Рішення

від 14.05.2009 по справі 4/61/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/61/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "14" травня 2009 р.                                                 Справа №  4/61/09

Позивач                      Товариство з обмеженою відповідальністю “Берліо-Інтер-Кард”,  

                            юридична адреса: вул. Р.Окіпної, 2, оф. 424, м. Київ, 02002

                            поштова адреса: вул. Окружна, 4Б, оф. 203, м. Київ, 03680

Відповідач               Товариство з обмеженою відповідальністю “Скіф-Автотранс”,

                             вул. Радянська, 13, кв. 88, м. Миколаїв, 54017

                                   суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача              - не з'явився

Від відповідача          - не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: стягнення боргу у сумі 23289,72 грн., з яких: 14766,42 грн. основного боргу, 3932,40 грн. пені, 4135,77 грн. , збитків від інфляції за період з 11.02.08р. по 26.02.09р., 3% річних у сумі 455,13 грн. за період з 11.02.08р. по 26.02.09р.   

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.64 ГПК України,   але вимог ухвал  суду від 10.03.09, 06.04.09 не виконав, відзив та витребувані документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився. До суду повернулись копії ухвал, надіслані відповідачу з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання.

Розглянувши матеріали справи за наявними документами, згідно ст.75 ГПК України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач  звернувся до суду з позовом  і просить стягнути 14766,42 грн. основного боргу, 3932,40 грн. пені, 4135,77 грн. збитків від інфляції за період з 11.02.08р. по 26.02.09р., 3% річних у сумі 455,13 грн. за період з 11.02.08р. по 26.02.09р. з підстав, викладених в позові, оскільки  відповідач свої зобов'язання за договором  повністю не виконав, отримані товари  оплатив частково.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

          29.10.2007 року між сторонами було укладено договір № 07-31 по обслуговуванню відповідача по електронним карткам “Berlio Card” в мережі “Berlio Card” для отримання позивачем від свого імені, за дорученням та за рахунок відповідача, у торгових пунктах нафтопродуктів, інших товарів та наданих послуг для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів відповідача на території України та за межами митної території України.

          Відповідно  до п.3. умов договору, відповідач  зобов'язався своєчасно оплатити отримані по електронним карткам “Berlio Card” в мережі “Berlio Card” нафтопродукти, інші товари та надані послуги по факту отримання товарів та надання послуг і підписання відповідних актів.

          Позивачем виконав свої зобов'язання відповідно п.2.1. договору, відповідачу були видані електронні платіжні картки для забезпечення обслуговування його автотранспорту, про що свідчить акт передачі-приймання обладнання по договору         № 07-31 від 29.10.2007 року, підписаний обома сторонами та скріплений відповідними печатками.

          Згідно актів приймання-передачі робіт від 31.12.2007р., 31.01.2008р., актів здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаних обома сторонами № ОУ-0000171 від 31.12.2007р., № ОУ-0000015 від 31.01.2008р. та згідно акта приймання-передачі робіт від 30.11.2007р. і акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000151 від 30.01.2008p., підписаних лише позивачем, відповідач отримав нафтопродукти, інші товари та надані послуги на загальну суму 34766,42 грн.  

          В пункті 3.5 сторони передбачили, що в разі відсутності на протязі 5 робочих днів з моменту отримання акту письмового повідомлення відповідача з визначенням причин неможливості підписання акту або заперечень, послуги позивача за договором вважаються прийнятими відповідачем в повному обсязі, визначеному в акті та без будь-яких застережень.

          За таких обставин, послуги та продукція надані за актом приймання-передачі   робіт від 30.11.2007р.  і акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000151 від 30.01.2008p., підписані лише позивачем у наслідок того, що від відповідача не повернулися   підписані ним екземпляри вважаються прийнятими.

          На вимогу суду позивачем було надано докази надіслання відповідачу визначених актів та виправлено помилки в позові (арк.спр. 49, 50).  

          Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГКУ, іншими законами або договором.

          Однак, відповідач виконав грошові зобов'язання лише частково сплативши на час пред'явлення позову суму 20000,00 грн.  

          Після порушення провадження справи відповідачем за платіжними дорученнями №№ 31, 35 від 27.03.09р., 10.04.09р. сплачено ще 500,00 грн.

          За таких обставин, позов в частині основного боргу підлягає задоволенню в сумі 14266,42 грн., на суму 500,00 грн. провадження слід припинити, судові витрати віднести за рахунок відповідача повністю.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно п.6.4. розділу 6 договору, у випадку несвоєчасного проведення розрахунків відповідач зобов'язався  виплатити позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. Пеня нараховується з 11-го дня місяця, що слідує за місяцем підписання акту.

Отже, нараховані  позивачем 3932,40 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 4135,77 грн. відповідно офіційно встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних в сумі 455,13 грн. від простроченої суми  підлягають задоволенню повністю   на підставі  ч.6 ст.231 ГК України та ст.ст. 536, 625 ЦК України.

Ухвали та повідомлення суду, надіслані за юридичною адресою відповідача по вул. Радянській, 13, кв. 88, м. Миколаїв, яка підтверджується довідкою із статистики (арк.спр.64), повернулись з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання (арк.спр. 46-48, 76-78). Між тим, згідно ст.93 ЦК України місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса  органу або особи,  які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Норми ГПК України не передбачають розшук судом, або стороною по справі фактичного місця знаходження іншої сторони.

Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" змін до відомостей про юридичну особу не вніс, відзив та  доказів погашення боргу станом на час розгляду справи  не надав, наявність боргу не заперечив.            

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач своїм правом не скористався, доказів погашення боргу станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85  ГПК України , господарський суд,  –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф-Автотранс” (вул. Радянська, 13, кв. 88, м. Миколаїв, код 24787878) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Берліо-Інтер-Кард” (вул. Р.Окіпної, 2, оф. 424, м. Київ, код 32377766) суму 14266,42грн. –основного боргу, 3932,40 грн. –пені, 4135,77 грн. –збитків від інфляції, 455,13 грн. –3 % річних, 232,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати позивачу.

На суму 500,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

   Суддя                                                        Т.М.Дубова