Рішення

від 20.05.2009 по справі 29/119-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/119-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2009 р.                                                 Справа № 29/119-09 вх. № 1968/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Смородинська Т.В. за довіреністю б/н від 03 березня 2009 року;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ  "Рекламне Агенство "Інарт", м. Харків до  Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" м. Харків про стягнення 37806,77 грн.

та зустрічну позовну заяву ТОВ "МКС" , м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Рекламне Агенство "Інарт" , м. Харків про стягнення 43142,72грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 32903,77грн., суму збитків від інфляції в розмірі 2412,56грн., 3% річних у розмірі 276,72грн., пеню в розмірі 2213,72грн.; судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 378,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. Cвої вимоги позивач обґрунтовує тим, що протягом 2008 р. надавав рекламні послуги відповідачеві на підставі договорів №№ 0712 від 07.12.2007 р., 301107 від 31.12.2007 р., зобов'язання за якими виконав у повному обсязі, що підтверджується прийняттям послуг відповідачем. Водночас відповідач виконав фінансові зобов'язання за цими договорами лише частково, не оплатив рахунки-фактури, виставлені позивачем і прийняті відповідачем до оплати. Сума боргу підтверджується, крім іншого, Актом звіряння розрахунків станом на 01.01.2009 р., що складений сторонами і завірений їхніми круглими печатками. Відповідач частково погасив борг частково. З метою зменшення суми боргу позивач направив відповідачеві Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 31022,40 грн. (загальна вартість предметів побутової техніки, поставлених відповідачем позивачеві за Господарським договором поставки № 23/12/08 від 23.12.2008 р.), яка підтверджується Актом звіряння розрахунків станом на 01.01.2009 р., що складений сторонами і завірений їхніми круглими печатками.

Позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 32199,77 грн. боргу, 2863,36 грн. збитків від інфляції, 390,52 грн. пені та судові витрати. Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та прийняв до розгляду.

Відповідач надав 23.04.2009р. до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить суд стягнути з ТОВ  "Рекламне Агенство "Інарт"  суму вартості рекламних виробів у розмірі 9920,0грн.; суму упущеної вигоди у розмірі 32352,0грн.; державного мита у розмірі 425,72 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. В обгрунтування зустрічного позову ТОВ "МКС" посилається на те, що ТОВ "РА "Інарт" порушило умови договору №301107 від 31.12.2007р. Разом з зустрічною позовною заявою були надані докази в обгрунтування заявлених вимог та докази сплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі. Свої вимоги ТОВ "МКС" обгрунтовує тим, що рекламна продукція, яка експонувалася за договором № 301107 від 31.12.2007 р., була вироблена ТОВ "РА "Інарт" згідно з договором № 2702/07 від 27.02.2007 р. і прийнята позивачем на баланс згідно з актом № 330 від 08.06.2007 р. 15.01.2009 р. представниками позивача було виявлено, що рекламна продукція знята, про що складено акт. Згідно з п/п. 3.1.8 договору № 301107 ТОВ "РА "Інарт"  повинно було попередити про зняття рекламного виробу за 1 місяць, але цього не зробив, чим порушив свої зобов'язання. ТОВ "МКС" проводило перемови з іншою компанією щодо укладання договору про експонування цих рекламних виробів, але протиправні дії ТОВ "РА "Інарт" унеможливили укладання такого договору, чим спричинили ТОВ "МКС" збитки. Рекламні вироби вартістю 9 920 грн. втрачені, їх місцезнаходження невідоме. На теперішній час вони не є актуальними для позивача та його рекламних кампаній. Рекламна кампанія, яку ТОВ "МКС"  планувало провести з використанням рекламних виробів, повинна була принести плановий дохід у розмірі 32 652 грн.

Зважаючи на те, що зустічний позов пов"язаний з первісним та поданий з дотриманням правил подання позовів, а саме ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв зустрічний позов ТОВ "МКС"  для спільного розгляду з первісним позовом.

