Дані доводи позивача не відповідають дійсності, оскільки при отримані товару представниками позивача за зустрічним позовом не було заявлено претензій щодо якості чи  кількості товару, недоліки на які вказує позивач не є прихованими та були ним встановлені при звичайному огляді в момент їх отримання позивачем. Обов'язок відповідача за зустрічним позовом щодо монтажу металопластикових конструкцій договором № 1377-100 не передбачений.  

Відповідно до ст. 271 ГК України, Кабінет Міністрів України, відповідно до вимог Господарського кодексу України та інших законів, затверджує положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також особливі умови поставки окремих видів товарів.

У зв'язку з незатвердженням Кабінетом Міністрів України вищезазначеного положення з питань приймання продукції виробничо-технічного призначення, має бути застосовано Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, яка затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7 та Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, яка затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6. 

Відповідно до вказаних інструкцій, за результатами приймання продукції по якості і кількості з запрошенням виробника (відповідача) складається відповідний акт. Також п. 7.4. договору № 1377-100 передбачено, що про наявність дефектів складається акт, який підписується повноважними представниками сторін за договором. Тільки акт являється підставою для заміни дефектного товару.

Як вбачається з матеріалів справи, з пояснень сторін, такий акт складено не було, представників виробника для складання такого акту запрошено не було. Посилання позивача за зустрічним позовом про направлення відповідачу повідомлень – претензій не приймається судом до уваги, оскільки товар було отримано 24.12.2007 року, а вказані повідомлення направлялися ним лише 10.12.2008 року. Позивач за зустрічним позовом на свій розсуд встановив ці металопластикові конструкції та тривалий час використовував та розпоряджався ними у господарській діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцю або з причин, які існували до цього моменту.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що відповідачем за первісним позовом не подано матеріалів, які б свідчили про недопоставку позивачем за первісним позовом товару чи неналежну якість поставленого товару, суд вважає зустрічні позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за первісним позовом.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Гедеон” (м. Суми, вул. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 31651590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод ПластАл” (м. Суми, вул. Огарьова, 5/89, код ЄДРПОУ 32778589) 191 610 грн. 00 коп. основного платежу, 23 350 грн. 88 коп. інфляційних збитків, 4 094 грн. 75 коп. 3 відсотків річних, 2 190 грн. 56 коп. витрат на сплату державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Копію рішення направити сторонам у справі.

5. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.