Рішення

від 16.04.2009 по справі 14/92/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/92/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.09                                                                          Справа №  14/92/09

Суддя   Хоролець Т.Г.

За позовом           Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп'ютерні системи” (03005 м. Київ, вул. Смоленська, 31-33)

До відповідача    Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035 м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

Про стягнення  252 070, 96 грн. заборгованості

                                                                                                                 Суддя  Хоролець Т.Г.                    

Представники:

Від позивача        Борійчук О.П., довіреність №7602/1 від 01.12.2008

                              Гарькавий Д.С., довіреність б/н від 01.04.2009

Від відповідача   Махаєва О.О., довіреність № 18-88 від 25.02.2009

СУТЬ СПОРУ :

Заявлений позов про стягнення з відповідача основного боргу  в сумі 106 802,72 грн., пені в сумі 137 035,01 грн., три проценти річних в розмірі 1 227,37 грн., а також інфляційні збитки в розмірі 7 005,86 грн.  

Ухвалою господарського суду від 03.03.2009 порушено провадження у справі №14/92/09,  судове засідання  призначено на 02.04.2009. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 16.04.2009.

16.04.2009 від позивача надійшло клопотання про виправлення механічної описки в тексті позовної заяви в частині проведення розрахунку 3% річних.

Клопотання не суперечить ст. 22 ГПК України, судом прийнято.

У судовому засіданні 16.04.2009 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  

Позивач свої  вимоги обґрунтовує умовами договору, ст.ст.  11,15,16,254,509,526,546,549,551,610,611,612,625 ЦК України, ст.ст. 193,229,230,232 ГК України, які  полягають у наступному: у зв'язку з невиконанням відповідачем Договору №520 від 30.04.2008, за умовами якого відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар, виникла заборгованість. На підставі цього позивач просить стягнути  основний борг у сумі 106 802,72 грн., пеню в сумі 137 035,01 грн., три проценти річних в розмірі 1 227,37 грн., а також інфляційні збитки в розмірі 7 005,86 грн.  

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що сторонами по договору не було погоджено строки поставки, як і момент приймання-передачі товару. Акти приймання-передачі товару сторонами не підписувалися, поставка відбулася у спрощений спосіб за видатковими накладними. При цьому розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5-ти банківських днів саме з моменту передачі Продавцем товару та за умови виконання Продавцем п. 4.3. договору, відповідно до якого продавець разом з товаром серед інших оригіналів документів  повинен   надати рахунок-фактуру, як підставу для оплати за договором. Але рахунки на адресу ВАТ “Запорізький завод феросплавів” до сьогоднішнього дня не поступали.  Таким чином, на підставі ст. 530 ЦК України позивач вважає, що  оскільки до сьогоднішнього дня рахунків за товар він не отримав, а Позивач з вимогою оплати товару не звернувся, претензій з приводу несплати товару не заявив, вважаємо вимоги Позивача не доведеними і такими, які не підлягають задоволенню. Оскільки момент для оплати ще не наступив, вважаємо нарахування штрафних санкцій неправомірним. Крім того, наданий Позивачем розрахунок штрафних санкцій в частині нарахування пені, не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, виходячи з наступних підстав: відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, обмежує розмір пені, передбачений сторонами у договорі, розміром, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. З Закону). Таким чином, Позивачем при розрахунку штрафних санкцій неправомірно застосована пеня в розмірі 1%. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2008 між Закритим акціонерним товариством “Інформаційні комп'ютерні системи” – Продавець (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” –Покупець (відповідач у справі) укладено договір № 520, за умовами якого Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним в Додатках до договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.1 договору).

Згідно п. 3.1. договору, Покупець оплачує фактичну кількість поставленого товару на склад Покупця шляхом перерахування грошових коштів на р/р Продавця протягом 5-ти банківських днів з моменту передачі Товару за умови дотримання Продавцем п. 4.3. даного договору.

Строк поставки товару  зазначається сторонами в Додатках, що є невід'ємною частиною даного договору. Дострокова поставка товару може бути здійснена Продавцем  тільки з письмової згоди Покупця (п. 4.1. договору).

