Рішення

від 27.04.2009 по справі 7/118/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/118/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.09                                                                          Справа №  7/118/09

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом  Дочірнього підприємства “Агро-контроль”, м. Київ до   відповідача  Товариства   з   обмеженою   відповідальністю   “АСКЕТ  ШИППІНГ”,                                              м. Бердянськ,  Запорізька область  

Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача:  Туригіна О.О.,  дов. б/н від  21.04.2009 р.

                Довгопол О.М., дов. б/н від  20.01.2009 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 18133,56 грн., які складаються з 12298,02 грн. основного боргу, 1935,54 грн. втрат від інфляції та 3900 грн. витрат на правову допомогу.  

 Ухвалою суду від 11.03.2009 р.  позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 27.04.2009 р.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх  ст. ст. 193, 199 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач 27.04.2009 р.  в судове засідання не з'явився, вимоги суду, викладені в попередніх  ухвалах суду, не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив, таким чином не скористався правом належного захисту своїх інтересів.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України              № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93  ЦК України,  місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса  органу або особи,  які відповідно до установчих документів юридичної особи чи  закону виступають від її імені.

 Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           Згідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від  виконання вимог суду, викладених в попередніх  ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

         Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив  на позовну  заяву чи доказів заперечення (при наявності таких, чи доказів виконання договірних зобов'язань).

За письмовим клопотанням представників позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судовий процес завершено 27.04.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення по узгодженню з представниками позивача..

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників  позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2008 року  між Дочірнім підприємством „Агро-контроль"  та Товариством з обмеженою відповідальністю „АСКЕТ ШИППІНГ"  був укладений договір № AGRAK-WF-14/2008  (надалі - договір) про виконання робіт і надання послуг з фумігації різних вантажів, а також транспортних засобів з вантажами і без них, інших об'єктів, призначених для споживання за межами митної території України.

На виконання умов договору, позивач, після закінчення навантаження судна, виконав роботи по фумігації продовольчої пшениці загальною масою 4870,504 метричні тони. Факт проведення фумігації, підтверджений сертифікатом фумігації № М004/08 від 12.03.2008 р. (копія якого міститься в матеріалах справи).

Претензій щодо строків та якості робіт від відповідача пред'явлено не було.

Між позивачем та відповідачем був складений акт прийому-передачі виконаних робіт від 12 березня 2008 року (копія додається, в якому є  посилання на  вищезазначений договір), підписаний уповноваженими представниками сторін та посвідчений печатками суб'єктів господарювання.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт, загальна вартість робіт становить 12298,02 (дванадцять тисяч двісті дев'яносто вісім гривень дві копійки) гривень.

Доданий акт є підставою для проведення розрахунків та платежів між сторонами, що зазначено в даному акту, який підписано 12.03.2008 р.

Відповідач свої обов'язки по оплаті робіт не виконав, внаслідок цього у нього виникла заборгованість  в сумі  12298,02 грн.

Відповідно до ст.4 ГПК України, господарський суд вправі самостійно визначатися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. При цьому, самостійне визначення судом законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин,  не є порушенням ст.83 ГПК України, оскільки вихід за межі позовних вимог у даному випадку відсутній.

Відповідно до  ст. 193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 12298,02 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про  стягнення 12298,02 грн. основного боргу підлягає   задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення  1935,54 грн. втрат від інфляції обґрунтована і підлягає  задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 3900 грн. витрат на правову допомогу, обґрунтовуючи її як збитки.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, ... оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2008 р. між позивачем у справі – Дочірнім  підприємством “Агро-Контроль” (замовником) та ТОВ “Юридична консалтингова група “Яремчик та Партнери” було укладено договір № 3/11-08-Ю для представництва інтересів замовника в суді.  

Виходячи з приписів статті 203 ЦК, витрати сторони спору, пов'язані з наданням юридичної допомоги щодо захисту її прав, не є збитками, оскільки не мають обов'язкового характеру (Постанова Верховного суду України від 04.03.2002 р.).

Тому витрати позивача на оплату правової допомоги не можуть вважатися збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не перебувають у необхідному причинному зв'язку з діями відповідача.

Враховуючи викладене, в частині стягання стягнення 3900 грн. витрат на правову допомогу, як збитків  слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК  України, судові витрати слід покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, поскільки спір доведений до суду з його вини.

             Керуючись ст. ст. ст. 3,  22,   33,   34,  43,  44,  49,  75, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою   відповідальністю “АСКЕТ  ШИППІНГ” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 4, р/р 26003301162429/840 у відділенні Промінвестбанку м. Бердянськ, МФО 313117, код ЄДРПОУ 35355771) на користь Дочірнього підприємства “Агро-Контроль” (02125, м. Київ, пр. Визволителів, буд. 1, р/р 260060012405 в КЦФ АППБ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код 31090890) 12298,02 грн. основного боргу,  1935,54 грн. втрат від інфляції, 142,33 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Видати наказ.

В решті позову  відмовити.

              Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

             Дата підписання рішення “05” травня 2009 р.

                    Суддя                                                                          Н.С. Кутіщева