14.05.2009р. позивач надав до суду документи для залучення до справи, у тому числі й заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 32199,77 грн. боргу, 3153,16 грн. збитків від інфляції, 3% річних у розмірі 446,10грн., 3568,76 грн. пені та судові витрати. Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Окрім того, позивач надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому ТОВ «Рекламне агентство «Інарт» зазначило, що вважає її такою, що суперечить як чинному законодавству України, так і обставинам та матеріалам справи. Відповідно до п. 7.1 Договору № 301107 від 31.12.2007 р. він діє до закінчення строку проведення рекламної кампанії, строк якої з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. Цей строк сторонами не продовжувався. Таким чином, експонування реклами припинилося не внаслідок протиправного свавілля відповідача, а виключно у відповідності до п.п. 2.1, 7.1 Договору внаслідок закінчення строку проведення рекламної кампанії за цим Договором і строку його дії. Відповідно до п/п. 3.1.8 Договору обов'язок письмового попередження про відмову від подальшої експозиції реклами покладено не на відповідача, а на позивача, на відповідача цей обов'язок взагалі не покладений. Договір № 2702/07 відповідно до п. 8.1 припинив свою дію 31.12.2007 р. без будь-яких претензій з боку сторін щодо його виконання та припинення, а з Договору № 301107 не вбачається, що він має відношення до Договору № 2702/07. Жодним з обох договорів не передбачений обов'язок відповідача повертати рекламні матеріали позивачеві після закінчення рекламної кампанії. Крім того, позивач не надав жодних двосторонніх документів (актів приймання-передавання, накладних), які б свідчили про одержання відповідачем від нього рекламних виробів. Виходячи з наведеного, ТОВ «Рекламне агентство «Інарт» просить у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «МКС» відмовити.

Судом встановлено, що при виготовленні ухвали господарського суду Харківської області від 23.04.2009р. було допущено описку та в описовій й резолютивній частині ухвали помилково зазначено, що з зустріним позовом звернулось  ТОВ "РА "Інарт"  замість Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" . Враховуючи, що, відповідно до статті 89  Господарського процесуального кодексу України, суддя  за заявою  сторони  або  за  своєю  ініціативою  виправляє допущені в рішенні,  ухвалі  описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення, суд виправив описку в ухвалі господарського суду Харківської області від 23.04.2009р.

Ухвалою господарського суду від 14 травня 2009 року розгляд справи був відкладений на 20 травня 2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

 Між позивачем і відповідачем був укладений договір № 0712 про наданняпослуг від 07.12.2007 р. (з додатками №№ 1-4). Згідно з п. 1.1 договору замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання з надання послуг — розміщення рекламних постерів, наданих замовником. Згідно з п/п. 2.1.7 договору виконавець зобов'язується щомісячно оформляти й направляти замовникові на підпис акт здавання-приймання послуг. Згідно з п. 2.2 договору замовник зобов'язується, зокрема, здійснювати оплату рекламних послуг виконавця згідно з додатками шляхом своєчасного перерахування сум, зазначених у додатках, на поточний рахунок виконавця (п/п. 2.2.1), підписувати акти, передані виконавцем, і забезпечувати повернення виконавцеві одного примірника акта (п/п. 2.2.4), у разі відмови від підписання акта направляти виконавцеві мотивовану відмову відповідно до договору (п/п. 2.2.5). Механізм здавання-приймання послуг урегульований ст. 3 договору. Зокрема, протягом 5 робочих днів з дня одержання акта від виконавця замовник підписує його й направляє або безпосередньо передає виконавцеві один підписаний примірник акта (п. 3.2). У разі відмови від прийняття послуг (підписання акта, одержаного від виконавця) замовник протягом 3 робочих днів з дня його одержання направляє виконавцеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення або безпосередньо вручає під підпис повноважній особі виконавця письмову мотивовану відмову від прийняття послуг і підписання акта (п. 3.3). У разі невиконання або несвоєчасного виконання замовником п.п. 3.2, 3.3 договору послуги, надані виконавцем, вважаються прийнятими замовником у повному обсязі без зауважень і обмовок (п. 3.4). Згідно з п. 5.1 договору він діє до 31.12.2008 р. Періоди й вартість рекламних кампаній у розрізі окремих місць розміщення реклами, графіки й терміни оплат визначені у відповідних додатках до договору.

Фінансові зобов'язання відповідача за договором у розмірі 9329,73 грн. підтверджуються актами приймання-передачі № 727 від 24.07.2008 р. на суму 300 грн., № 1156 від 01.12.2008 р. на суму 6085,25 грн., № 1231 від 16.12.2008 р. на суму 2944,48 грн., відповідними рахунками-фактурами № 974 від 23.09.2008 р. на суму 300 грн., № 1156 від 10.11.2008 р. на суму 6085,25 грн., № 1231 від 08.12.2008 р. на суму 2944,48 грн. Акт № 1231 підписано сторонами, послуги, визначені в актах №№ 974, 1156, вважаються прийнятими замовником у повному обсязі без зауважень і обмовок згідно з п. 3.4 договору, оскільки позивачем надані докази своєчасного надіслання актів рекомендованим листом з повідомленням про вручення й їх одержання відповідачем.