Поставка товару здійснюється Продавцем на умовах СРТ склад Покупця м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів (Інкотермс 2000) (п. 4.2. договору).

В п.4.3 договору визначено, що разом з товаром Продавець надає Покупцю наступні оригінали документів: рахунок, накладну на відвантаження Товару, податкову накладну, сертифікат якості.

Згідно накладних №СЗп-8573-Опл від 24.07.2008 та № СЗп-9107-Опл від 19.11.2008 на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 106 802,72 грн.

Відповідач поставлений товар не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 106 802,72 грн., яку і просить стягнути позивач.

Згідно ст. 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання –відповідно до  вимог, що у  певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобов'язання має виконуватись належним чином.   

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не заперечує щодо отримання товару, проте вважає, що строк оплати за поставлений товар ще не настав, оскільки всупереч умовам договору, а саме  п.4.3,   ЗАТ “Інком” (скорочене найменування позивача) не направило на адресу ВАТ “Запорізький завод феросплавів” рахунку-фактури, який є підставою оплати поставленого товару.

Такі твердження відповідача судом не приймаються з наступних підстав.

Як вже зазначалося, оплата товару здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару  за умови виконання п. 4.3. договору, де зазначено, що разом з товаром покупцеві передаються наступні оригінали документів: рахунок, накладну на відвантаження Товару, податкову накладну, сертифікат якості.

В накладних №СЗп-8573-Опл від 24.07.2008 та № СЗп-9107-Опл від 19.11.2008 зазначено, що товар поставлений у відповідній кількості, комплектності, асортименті та з належною документацією.

На підставі довіреностей №26 від 24.07.2008 та №696 від 19.11.2008, виданих ВАТ “Запорізький завод феросплавів”, уповноваженими особами отриманий товар та документація, про що свідчать підписи цих осіб на накладних.   Зауважень, щодо відсутності документів, передбачених в п.4.3 договору, при прийомі товару від Покупця не надходило.

Таким чином, відповідно до умов п.3.1 договору кінцевий строк оплати товару отриманого по видатковій накладній від 24.07.2008 року  настав  31.07.2008 року, по видатковій накладній  від 19.11.2008 –26.11.2008 року.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача щодо передачі товару у відповідності до умов договору та в строки зазначені в  видаткових накладних.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 106 802,72 грн. за поставлений товар  обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача  3% річних у сумі  1227,37 грн. та 7005,86 грн. збитків від інфляції.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення 3% річних в розмірі 1227,37 грн. та 7005,86 грн. збитків від інфляції  не суперечить вимогам закону, підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 137 035,01 грн. пені, за несвоєчасну оплату  поставленого товару: по накладній №СЗп-8573-Опл від 24.07.2008 за період з 01.08.2008 по 01.02.2009 в сумі 72578,23 грн., за накладною № СЗп-9107-Опл від 19.11.2008 за період з 27.11.2008 по 02.03.2009 64456,78 грн.

Пунктом 6.4. договору передбачено: в разі не оплати товару згідно передбаченим в договорі строкам, Покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.   

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  № 543/96-ВР від 22.11.1996  платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом сума пені перерахована у відповідності до вимог Закону України № 543/96-ВР,  стягненню підлягає  сума 8 951,51 грн.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому  задоволенню.  

Судові витрати  у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.   

  Керуючись ст.ст.  44,49,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035 м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 в ЗАТ КБ Приватбанк, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інформаційні комп'ютерні системи” (03005 м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 21670779, п/р 260083010178 в АБ “Національні інвестиції” МФО 300498) суму основного боргу в розмірі 106 802 (сто шість тисяч вісімсот дві) грн. 72 коп., пеню в розмірі 8 951 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 51 коп., 1 227 (одна тисяча двісті двадцять сім) грн. 37 коп. –3% річних, 7 005 (сім тисяч п'ять) грн. 86 коп. втрат від внфляції, 2 520 (дві тисячі п'ятсот двадцять) грн. 70 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

2.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                    Т.Г.Хоролець

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України  27.04.2009.