Рішення

від 10.04.2009 по справі 19/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.09                                                                                           Справа№ 19/48

За позовом:ТзОВ ”МІ і МЗС”м.Стрий Львівської обл.   

До Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів;

про: стягнення 117658,00грн.

Суддя Левицька Н.Г.

     Секретар судового засідання Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь Представники:

Позивача:    Гула І.Й.- директор

Відповідача: не з'явився

Представнику Позивача роз'яснено зміст ст.ст.20, 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Суть спору:

   Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю ”МІ і МЗС” м.Стрий Львівської обл.до до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 117658,00 грн.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 12.03.2009р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 10.04.2009р.

Ухвалою суду від 10.04.2009р. розгляд справи відкладено на 23.04.2009р.

В судовому засіданні  23.04.2009р. представник Позивача  позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, письмових пояснень не подав, інших вимог ухвал суду не виконав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд,оглянувши подані Позивачем докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про те, що у справі достатньо доказів для розгляду справи без участі представника Відповідача.

Справа розглядається, згідно із вимогами ст. 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено:

Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю ”МІ і МЗС” м.Стрий Львівської обл.до до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”,м. Львів укладено  Договір поставки товару № ТП-162 від 02.02.2008р.

Відповідно до Договору поставки № ТП-162 Позивач зобов'язувався  на умовах та в порядку, визначених Договором, систематично поставляти Відповідачу визначений Договором товар, а Відповідач зобов'язався на умовах та в порядку, визначених п.п. 1.1. Договору, приймати названий товар та оплачувати його.

На виконання умов Договору на протязі 2007-2009рр. Позивачем регулярно поставлявся Відповідачу товар, який Відповідачем приймався без претензій за кількістю та якістю товару.

Пунктом 3.3. Договором встановлено грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем, зокрема те, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійсрюються у безгогтівковому порядку один раз на 30 днів за реалізований товар.

В порушення умов пункту 3.3. Договору Відповідач неналежним чином виконував свої грошові зобов'язання, прострочив його виконання, в зв'язку із чим у Відповідача виникла заборгованість за поставлений товар за Договором в сумі 102488,32грн.

Факт наявності заборгованості Відповідача перед Позивачем підтверджено актом звірки взаємних розрахунківстаном на 15.02.2009р.

Усні та письмові переговори з приводу погашення Відповідачем заборгованості виявились безрезультатними з вини Відповідача.

Відповідно до п.6.2 Договору, за несвоєчасну оплату за поставлений товар Відповідач зобовязаний сплатити в користь Позивача пеню за кожний протермінований день від простроченої суми в розмірі та на умовах передбачених Договором.

Відповідачу за неналежне виконання грошового зобов'язання за Договором, розраховано пеню за розрахунком: ((12% х 2 : 365)х181 х102 488,32 :100), до сплати 12,197, 51грн.пені.

Згідно із статтею 625 Цивільного Кодексу України сума заборгованості повинна бути сплачена з урахуванням індексу інфляції, Відповідачу розраховано збитки у зв'язку з інфляцією за січень 2009року у відповідності до наступного розрахунку: (102,2% х 102,488,32) –102,488,32 =2 972,16грн.

В зв'язку із неналежним виконанням грошового зобов'язання Відповідачем, Позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката, про що свідчить угода про надання правової допомоги від 26.02.2009р., та поніс витрати на отримання правової допомоги, розмір якої на день подання позову становить 700грн., яку Позивач просить включити до судових витрат та стягнута з Відповідача.

Позивачем обрано спосіб судового захисту прав та законних інтересів стягнення з Відповідача простроченої заборгованості за договором поставки, суми пені, збитків та судових витрат.

Керуючись ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, в порядку підготовки до розгляду справи в судовому засіданні, ТзОВ “МІ і МЗС” просило забезпечити позов шляхом винесення ухвали, якою накласти арешт на майно ТзОВ “Торгова компанія   “Інтермаркет” в розмірі позовних вимог на сумму 117 658,00грн.

Клопотання про забезпечення позову аргументується тим, що в засобах масової інформації з'явилась інформація про те, що ТзОВ “Торгова компанія   “Інтермаркет” реорганізовується шляхом поділу, у зв'язку з чим, ТзОВ “МІ і МЗС” має реальні підстави вважати, що рішення господарського суду в майбутньому може бути не виконано.

Загальна сума поставленого товару по Договору ТП-162 становить –117658,00грн. Копії вказаних накладних долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.3. Договору Відповідач зобов'язувався здійснити оплату товару протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання товару від Позивача.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із вимогами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із вимогами ч.1,2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні встановлено і це підтверджується матеріалами даної справи, що основний борг Відповідача перед Позивачем, на час розгляду даної справи складає 102488,32грн., пеня в сумі 12197,51грн., інфляційні витрати –2972,16грн., всього підлягає стягненню з Відповідача борг в сумі  117658,00грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що спір виник з вини Відповідача –судові витрати слід покласти на нього, за вимогами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, п.п 1-1 п. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтермаркет", код ЄДРПОУ 13827416 (79008 м. Львів, вул. Галицька, 4 п/р 26008000002018 у ВАТ "ЕЛЕКТРОН БАНК", МФО 325213,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІ і МЗС" (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. 1-го Листопада, 26/1, п/р №26004240978001 в ЗГРУ КБ "ПриватБанк", м. Львова, МФО 325321, код ЄДРПОУ 30420678) 102488,32грн.- основного боргу, 12197,51грн.- пені, 2972,16грн.- інфляційних, 1176,00грн. сплаченого державного мита та 118,00грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає  в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду  в  порядку, визначеному  розділом ХII ГПК України.

Суддя