55/56-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" травня 2009 р. Справа № 55/56-09
вх. № 1996/5-55
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Романова М.В.
відповідача- не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфичне підприемство "Фоліо Плюс" м. Харків
до Закритого акціонерного товариства "Ізюмська пивоварена компанія" м. Ізюм
про стягнення 25787,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфичне підприемство "Фоліо Плюс" м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Ізюмська пивоварена компанія" м. Ізюм, 23636, 88 грн. заборгованості, 2026,28 грн. пені, 124,34 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 110 від 24.01.05 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 березня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 квітня 2009 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 квітня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 12 травня 2009 р.
12 травня 2009 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення№5212603.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
24 січня 2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліграфичне підприемство "Фоліо Плюс" м. Харків (далі позивач) та Закритим акціонерним товариством "Ізюмська пивоварена компанія" м. Ізюм (далі відповідач) було укладено договір № 110, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується виготовити та передати у власність, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити поліграфічну продукцію в строки, у кількості та в порядку, передбачених цим договором. Пунктом 4.1 договору передбачений прядок розрахунків, який здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позивача у наступному порядку- 100% від суми, передбаченої додатком та протоколом узгодження ціни напротязі 20 календарних днів з моменту відвантаження продукції позивачу, якщо інше не передбачено самим додатком або протоколом узгодження ціни. Моментом відвантаження є дата, вказана у видатковій накладній. Пунктом 5.3 договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої по цьому договору суми за кожний день прострочки її оплати. Пунктом 8.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2005 р. У разі, якщо на вказану дату закінчення договору сторонами не виконані будь- які зобов"язання, договір продовжує діяти до повного виконання сторонами своїх зобов"язань та проведення взаєморозрахунків між ними.
26 грудня 2005 р. сторони уклали між собою додаткову угоду до договору № 110 від 24.01.05 р., якою внесли зміни до п. 8.1 договору та виклали його в наступній редакції:"Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2006 р., а в частині взаєморозрахунків- до повного виконання сторонами своїх зобов"язань."
28 грудня 2006 р. сторони також уклали між собою додаткову угоду № 2 до договору № 110 від 24.01.05 р., якою внесли зміни до п. 8.1 договору та виклали його в наступній редакції:"Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2007 р., а в частині взаєморозрахунків- до повного виконання сторонами своїх зобов"язань."
01 січня 2008 р. сторони уклали між собою додаткову угоду № 3 до договору № 110 від 24.01.05 р., якою з метою пролонгації строку дії договору виклали п. 8.1 в наступній редакції:"Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008 р."
Також між сторонами були складені специфікації до договору від 28.03.08 р., від 23.05.08 р., від 20.08.08 р., від 25.11.08 р., в яких зазначено найменування продукції, кількість, ціна та загальна сума (додатки до договору № 110 від 24.01.05 р. № 24, 25, 26, 27, 28).
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 36206,88 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1690 від 24.09.08 р., № 1935 від 11.11.08 р., № 2045 від 05.12.08 р., а також актом прийому- передачі від 05.12.08 р., які підписані обома сторонами. У вказаних видаткових накладних та у акті прийому- передачі зазначений договір № 110 від 24.01.05 р., що свідчить про те, що поставки товару здійснювались саме на виконання цього договору.
З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей серії ЯОУ № 459006 від 24.09.08 р., ЯОУ № 459036 від 10.11.08 р., ЯОУ № 459051 від 05.12.08 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "Поліграфичне підприемство "Фоліо Плюс".
Як було раніше зазначено, сторонами узгоджений строк оплати відповідачем товару- 100% від суми, передбаченої додатком та протоколом узгодження ціни, напротязі 20 календарних днів з моменту відвантаження продукції позивачу.
Таким чином, відповідач товар отримав, проте порушив строки оплати товару та сплатив за нього лише частково у сумі 12570 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1937 від 19.11.08 р., № 1986 від 28.11.08 р., № 1987 від 28.11.08 р.
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 23636, 88 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі – 23636, 88 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних допустив помилки.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення річних підлягає задоволенню частково у сумі 124,30 грн., в решті заявленої вимоги у сумі 0,04 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 2026,28 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст.44,49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ізюмська пивоварена компанія" м. Ізюм(64303, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, 12, п/р 26003302760621 в АК ПІБ м. Ізюм, МФО 351492, код ЄДРПОУ 00383047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфичне підприемство "Фоліо Плюс" м. Харків(61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, п/р № 26002026814065 в ХФ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618, код 30510263) 23636, 88 грн. заборгованості, 2026,28 грн. пені, 124,30 грн. 3% річних, 257,87 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В стягненні 3% річних у сумі 0,04 грн. відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст Рішення підписано 18 травня 2009 року.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3682217 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Гребенюк Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні