Рішення

від 12.05.2009 по справі 5020-9/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" травня 2009 р. справа № 5020-9/199

За позовом Приватного підприємства „Алкония” (99028, м. Севастополь, вул. Дибенка, буд. 11)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Югстройінвест” (м. Севастополь, вул. Льотчиків, буд. 3)

про стягнення 14881,02 грн.,

суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Позивача –не з'явився;  

Відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „Алкония” (далі –ПП „Алкония”) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Югстройінвест” (далі –ТОВ „Югстройінвест”) про стягнення заборгованості у розмірі 14881,02 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконані зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.18-19).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які надіслані за юридичною адресою та повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за зазначеною адресою не проживає”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій (а.с.18, 23-25).

Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

           За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витратної накладної №АЛ-006678 від 15.08.2008 та на підставі довіреності серії ЯПЗ №693461 від 31.07.2008 ПП „Алкония” відпустило ТОВ „Югстройінвест” обладнання для виробництва зварювальних  робіт (далі –товар) на загальну суму 14881,02 грн. (а.с.7-8).

Відповідач зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару не виконав.

05.12.2008 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату останнім отриманого товару, яка отримана відповідачем 05.12.2008 за вих.№163 (а.с.10).

Сторонами була проведена звірка розрахунків станом на 31.12.2008 та підписаний акт звірки взаєморозрахунків, яким сторони зафіксували наявність у відповідача боргу в розмірі 14881,02 грн. (а.с.9).

Відповідач на претензію не відповів, наявну суму заборгованості не погасив.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є  дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

На підставі вищевикладеного, дослідивши надані докази, суд встановив, що між сторонами був укладений правочин у письмовій формі, за яким позивач передав у власність відповідача товар, який відповідач повинен був оплатити.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України (далі –Кодексу) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу 05.12.2008, тому дата виникнення заборгованості становить 13.12.2008.

Докази погашення суми заборгованості за отриманий товар ТОВ „Югстройінвест” згідно видаткової накладної  № АЛ-006678 на день прийняття рішення суду не надані.

Враховуючи викладене заявлена сума основної заборгованості у розмірі       14881,02 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

На підставі викладеного суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Керуючись статями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Югстройінвест” (м. Севастополь, вул. Льотчиків, буд. 3, ідентифікаційний код 32506196, п/р 26002301336425 в СВ „Промінвестбанк”, МФО 324515) на користь Приватного підприємства „Алкония” (99028, м. Севастополь, вул. Дибенка, буд. 11, ідентифікаційний код 19012307, п/р 26004301457 в УСБ, МФО 324195) 15147,83 грн., з яких: 14881,02  грн. –основний борг, 148,81 грн. - витрати по сплаті державного мита та 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   підпис                                                 С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 18.05.2009