Рахунок-фактура № 974 від 23.09.2008 р. на суму 300 грн. згідно з Додатком № 4 до договору від 16.09.2008 р. мав бути оплачений відповідачем до 30.09.2008 р. Рахунок-фактура № 1156 від 10.11.2008 р. на суму 6085,25 грн. згідно з Додатками № 2 від 05.05.2008 р., № 3 від 11.07.2008 р. мав бути сплачений відповідачем до 15.11.2008 р. Рахунок-фактура № 1231 від 08.12.2008 р. на суму 2944,48 грн. згідно з Додатками №№ 2, 3 мав бути сплачений відповідачем до 15.12.2008 р. Водночас відповідач не надав суду доказів надсилання позивачеві письмової мотивованої відмови від прийняття послуг або  доказів їх оплати.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується сума боргу відповідача перед позивачем за договором № 0712 від 07.12.2007 р. у розмірі 9329,73 грн.

Судом також встановлено, що між позивачем і відповідачем був укладений договір № 301107 про надання послуг у проведенні рекламної кампанії від 31.12.2007 р. Згідно з п. 2.1 договору виконавець (позивач) за дорученням замовника (відповідача) зобов'язується в період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. провести рекламну кампанію клієнта замовника з експонування рекламних сюжетів на рекламоносіях, а замовник зобов'язується виконувати свої договірні зобов'язання, в т.ч. по оплаті. Згідно з п. 7.4 договору надані послуги оформлюються підписанням акта виконаних робіт. Протягом 5 робочих днів з моменту вручення виконавцем замовникові акта приймання-передачі робіт Замовник зобов'язується його підписати або вручити виконавцеві письмову мотивовану відмову. У разі ненадання відмови у цей строк роботи вважаються прийнятими.

Фінансові зобов'язання відповідача за договором у розмірі 56796,44 грн. підтверджуються актами приймання-передачі № 727 від 24.07.2008 р. на суму 800 грн., № 1145 від 01.12.2008 р. на суму 670 грн., № 1146 від 01.12.2008 р. на суму 2904 грн., № 1147 від 01.12.2008 р. на суму 5298,93 грн., № 1148 від 01.12.2008 р. на суму 39000 грн., № 1232 від 31.12.2008 р. на суму 670 грн., № 1233 від 31.12.2008 р. на суму 5298,93 грн., № 1235 від 31.12.2008 г. на суму 2154,58 грн., відповідними рахунками-фактурами № 727 від 24.07.2008 р. на суму 800 грн., № 1145 від 03.11.2008 р. на суму 670 грн., № 1146 від 03.11.2008 р. на суму 2904 грн., № 1147 від 03.11.2008 р. на суму 5298,93 грн., № 1148 від 03.11.2008 р. на суму 39000 грн., № 1232 від 09.12.2008 р. на суму 670 грн., № 1233 від 09.12.2008 р. на суму 5298,93 грн., № 1235 від 09.12.2008 р. на суму 2154,58 грн. Акти №№ 727, 1232, 1233, 1235 підписано сторонами, роботи, визначені в актах №№ 1145-1148, вважаються прийнятими замовником згідно з п. 7.4 договору, оскільки позивачем надані докази своєчасного надіслання актів рекомендованим листом з повідомленням про вручення й їх одержання відповідачем.

Рахунки-фактури, виставлені за договором, згідно з п. 4.1 договору, умовами додаткової угоди та додатків до договору мали бути оплачені відповідачем до 10 числа поточного місяця експонування. Водночас відповідач не надав суду ані доказів надіслання позивачеві письмової мотивованої відмови від підписання актів, ані доказів оплати робіт.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується сума боргу відповідача перед позивачем за договором № 301107 від 31.12.2007 р. у розмірі 56796,44 грн.

