Рішення

від 27.01.2014 по справі 904/9366/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.14 Справа № 904/9366/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНТЕХСВЯЗЬ", м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРНАТИВА СЕРВІС ГРУП", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 767,00 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНТЕХСВЯЗЬ» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВА СЕРВІС ГРУП» (надалі - Відповідач) про стягнення 109 209,58 грн. за договором поставки №000075 від 09.01.2011, з яких 101 442,58 грн. - сума основного боргу, 7 767,00 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судових засіданнях 17.12.2013, 09.01.2014 розгляд справ був відкладений відповідно на 09.01.2014, 23.01.2014 в зв'язку з неявкою в судові засідання Відповідача та необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

21.01.2014 Позивачем подана заява вих. №б/н від 20.01.2014 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були зменшені на суму основного боргу (101 442,58 грн.) та складають 7 767,00 грн. Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №000075 від 09.01.2011, додаткову угоду №2 від 29.12.2012, специфікацію №1 від 17.04.2013 до Договору, видаткову накладну №9320 від 18.04.2013, рахунок №11356 від 17.04.2013, банківські виписки за 08.05.2013, 15.05.2013, 03.06.2013, 07.06.2013, 04.07.2013, 18.07.2013, 24.07.2013, 06.08.2013, 02.09.2013, 28.10.2013, 08.11.2013, 13.11.2013.

Позивач керуючись п.п.4.6, 6.8. Договору, п.4 Специфікації №1 від 17.04.2013 до Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 7 767,00 грн.

Позивач в судове засідання 23.01.2014 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (представник Позивача був присутній в попередньому судовому засіданні - 09.01.2014, що підтверджується протоколом судового засідання від 09.01.2014 по справі №904/9366/13), пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання не надходило.

Відповідач у призначені на 17.12.2013, 09.01.2014, 23.01.2014 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за вказаною у позовній заяві адресою: 49005 м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, буд.15, офіс 203.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНТЕХСВЯЗЬ» (Позивач, Постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВА СЕРВІС ГРУП» (Відповідач, Покупець) уклали договір поставки №000075 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити кабельно-провідникову продукцію (Товар), на умовах, викладених у Договорі (п.1.1. Договору). Асортимент, кількість, ціна, строк постачання Товару передбачається в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору. Специфікації підписуються Сторонами на кожну партію Товару (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.4.6. Договору, оплата провадиться банківським переказом на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний у цьому Договорі, у формі стовідсоткової передплати, на підставі виставленого Постачальником рахунку, у строк, що вказаний у самому рахунку. Інші умови оплати можуть бути передбачені у Специфікації.

Виходячи з наданих Позивачем Договору та Специфікації №1 від 17.04.2013, Сторони домовились про поставку кабелю АСБл 6 (надалі - Товар) у кількості 1,500 км загальною вартістю 108 000,00 грн. з ПДВ, на умовах оплати: відстрочка 30 днів з моменту відвантаження товару.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, 18.04.2013 поставив Відповідачу погоджений Специфікацією №1 до Договору Товар, загальною вартістю 108 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №9320 від 18.04.2013, довіреністю на отримання матеріальних цінностей №945 від 18.04.2013.

Таким чином, за умовами Договору та Специфікації №1 до нього, розрахунок за поставлений 18.04.2013 Позивачем Товар мав бути здійснений Відповідачем в строк до 18.05.2013 включно.

Проте Відповідач розрахунок за поставлений Товар здійснив з порушенням строку, встановленого Договором та Специфікацією №1 до нього. Так, як вбачається за наданих Позивачем банківських виписок, на оплату виставленого рахунку №11356 від 17.04.2013 Відповідачем було перераховано 08.05.2013 - 15 000,00 грн., 15.05.2013 - 1 450,00 грн., 03.06.2013 - 5 000,00 грн., 07.06.2013 - 24 000,00 грн., 04.07.2013 - 1 500,00 грн., 18.07.2013 - 1 500,00 грн., 24.07.2013 - 500,00 грн., 06.08.2013 - 1 600,00 грн., 02.09.2013 - 25 000,01 грн., 28.10.2013 - 597,30 грн., 08.11.2013 - 800,00 грн., 13.11.2013 - 3 000,00 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Згідно з п.6.8. Договору, за прострочення повернення сум, винна сторона виплачує сумлінній стороні пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутих коштів за кожен день прострочення.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 7 767,00 грн. на суму заборгованості 101 442,58 грн., за загальний період прострочення з 19.05.2013 по 20.11.2013 включно.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати поставленого Товару Відповідачем виконано з порушенням строку, встановленого Договором та Специфікацією №1 до нього.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок здійснений з порушенням п.6 ст.232 Господарського кодексу (пеня нарахована за період з 19.05.2013 по 20.11.2013, тобто за 215 днів, що перевищує шестимісячний строк нарахування пені, встановлений зазначеною статтею), та без врахування здійсненої Відповідачем оплати Товару, відтак позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково - в сумі 3 579,59 грн. за період прострочення з 19.05.2013 по 19.11.2013 включно (184 дні).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВА СЕРВІС ГРУП» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, буд.15, офіс 203, код ЄДРПОУ 37004643) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНТЕХСВЯЗЬ» (83085, м. Донецьк, вул. Прокоф'єва, будинок 9А, код ЄДРПОУ 31445316) 3 579,59 грн. (три тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 59 копійок) пені, 792,93 грн. (сімсот дев'яносто дві гривні 93 копійки) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.01.2014.

Суддя А.Є. Соловйова