Загальна сума основного боргу за Договорами № 0712, 301107 станом на 01.01.2009 р. у розмірі 66126,17 грн. підтверджується також актом звіряння розрахунків між позивачем і відповідачем. Подальше часткове погашення боргу відповідачем протягом лютого-квітня 2009 р. у розмірі 2904 грн. підтверджується розрахунком і поясненнями позивача й відповідачем не заперечується. Зменшення суми основного боргу шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 31022,40 грн. підтверджується Заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, надісланою позивачем відповідачеві, актом звіряння розрахунків між позивачем і відповідачем за господарським договором поставки № 23/12/08 від 23.12.2008 р., письмовим повідомленням відповідача про акцепт заяви про зарахування однорідних вимог вих. № 155/1 від 03.02.2009 р. З урахуванням наведеного, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 32199,77 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються порушення відповідачем зобов'язань з оплати послуг (робіт) за договорами №№ 0712, 301107. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення суд вважає такими, що відповідають ст.ст. 549, 550, 624, 625 ЦК України, п. 4.4 Договору № 0712, п. 5.2 Договору № 301107 і підлягають задоволенню. Розрахунки позовних вимог, наведені позивачем у позовній заяві й заявах про збільшення розміру позовних вимог, судом перевірені. Сума збитків позивача від інфляції, завданих простроченням виконання зобов'язання відповідачем, за січень-квітень 2009 р. становить 3153,16 грн., три проценти річних від простроченої суми з 01.01.2009 р. по 13.05.2009 р. становлять 446,10 грн., пеня за прострочення виконання зобов'язання відповідачем з 01.01.2009 р. до 13.05.2009 р. становить 3568,76 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь оплати послуг адвоката в розмірі 7600 грн. підтверджуються матеріалами справи, а саме адвокатською угодою № 1/2009 від 03.03.2009 р., укладеною між позивачем та адвокатом Смородинською Т.В., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1598 від 08.10.2008 р., платіжним дорученням № 234 від 10.03.2009 р. на оплату адвокатських послуг у розмірі 7600 грн., фактом безпосередньої участі адвоката Смородинської Т.В. у судовому розгляді справи, відповідають нормам ст.ст. 44, 48 ГПК України, ст. 12 Закону України «Про адвокатуру».

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ «МКС», то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Згідно з п.п. 2.1, 7.1 договір № 301107 від 31.12.2007 р. припиняє свою дію разом із закінченням рекламної кампанії 31.12.2008 р. Позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів продовження дії цього договору. Отже, позивачеві було достеменно відомо про припинення рекламної кампанії 31.12.2008 р. Щодо обов'язку відповідача за зустрічним позовом попередити позивача про демонтаж реклами за 1 місяць, то договором такий обов'язок не визначений. Щодо обов'язку відповідача повернути рекламні матеріали позивачеві після закінчення рекламної кампанії, то такий обов'язок договорами № 301107 від 31.12.2007 р. та № 2702/07 від 27.02.2007 р., на які посилається позивач в обґрунтування свої вимог, також не визначений. Крім того, позивач не надав суду документів на підтвердження факту передачі відповідачеві в межах рекламної кампанії, проведеної за договором № 301107 від 31.12.2007 р., рекламних виробів, виготовлених за договором № 2702/07 від 27.02.2007 р.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України правові наслідки у вигляді відшкодування збитків (різновидом яких є упущена вигода) настають у разі порушення зобов'язання, яким є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, на відповідача за зустрічним позовом не може бути покладений обов'язок відшкодування збитків позивачеві, оскільки останнім не доведений факт наявності відповідних зобов'язань відповідача перед ним. Матеріалами справи наявність таких зобов'язань спростовується.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 393,68 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача. Судові витрати понесені ТОВ "МКС" залишаються за ТОВ "МКС", оскільки муми,  які   підлягають   сплаті   за   проведення   судової експертизи, послуги перекладача    адвоката,    витрати   на інформаційно-технічне   забезпечення   судового  процесу  та  інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на  позивача..

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Інарт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС»  задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС» (м. Харків, пр. Московський, 197Б, ідентифікаційний код 21197076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Інарт» (м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, ідентифікаційний код 30426685) суму основного боргу в розмірі 32 199 грн. 77 коп., суму збитків від інфляції в розмірі 3 153 грн. 16 коп., три проценти річних у розмірі 446 грн. 10 коп., пеню в розмірі 3 568 грн. 76 коп.; суму сплаченого державного мита в розмірі 393 грн. 68 коп., суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп., суму витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 7 600 грн. 00 коп.

У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Інарт» відмовити повністю.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписаний  22.05.09